BLOG на нічку: як знайти мотивацію до дій
Часто ми не можмо навіть встати з ліжка, замість того, щоб поснідати, «зависаємо» в Інстаграм
06 Вересня 2024
Текст: Анастасія ТУМІК
Поціновувачі театрального мистецтва точно знають її ім'я та роботи, адже Заслужена артистка України Світлана Органіста грає у більшості постановок Волинського академічного драмтеатру ім. Тараса Шевченка. Жінка погодилась порозмовляти з «Таблоїдом Волині», показати світлини, які відображають різні моменти її життя, та розповісти про них.
Світлана Органіста народилася 27 листопада в Горохові. Любов до мистецтва та творчості передалася їй від батьків: тато працював журналістом, мама – ветлікар, але мала письменницькі здібності, писала новели. Пані Світлана зізнається, що здійснила мамину мрію – бути артисткою та виступати на сцені.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/11.jpg[/img] 5 місяців з дня появи на світ[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/12.jpg[/img]
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/13.jpg[/img] Рисами обличчя схожа на тата, а от колір волосся (русий) передала у спадок мама[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/14.jpg[/img]
У дитинстві завжди ходила з короткою зачіскою, тому що так подобалося мамі. Частенько перед тим, як розказати вірш чи заспівати пісню, урочисто оголошувала: «Виступає народна артистка українського театру»
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/18.jpg[/img] 2 клас[/caption]
У 7 класі була солісткою вокально-інструментального ансамблю «Райдуга» в місті Горохів. Цей колектив об’їздив усю Волинь, також давав концерти і за межами області.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/1.png[/img] Виступ ансамблю «Райдуга» в Луцьку. 1985 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/17.jpg[/img] Це тополя біля батьківської хати,яка не раз була свідком романтичних побачень.[/caption]
Світлана із задоволенням дивиться на фото з випускного: «Я завжди будь-які знання отримувала із вдячністю. Мені як відмінниці доручили виступити з привітальною промовою від випускників».
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/2.png[/img] Промова від випускників[/caption]
Того ж 1988 року вступає до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на спеціальність «Актриса театру і кіно» (майстерня Л. А. Олійника), який у 1992 році закінчила з відзнакою. Розповіла: «Студентські роки були надзвичайно цікавими. Я із задоволенням ходила на пари, брала активну участь в житті інституту. На четвертому курсі приємним сюрпризом стала звістка, що, виявляється, йду на червоний диплом – я ж бо не ставила це за мету, просто любила вчитися, пізнавати нове».
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/9.png[/img] 1 курс, 1989 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/4.png[/img] 2 курс, 1990 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/70.jpg[/img] Перше студентське весілля, 1988 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/57.jpg[/img] З рідними, 1989 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/51.jpg[/img] З інститутською подругою Галюнею Кияшко, початок 1989 року[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/69.jpg[/img] Зовсім юна Світлана[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/55.jpg[/img] Фотосесія на Дніпрі. 1990 рік[/caption]
Одногрупником Світлани Органісти був теперішній зірковий ведучий «1+1» Юрій Горбунов.
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/58.jpg[/img] Світлана Органіста з Юрієм Горбуновим, початок 1989 року[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/60.jpg[/img]
Світлана з Юрієм Горбуновим грали у виставі «Сватання на Гончарівці» за твором Г. Квітки-Основ’яненка. Організовували дійство випускний курс КДІТМУ ім. І. Карпенка-Карого. Режисер-постановник – В.Петров. В ролі Уляни – Світлана Органіста, Олексія – Юрій Горбунов.
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/68.jpg[/img] Вистава «Сватання на Гончарівці», 1992 рік[/caption]
1990 року хлопці-випускники Горохівської музичної школи створили гурт «Наспіви», грали народні пісні та власні твори. Світлана Органіста щоразу під час перебування на канікулах долучалася до репетицій і виступів як солістка.
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/59.jpg[/img] Гурт «Наспіви»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/67.jpg[/img] Програмки студентських постановок [/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/52.jpg[/img] Студентські роки лишилися позаду, 1992 року[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/54.jpg[/img]
З донечкою Даринкою
[img data=def]25_03_2016_1519267322/3.png[/img]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/6.png[/img]
Із 1 вересня 1992 року розпочався новий етап життя – робота у Волинському драмтеатрі. За ці роки Світлана зіграла понад шістдесят ролей, серед яких має багато улюблених.
«Акторська професія дуже залежна. Вони не обирають собі ролей: режисер або бачить тебе в цій ролі, або ні. Театральна постановка без життєвої правдивості – це мертве дійство. Глядач відчуває енергетичне наповнення вистави або порожнечу чи фальш і вірить лише в мистецький вимисел, збудований на щирості та правді.
