Волинські нацгвардійці привітали дружину зниклого безвісти побратима з народженням доньки. ФОТО
Нацгвардійці шанують українські традиції, дбають про родини побратимів і розділяють із ними важливі події.
16 Листопада 2026
Успішно!
Максим наголошує: стати оператором БпЛА можуть люди різного віку.
Максим на псевдо «Скул» – військовослужбовець 32 Волинського окремого батальйону Національної гвардії України. До повномасштабного вторгнення він мріяв про професію водія-механіка, а сьогодні його робота – керувати безпілотником-перехоплювачем і захищати українське небо від ворожих дронів.
«Познайомився з хлопцями з Волинського батальйону, ми здружилися. Я відчув мотивацію долучитися до служби, щоб виконати свій обов’язок перед Батьківщиною та нашим народом», – розповідає Максим.
Згодом у його військовій біографії з’явився новий напрям – безпілотна авіація. Після навчання на FPV-дронах і безпілотниках-перехоплювачах Максим разом із побратимами вирушив виконувати бойові завдання на Донеччину. Перше успішне перехоплення ворожого безпілотника Максим пам’ятає досі. Це був один із літніх днів, коли йому вперше довірили самостійно працювати за пультом.
«Це був момент, який дуже добре закарбувався в пам’яті. Мені нарешті дозволили сісти за пульт. Ми виявили ворожу ціль, почали її переслідувати, і тут випала хороша нагода для перехоплення. Ціль була успішно знищена», – пригадує Скул.
Бойові завдання Максим виконував у парі з побратимом із суміжного підрозділу. Через інтенсивність ворожих атак роботи вистачало постійно. Спочатку військовослужбовці намагалися рахувати кожну перехоплену ціль, однак згодом зосередилися передусім на виконанні завдань.
«Наш ранок не завжди починався з кави. Іноді прокидалися не від будильника, а від ворожих обстрілів. Але це не ставало на заваді роботі. Ми морально підтримували одне одного, жартували, ділилися усмішками й анекдотами», – розповідає гвардієць.
За словами Максима, спільний результат їхньої роботи – близько двохсот знищених ворожих безпілотників. Водночас він не схильний перебільшувати власні досягнення, адже поруч працювали інші екіпажі, які також демонстрували високі результати.
«На крилах деяких ворожих безпілотників траплялися написи із закликами припинити їх збивати й дозволити долетіти до цілі. У відповідь ми вилітали і нищили все лайно, яке летіло в наш бік», – говорить Скул.
Максим наголошує: стати оператором БпЛА можуть люди різного віку. Під час служби йому доводилося працювати з військовослужбовцями, яким було понад сорок і навіть п’ятдесят років.
«Головне – наполегливість, готовність розвиватися і отримувати задоволення від того, що ти робиш. Вік тут не відіграє особливої ролі», – зазначає нацгвардієць.
Про життя після війни Максим поки не замислюється. Сьогодні його пріоритети чіткі: вдосконалювати професійні навички, розвиватися у сфері безпілотної авіації та продовжувати захищати Україну. Його історія – про те, як особистий вибір стає справою життя, а прагнення опанувати нову професію перетворюється на важливу складову захисту країни.
Натискаючи «Так», ви підтверджуєте, що вам 21 рік або більше, і ви маєте право переглядати цей контент
Продовжуючи переглядати «Таблоїд Волині» Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності