У вівторок, 16 травня, Зимнівська сільська рада не підтримала рішення про національну безпеку у сфері свободи совісті та заборону діяльності Зимненського монастиря УПЦ мп.  

У Зимнівській сільській раді зібрали позачергову сесію під головуванням очільника громади В’ячеслава Католика, щоб розглянути лише одне питання порядку денного «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Зимнівської сільської ради», передає БУГ.

З присутніх 13 депутатів, рішення підтримали 11.

Двоє депутаток, які є працівницями Зимнівської сільської ради утримались від голосування. Це Любов Вишняк – секретар сільради та Світлана Юрчук – інспектор військово-облікового столу Відділу правового забезпечення та кадрової роботи виконавчого комітету. Тож рішення вважається не прийнятим, оскільки потрібно більш ніж половина зареєстрованих депутатів, яких у Зимнівській сільській раді є 22.

Окрім обранців громади, на сесію запросили священників ПЦУ, УПЦ мп та монахині Зимнівського монастиря, що також досі підпорядковується московському патріархату. По черзі всім охочим надавали слово.

Першою виступила ініціаторка проєкту рішення, депутатка Лілія Стащук із села Житані, яка на минулій сесії 4-го травня звернулася із депутатським запитом до сільського голови В’ячеслава Католика та депутатів Зимнівської сільської по даному питанню. Тоді його підтримали 14 депутатів із 16-ти присутніх, але не всі прибули на сьогоднішню сесію.

Вона зачитала проєкт рішення та повернулася до витоків історії та згадала, як зароджувалася православна церква в Україні, і як її відібрали і спотворювали протягом віків росіяни.

«Черговий раз російський агресор ступив на нашу землю, який уже не раз поневолював нас, як фізично, так і духовно, протягом чотирьох століть. І саме сьогодні ми зібралися, щоб прийняти надзвичайно важливе історичне рішення», – заначила Лілія Стащук.

Також вона навела декілька фактів приналежності УПЦ до російської православної церкви. Серед яких: об’єднання парафій, єпархій, навчальних закладів, монастирів, які є самокерованою частиною РПЦ. Обов’язковість до виконання рішення соборів РПЦ Українською православною церквою. Предстоятель УПЦ затверджується московським патріархом кірілом і має прибути до нього для отримання благословенної грамоти. Також в УПЦ поминають російського патріарха на літургіях. До весни цього року в УПЦ використовували церковне миро від російського патріарха.

Ще одним доказом підлеглості УПЦ РПЦ є те, що спілкування священнослужителів Української православної церкви з іншими священниками у всьому світі, відбувається виключно через РПЦ. Нові єпархії і парафії в Україні повинен благословляти російський патріарх. І статут української церкви має також затверджуватися російським патріархом. Тож прийняті зміни до статут у травні минулого року, якими УПЦ мп визнала себе незалежною є недійсними, оскільки не отримали благословення патріарха кіріла.

Запрошений на сесію священник Володимир-волинської єпархії УПЦ мп Володимир Мазур апелював до присутніх та закликав депутатів не втручатися у церковні питання, оскільки держава має бути відокремлена від церкви, і дані рішення не належать до компетенції депутатів, а підстав для розірвання договору, ніби-то немає. Та й розірвати його можна лише через суд. Також він зазначив, що УПЦ мп на соборі минулого року проголосували за незалежність, яку росія досі не визнала, але не згадав, що УПЦ мп немає автокефалії.

Отець Володимир також зазначив, що нещодавно УПЦ почала самостійно варити церковне миро, що означає, що протягом більше, як року війни з росією, вони користувалися миром, виготовленим на території агресора. Вони не проти об’єднання, але головною має бути їхня церква, бо лише вона є «справжньою», на думку священника. Також він додав, що виступають за Україну і проти агресора, але не вказав, проти якого саме.

Своєю чергою, присутній на сесії священник ПЦУ із села Бубнів отець Василь Мавдрик впевнений, що з часів отримання Україною незалежності, священнослужителі УПЦ мп почали приховану боротьбу проти тієї ж незалежності, проти українського народу.

«Своїми вчинками, своїми виказуваннями вони наближали “рускій мір” до наших домівок.

Вони говорять, що вони українці, але хіба українець буде наводити артилерію, щоб стріляли по наших домах, хіба українці будуть переховувати зброю для ворогів, хіба українці будуть продавати все, що для нас найважливіше? Немає куди правди діти… Всі території завойовані в Україні “завдяки” московським попам, тому що вони готували своїх вірян, що ми “єдіний” народ з росією та білоруссю. І рускій мір – це нова релігія для них. Вони, навіть, відмовилися від Бога, певною мірою, а натомість проповідували людям рускій мір. Завдяки якому сьогодні пролито дуже багато української крові, спалено землі», – зазначив отець Василь.

Він додав, що в законі України зазначено, що релігійна організація, яка має центр в країні агресора, не має права на існування на теренах України.

Натомість юристка сільради Тетяна Азаркевич намагалася знову переконати присутніх депутатів, що рішення про заборону діяльності УПЦ мп на території Зимнівської громади буде незаконним, а звернення до президента, верховної ради чи голови ОВА будуть безрезультативним, оскільки релігійні питання регламентуються Конституцією України. Щоб щось змінити, необхідно вносити зміни до головного закону. Але у воєнний час цього робити не можна, потрібно чекати завершення війни. Розірвати ж договори оренди із Зимненським монастирем вони не можуть, оскільки їх укладала Волинська ОДА.

Варто зазначити, що вже у 2020 році, на дев’ятому році війни росії проти України, голова ОДА Юрій Погуляйко таємно поновив договір оренди землі Зимненському монастирю, що підпорядковується УПЦ мп ще на 49 років.

Голова Зимнівської громади В’ячеслав Католик своєї чіткої позиції не озвучував, але судячи із заяв юристки сільради, яка «залякувала» депутатів кримінальною відповідальністю та працівниць апарату, які утримались від голосування, він також проти розірвання стосунків з УПЦ мп. Адже саме їхнього одного голосу не вистачило для позитивного прийняття рішення про заборону московського патріархату на території громади.