Я люблю грати в дитячих виставах, адже діти – дуже вдячна аудиторія, яка приходить в театр в очікуванні дива, тонко відчуває щирість емоції і переповнена любов’ю до акторів. Казки – це хороша акторська школа, в них можна відпустити себе і насолоджуватися позитивом, яким переповнені маленькі глядачі. А ще мені подобається грати на малій або, як мені більше подобається казати, камерній сцені. Це справжнє випробування на правду та професійність для кожного актора, як «крупний план» у кіно», – ділиться творчими секретами жінка.
Серед улюблених ролей − Сироїжка («Жила-була Сироїжка»), Харитина («Наймичка» І.Карпенко-Карого), Марія («Вестсайська історія» А.Лоурннс), графиня Оляна («Коханий-нелюб, або Приборкання норовливого» Я.Стельмаха), Розаліна («Чума на дві родини ваші..» Г. Горіна), Кармен Руса («Кармен» П.Меріме), Цезонія («Калігула» А. Камю), Гертруда («Гамлет» В.Шекспіра) та багато інших.
Із останніх за часом – Ада («Три ідеальні подружжя» А. Касони). З особливим, трепетним відчуттям і хвилюванням готується щоразу грати в моновиставі «Стіна» за твором Ю.Щербака.
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/25.jpg[/img] Одна з улюблених ролей – княжна Варвара Рєпніна, моновистава «Стіна»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/26.jpg[/img] Фото моновистава «Стіна»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/27.jpg[/img] Гертруда з «Гамлет» В. Шекспіра[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/30.jpg[/img] Актриса Лариса, «Аншлаг» А. Марданя[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/31.jpg[/img] Актриса Лариса, «Аншлаг»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/32.jpg[/img] Ада, «Три ідеальні подружжя» А. Касона[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/35.jpeg[/img] Сезонія, «Калігула» А. Камю[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/36.jpg[/img] Сироїжка, «Жила-була Сироїжка» А. Зиміна[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/37.jpg[/img] Ада, «Три ідеальні подружжя» А. Касона[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/39.jpg[/img] Софія, «Безталанна» І. Карпенка-Карого[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/40.jpg[/img] Цезонія, «Калігула» А. Камю[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/41.jpg[/img] Вона, «Гість» Г. Міхайчева[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/43.jpg[/img] Галя, «Прости й помилуй» М. Кузьо[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/46.jpg[/img] Касильда «Северин Наливайченко» С. Черкасенка[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/62.jpg[/img] Касильда «Северин Наливайченко» С. Черкасенка[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/63.jpg[/img] Мати Лисенка, «Українська родина»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/66.jpg[/img] Софія, «Безталанна» І. Карпенка-Карого[/caption]
Фото з вистави «Обережно – жінки!» А. Курейчик.
[img data=def]25_03_2016_1342837650/47.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1342837650/50.jpg[/img]
З 2000 до 2006 року працювала на Волинському телебаченні. Професію журналіста освоювала вже на практиці: «Я була ведучою програми «Півгодини для родини», де спершу, працювала в прямому ефірі разом із психологом Антонієм Мельником.
Згодом програма змінила свій формат: я брала інтерв’ю для передачі та побувала у сім’ях багатьох відомих волинян. Це був гарний журналістський досвід,чудове пізнання неймовірно цікавих і талановитих особистостей. Мені подобається спілкуватися з різними за своїми характерами і досвідом людьми».
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/21.jpg[/img] «Півгодини для родини»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/16.jpg[/img] Прем’єра вистави «Пітер Пен»[/caption]
21 червня 2005 року Світлані Органісті вручили премію Кабінету міністрів України за внесок молоді у розбудову держави у номінації «За творчі досягнення».
[img data=def]25_03_2016_1897006714/22.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/23.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/24.jpg[/img]
Донька Даринка така ж, як і мама, творча: пише вірші, романи (готує до друку вже другу віршовану збірку), солістка луцького кавер-бенду «Royal City», грає в театрі-студії «Коло Лесі», де її мама – художній керівник – навчає акторського фаху.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/8.png[/img] Даринка з бабусею[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/7.png[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/15.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/19.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/33.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/34.jpg[/img]
[caption][img data=def]25_03_2016_746953610/kolo_lesy.jpg[/img] Театр-студія «Коло Лесі», Світлана Органіста – режисер та художній керівник[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/61.jpg[/img] Сольний концерт Станіслава Котляра у пабі «Лучеськ»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/65.jpg[/img] Скелі Довбуша[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/38.jpg[/img]
«Насправді немає жодного актора, який зіграв би все, що він хоче. Я не виняток. Робота в театрі – це нелегка праця, але втома від справи, яку справді любиш, − найприємніша у світі річ! Не уявляю свого життя без театру», – переконана Світлана.
