Павло Загребельний – видатний український письменник, журналіст, редактор, сценарист та громадський діяч.
Творчість Павла Загребельного охоплює різноманітні жанри, включаючи романи, повісті та есе. Його роботи часто досліджують питання ідентичності, історії та людських цінностей, що робить їх актуальними і в наш час.
Автор книг «Намилена трава», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан», «Тисячолітній Миколай» та багатьох інших.
Kozakorium зробив добірку найкращих цитат, висловів, думок та афоризмів Павла Загребельного.
1. Хоробрість полягає не в тому, щоб робити щось при свідках, – справжня хоробрість свідків не потребує.
***
2. Як мало треба людині, щоб жити, і як безмежно багато треба для цілого життя.
***
3. Жартували самі над собою (козаки), переказуючи прізвиська, якими обкладала їх шляхта. Сміх скіфський, варварський, азіатський, диявольський. Сміються над усіма, над собою найперше. Бо вільні душею. Раби не сміються — ті плачуть.
***
4. Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина.
***
5. Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати.
***
6. Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе вона до себе все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може в той чи інший спосіб позбутися здобутого. Розтринькати гроші, перепаскудити наїдки й напитки, похвалитися таємницями, змарнувати все своє життя.
***
7. Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода.
***
8. Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!
***
9. Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від безбройного.
***
10. Дехто вмирає, так і не народившись.
***
11. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ. Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?
***
12. Що більше ворогів, то ліпше для справжнього воїна.
***
13. Людина створена з віри і розпачу. Коли відібрано віру, що лишається?
***
14. Військо можна перемогти – жінку ніколи.
***
15. Та, мабуть, коли чиниш добро, то не думаєш про це. Заздалегідь обдумують лише підлоти.
***
16. Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й відповіді.
***
17. Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди.
***
18. Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати.
***
19. А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ.
***
20. Кожне маленьке місто має право на свою велику людину.