Під час війни фото- та відеозйомка може не лише інформувати, а й наражати на небезпеку: деякі кадри здатні видати ворогу позиції військових, місця прильотів чи стратегічні об’єкти.

Які знімки та відео заборонено публікувати під час воєнного стану та що загрожує за порушення правил, повідомляє Район.in.ua.

Що категорично заборонено публікувати?

• Фото та відео прильотів ракет, дронів та інших засобів ураження – такий контент може містити точні геодані та час, що допомагає ворогу оцінювати ефективність атак;
• Зйомки роботи ППО – це розкриває розташування та можливості протиповітряної оборони;
• Відео наслідків обстрілів з вказівкою точного місця – допомагає ворогу корегувати вогонь;
• Фото та відео військових об'єктів, техніки, позицій – розкриває важливу інформацію про оборонні можливості;
• Зйомка евакуаційних шляхів, місць скупчення людей – потенційно ставить під загрозу цивільне населення.

Чому саме прильоти особливо небезпечно знімати?

Публікація відеоматеріалів з прильотами ворожих ракет чи дронів надає ворогам можливість:

• визначити точність своїх ударів;
• оцінити час спрацювання систем ППО;
• виявити райони, які недостатньо захищені;
• корегувати наступні атаки для підвищення їхньої ефективності;
• використовувати ці дані для пропаганди та психологічного тиску.

Як карають порушників: реальні приклади

Служба безпеки України активно виявляє та притягає до відповідальності блогерів, які нехтують правилами інформаційної безпеки:

Наприклад, СБУ встановила особи чотирьох блогерів, які публікували відео ворожих прильотів по столиці 2 січня. Серед них – киянин, який знімав та публікував відео атаки російських ракет зі свого балкона. За його діями відкрили кримінальне провадження за ст. 114-2 Кримінального кодексу України.

Інший блогер з Києва, маючи понад 12 тисяч підписників, опублікував відео, на якому було чітко видно роботу української протиповітряної оборони. Такі дії також підпадають під кримінальну відповідальність.

Наслідки для порушників

Отже, поширення інформації про прильоти (навіть з посиланням на блогерів чи радників посадових осіб) підпадає під дію Кримінального кодексу.

За поширення інформації про переміщення та розташування ЗСУ або про роботу систем ППО передбачено:

• штраф до 51 тисячі гривень;
• позбавлення волі до 8 років;
• конфіскація майна.