[img data=def]25_03_2016_1896341126/28.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/29.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1342837650/42.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/64.jpg[/img]
Поціновувачі театрального мистецтва точно знають її ім'я та роботи, адже Заслужена артистка України Світлана Органіста грає у більшості постановок Волинського академічного драмтеатру ім. Тараса Шевченка. Жінка погодилась порозмовляти з «Таблоїдом Волині», показати світлини, які відображають різні моменти її життя, та розповісти про них.
Світлана Органіста народилася 27 листопада в Горохові. Любов до мистецтва та творчості передалася їй від батьків: тато працював журналістом, мама – ветлікар, але мала письменницькі здібності, писала новели. Пані Світлана зізнається, що здійснила мамину мрію – бути артисткою та виступати на сцені.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/11.jpg[/img] 5 місяців з дня появи на світ[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/12.jpg[/img]
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/13.jpg[/img] Рисами обличчя схожа на тата, а от колір волосся (русий) передала у спадок мама[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/14.jpg[/img]
У дитинстві завжди ходила з короткою зачіскою, тому що так подобалося мамі. Частенько перед тим, як розказати вірш чи заспівати пісню, урочисто оголошувала: «Виступає народна артистка українського театру»
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/18.jpg[/img] 2 клас[/caption]
У 7 класі була солісткою вокально-інструментального ансамблю «Райдуга» в місті Горохів. Цей колектив об’їздив усю Волинь, також давав концерти і за межами області.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/1.png[/img] Виступ ансамблю «Райдуга» в Луцьку. 1985 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/17.jpg[/img] Це тополя біля батьківської хати,яка не раз була свідком романтичних побачень.[/caption]
Світлана із задоволенням дивиться на фото з випускного: «Я завжди будь-які знання отримувала із вдячністю. Мені як відмінниці доручили виступити з привітальною промовою від випускників».
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/2.png[/img] Промова від випускників[/caption]
Того ж 1988 року вступає до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на спеціальність «Актриса театру і кіно» (майстерня Л. А. Олійника), який у 1992 році закінчила з відзнакою. Розповіла: «Студентські роки були надзвичайно цікавими. Я із задоволенням ходила на пари, брала активну участь в житті інституту. На четвертому курсі приємним сюрпризом стала звістка, що, виявляється, йду на червоний диплом – я ж бо не ставила це за мету, просто любила вчитися, пізнавати нове».
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/9.png[/img] 1 курс, 1989 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/4.png[/img] 2 курс, 1990 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/70.jpg[/img] Перше студентське весілля, 1988 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/57.jpg[/img] З рідними, 1989 рік[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/51.jpg[/img] З інститутською подругою Галюнею Кияшко, початок 1989 року[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/69.jpg[/img] Зовсім юна Світлана[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/55.jpg[/img] Фотосесія на Дніпрі. 1990 рік[/caption]
Одногрупником Світлани Органісти був теперішній зірковий ведучий «1+1» Юрій Горбунов.
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/58.jpg[/img] Світлана Органіста з Юрієм Горбуновим, початок 1989 року[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/60.jpg[/img]
Світлана з Юрієм Горбуновим грали у виставі «Сватання на Гончарівці» за твором Г. Квітки-Основ’яненка. Організовували дійство випускний курс КДІТМУ ім. І. Карпенка-Карого. Режисер-постановник – В.Петров. В ролі Уляни – Світлана Органіста, Олексія – Юрій Горбунов.
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/68.jpg[/img] Вистава «Сватання на Гончарівці», 1992 рік[/caption]
1990 року хлопці-випускники Горохівської музичної школи створили гурт «Наспіви», грали народні пісні та власні твори. Світлана Органіста щоразу під час перебування на канікулах долучалася до репетицій і виступів як солістка.
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/59.jpg[/img] Гурт «Наспіви»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/67.jpg[/img] Програмки студентських постановок [/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/52.jpg[/img] Студентські роки лишилися позаду, 1992 року[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/54.jpg[/img]
З донечкою Даринкою
[img data=def]25_03_2016_1519267322/3.png[/img]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/6.png[/img]
Із 1 вересня 1992 року розпочався новий етап життя – робота у Волинському драмтеатрі. За ці роки Світлана зіграла понад шістдесят ролей, серед яких має багато улюблених.
«Акторська професія дуже залежна. Вони не обирають собі ролей: режисер або бачить тебе в цій ролі, або ні. Театральна постановка без життєвої правдивості – це мертве дійство. Глядач відчуває енергетичне наповнення вистави або порожнечу чи фальш і вірить лише в мистецький вимисел, збудований на щирості та правді.
Я люблю грати в дитячих виставах, адже діти – дуже вдячна аудиторія, яка приходить в театр в очікуванні дива, тонко відчуває щирість емоції і переповнена любов’ю до акторів. Казки – це хороша акторська школа, в них можна відпустити себе і насолоджуватися позитивом, яким переповнені маленькі глядачі. А ще мені подобається грати на малій або, як мені більше подобається казати, камерній сцені. Це справжнє випробування на правду та професійність для кожного актора, як «крупний план» у кіно», – ділиться творчими секретами жінка.
