Жителька села Полонка Луцького району Катерина Юхимівна Король 4 квітня відсвяткувала столітній ювілей.

Про це повідомили в Боратинській громаді, пише ВолиньЮА.

Життєвий шлях ювілярки був нелегким. Народилася Катерина Юхимівна 1924 року в селі Растариця Руденського району Житомирської області.

Дитинство припало на часи Голодомору 1932-1933 років. У часи Другої світової війни пані Катерину намагались відправити на роботу до Німеччини. Двічі їй вдавалося уникнути заслання, бо матір підробила довідку про хворобу. Коли її викликали на комісію втретє, то місцева лікарка порвала документ. Тоді ж Катерину Юхимівну відразу відправили до Німеччини.

На щастя, ця історія закінчилась добре. Поліцаєм у потязі, в якому українців вивозили до Німеччини, був її двоюрідний брат. Коли була зупинка ешелону, пані Катерина зголосилася піти по воду. Біля колонки була велика черга, тоді їй і сказала незнайома жінка: «Ти чого стоїш? Тікай». Єдиною думкою в голові двадцятирічної Катерини було: «Зараз вистрелять у потилицю». Пройшовши чималу відстань, вона зустріла подружжя, яке допомогло їй знайти дорогу додому.

У 1945 році радянська влада оголосила, що ті, хто навчався за медичними спеціальностями, можуть продовжити навчання в Житомирі. Жінка погодилася не вагаючись. Після цього її скерували до сусіднього села Заружнеці, де вона пропрацювала 35 років.

У 1985 році переїхала на Волинь. У селі Полонка пропрацювала до 1995 року.

Історія Катерини Юхимівни – це історія сильної жінки. Попри нелегкі випробування долі, вона змогла не втратити внутрішній запал та наполегливість. Виховала сина й доньку, а пізніше допомагала виховувати і внучку. Її працьовитості можна лише позаздрити. Окрім великого домашнього господарства, вона обробляла городину та пекла хліб.