Початком існування київського рок-гурту вважають 2009 рік, коли лідер колективу Роман Бахарєв склав свої ініціали у мелодійне слово «Bahroma». З тих пір хлопці зі столиці встигнули об’їхати з концертами півкраїни. До Луцька «Bahroma» приїхала вперше із презентацією нового міньйону (міньйон – міні-альбом) «Ипи». Про життя на сцені і за кулісами розмовляємо із лідером гурту Романом Бахарєвим.
 
- Романе, пам’ятаєте вій перший концерт? Чи відразу все злилося в яскраву картинку і ви заграли в унісон?

Якщо говорити про мій перший концерт, не в складі «Bahroma», то це було в школі. У мене тряслися руки і був герпес. Я дико переживав, бо мене «фігачило» током від мікрофона, а руки не потрапляли на струни. Це було прикольно. До першого концерту з групою «Bahroma» ми готовилися ретельно і довго. Вимикали світло на тренувальній базі, шикувалися так як будемо стояти на сцені.  Перший концерт був дуже кльовим.

- У вас дуже теплі відносини в групі. Відразу «притерлися» один до одного чи може були суперечки?
Ніяких сварок у нас не було. Є суперечки, але це все пов’язано з творчістю. Напевно, в цих суперечках і народжується істина. Відчуваємо ми одне одного достатньо добре, так як риба у воді. Нам по-справжньому комфортно. Ми з хлопцями працюємо разом вже декілька років. Сподіваюся, що і далі так буде.

- Чи є у вас фраза-слоган, якою ви себе налаштовуєте, коли важко на душі?
Пішло все в жопу. (Завтра буде краще, ніж вчора, - підказує менеджер). Я б попросив вийти нашого менеджера (сміється)

- В одному з інтерв’ю ви говорили, що міньйон «Ипи» у вас асоціюється з паперовою акулою. З чим асоціюється «Bahroma» у її фронтмена?

У мене вона ні з чим не асоціюється. Найбезглуздіша назва, тим більше в рок-музиці. Як може гурт, який грає гітарну музику так називатися. Достатньо дивна назва, але яка вже є. Я ж сам її придумав (сміється).

- Саунд-продюсером вашого нового альбому став  клавішник «Океану Ельзи» Мілош Єліч. Плануєте співпрацю з Святославом Вакарчуком?

Думаю, що на сьогоднішній день це малоймовірно. «Океан Ельзи» достатньо самостійний гурт, і, я думаю, що їм буде нецікава будь-яка співпраця. Спільна пісня дуетом з гуртом, який наступає їм на п’ятки, тим більше. Сподіваюся, що ми не будемо йти до успіху так довго як йшли до нього «Океан Ельзи».

- У вашому міні-альбомі є композиція «Край світу». На якій точці світової мапи хотіла б виступити «Bahroma»?

Мені б взагалі хотілося навесні поїхати в тур Європою. Нас кличуть в Латвію, Естонію. Думаю, що поїдемо. Відвідаємо ще якісь європейські міста. Сподіваюся, що це не залишиться просто розмовами, а буде якийсь результат.

- У міньйоні «Ипи» є пісня «На глибині». Чи зважилися б ви на концерт під водою?

Це, звісно, цікаво. Головне, щоб там акул не було. Я не дуже їх люблю. (Посміхається) Під водою ж складно співати. Може навіть нереально. Хоча я дивився один фільм Спілберга. Не згадаю точної назви. Там дослідники жили під водою. Одному досліднику налили в скафандр рідину і він її вдихав. Можливо, коли-небудь ці технології прийдуть до нас.

- Роман Бахарєв, «Bahroma», композитор Бах.  Що поєднує вас із відомим композитором, окрім частки «бах»?

Цього літа я побував на батьківщині Баха. Я подивися, де він похований. Побував в церкві, в якій він грав на органі. Там хрестили всіх його дітей. Мені б хотілося, щоб мої пісні мене пережили і перетворилися в класику.

- Бах – відомий експериментатор. На які експерименти здатна «Bahroma»?

Ми готові на все. Головне не…Хоча не буду казати, бо працює диктофон. (посміхається) Насправді, ми відкриті і готові до всього нового. Ми зараз записуємо платівку, яку хочемо випустити весною. Я думаю, що там буде багато нового і неочікуваного. Як це все буде? Я ще сам не знаю.

- Про що ви б ніколи не написали пісню?

Розумієш, я зараз можу сказати, що я про щось не напишу пісню, а завтра мені стрілить в голову і я напишу. Я схильний змінювати свою думку. Зранку я думаю по-одному, підвечір можу думати по-іншому. Не можу передбачити.
 
- Останнім часом ваш гурт відвідав багато фестивалів. Серед них «Схід-рок», «Республіка» і ще чимало відомих назв. У Луцьку відбувається фестиваль «Бандерштат». Чи хотіли б виступити на сцені «Бандерштату» під акомпонемент вигуків «Слава Україні»?
 
Знаєш, я із задоволенням приїду на фестиваль «Бандерштат». Цього року у нас чомусь не вийшло. До речі, я не вважаю патріотами тих людей, які просто кричать «Слава Україні». Я вважаю себе патріотом. Нехай я не цілую землю і не одягаю прапор під час концерту, але патріотизм може бути геть в іншому.

- Запросять на «Бандерштат» – приїдете?
Звісно, приїду. Фестивалі дають нову аудиторію, а ми боремось за кожного слухача. Якщо ми до когось достукаємось, і цей хтось прийде на концерт з друзями, то буде дуже круто.

- Що вам сьогодні снилось?

Жахи снились. Я ховався в якійсь шафі. До речі, я сьогодні дізнався, як називають жителів цього міста. Лучани! Це ж так красиво звучить. Це крутіше, ніж італійці. На жаль, нам з хлопцями не вийшло прогулятися Луцьком. Кажуть, що у вас тут є красиві місця. Завтра зранку прогуляємось з хлопцями по вашій пішохідній вулиці.

[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3354.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3357.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3361.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3367.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3368.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3369.jpg[/img]
[img data=wat]08_11_2015_1179408185/_mg_3371.jpg[/img]

 
                                                                                                                                                                                                                             
Фото Роман ДОМБРОВСЬКИЙ