Серед улюблених ролей − Сироїжка («Жила-була Сироїжка»), Харитина («Наймичка» І.Карпенко-Карого), Марія («Вестсайська історія» А.Лоурннс), графиня Оляна («Коханий-нелюб, або Приборкання норовливого» Я.Стельмаха), Розаліна («Чума на дві родини ваші..» Г. Горіна), Кармен Руса («Кармен» П.Меріме), Цезонія («Калігула» А. Камю), Гертруда («Гамлет» В.Шекспіра) та багато інших.
Із останніх за часом – Ада («Три ідеальні подружжя» А. Касони). З особливим, трепетним відчуттям і хвилюванням готується щоразу грати в моновиставі «Стіна» за твором Ю.Щербака.
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/25.jpg[/img] Одна з улюблених ролей – княжна Варвара Рєпніна, моновистава «Стіна»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/26.jpg[/img] Фото моновистава «Стіна»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/27.jpg[/img] Гертруда з «Гамлет» В. Шекспіра[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/30.jpg[/img] Актриса Лариса, «Аншлаг» А. Марданя[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/31.jpg[/img] Актриса Лариса, «Аншлаг»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/32.jpg[/img] Ада, «Три ідеальні подружжя» А. Касона[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/35.jpeg[/img] Сезонія, «Калігула» А. Камю[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/36.jpg[/img] Сироїжка, «Жила-була Сироїжка» А. Зиміна[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1896341126/37.jpg[/img] Ада, «Три ідеальні подружжя» А. Касона[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/39.jpg[/img] Софія, «Безталанна» І. Карпенка-Карого[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/40.jpg[/img] Цезонія, «Калігула» А. Камю[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/41.jpg[/img] Вона, «Гість» Г. Міхайчева[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/43.jpg[/img] Галя, «Прости й помилуй» М. Кузьо[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1342837650/46.jpg[/img] Касильда «Северин Наливайченко» С. Черкасенка[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/62.jpg[/img] Касильда «Северин Наливайченко» С. Черкасенка[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/63.jpg[/img] Мати Лисенка, «Українська родина»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/66.jpg[/img] Софія, «Безталанна» І. Карпенка-Карого[/caption]
Фото з вистави «Обережно – жінки!» А. Курейчик.
[img data=def]25_03_2016_1342837650/47.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1342837650/50.jpg[/img]
З 2000 до 2006 року працювала на Волинському телебаченні. Професію журналіста освоювала вже на практиці: «Я була ведучою програми «Півгодини для родини», де спершу, працювала в прямому ефірі разом із психологом Антонієм Мельником.
Згодом програма змінила свій формат: я брала інтерв’ю для передачі та побувала у сім’ях багатьох відомих волинян. Це був гарний журналістський досвід,чудове пізнання неймовірно цікавих і талановитих особистостей. Мені подобається спілкуватися з різними за своїми характерами і досвідом людьми».
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/21.jpg[/img] «Півгодини для родини»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1897006714/16.jpg[/img] Прем’єра вистави «Пітер Пен»[/caption]
21 червня 2005 року Світлані Органісті вручили премію Кабінету міністрів України за внесок молоді у розбудову держави у номінації «За творчі досягнення».
[img data=def]25_03_2016_1897006714/22.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/23.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/24.jpg[/img]
Донька Даринка така ж, як і мама, творча: пише вірші, романи (готує до друку вже другу віршовану збірку), солістка луцького кавер-бенду «Royal City», грає в театрі-студії «Коло Лесі», де її мама – художній керівник – навчає акторського фаху.
[caption][img data=def]25_03_2016_1519267322/8.png[/img] Даринка з бабусею[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1519267322/7.png[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/15.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1897006714/19.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/33.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/34.jpg[/img]
[caption][img data=def]25_03_2016_746953610/kolo_lesy.jpg[/img] Театр-студія «Коло Лесі», Світлана Органіста – режисер та художній керівник[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1187534701/61.jpg[/img] Сольний концерт Станіслава Котляра у пабі «Лучеськ»[/caption]
[caption][img data=def]25_03_2016_1563578745/65.jpg[/img] Скелі Довбуша[/caption]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/38.jpg[/img]
«Насправді немає жодного актора, який зіграв би все, що він хоче. Я не виняток. Робота в театрі – це нелегка праця, але втома від справи, яку справді любиш, − найприємніша у світі річ! Не уявляю свого життя без театру», – переконана Світлана.
[img data=def]25_03_2016_1896341126/28.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1896341126/29.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1342837650/42.jpg[/img]
[img data=def]25_03_2016_1187534701/64.jpg[/img]