Театр «Гармидер» продовжує серію безоплатних театральних подій у Луцьку в просторі «КультурнеУКРИТТЯ». У рамках проєкту  «КУЛЬТУРНА ЗИМІВЛЯ В УКРИТТІ» нещодавно відбувся другий відкритий акторський тренінг для дорослих і перша читка сучасної української драматургії, написаної опісля повномасштабного вторгнення. На обидві події за декілька днів до проведення були зарезервовані усі місця. Загалом у театрі планують до кінця лютого провести ще 4 безоплатних заходи: 2 тренінги і 2 читки в рамках цього проєкту.

Тренінг «МИСТЕЦТВО ГОВОРИТИ» зібрав понад 20 осіб, які виявили бажання за допомогою різноманітних акторських технік збагнути, як можна послуговуватися своїм голосом.

«Дякую всім за організацію, за можливість попрацювати зі своїм голосом. Це було цікаво, весело, енергійно, пізнавально, надихаюче!» — поділилася учасниця тренінга Мирослава Бойко. 

«Відкривати можливості свого тіла, означає також відкривати можливості голосу, керувати ним. Зараз уже навіть не потрібно доводити наскільки це важливо. Дуже багато людей уже це усвідомили», — розповів тренер Павло Порицький.  

Першим твором для читки сучасної драми театр «Гармидер» обрав божественну комедію «КОНСЄРВА» колективу авторів «Піратська Бухта»: Циганока Богдана і Набоки Олександра, яку режисерка Руслана Порицька вирішила як гру-читку у жанрі трагікомедії. Вистава із позначкою «18+», багатошарова може обурювати і шокувати, адже піднімає багато тригерних тем.

«При цьому вона смішна і дуже добре написана. І це допомагає сприйняти реальність “мертвого моря”, в якому ми всі якоюсь мірою опинилися. Побачити, що поруч з нами сьогодні — диверсанти, сепаратисти, розкрадачі гуманітарки, псевдомитці, персонажі з 90-х; маркувати їх і спробувати зрозуміти» — як існувати у цьому середовищі — розповідає керівниця і режисерка гри-читки Руслана Порицька.

«Театр “ГаРмИдЕр” з режисеркою Русланою Порицькою намацують шляхи та шукають найбільш адекватні прийоми, якими можна говорити з глядачами про війну, і вже не перший раз обирають мову сміху, трагікомедію як жанр та формат обговорення вистави з психотерапевтом Ганно Моклицею. П’єса “Консєрва” і вистава за цим твором максимально втілюють прийоми постмодерної карнавальної естетики. Тут і пародія на “Божественну комедію”, в якій автори увиразнили наші кола Пекла (хоч персонажі наївно думають, що Чистилища): герої вже у власному особистому пеклі — Чистилище лишають для глядача. Власне образ умовного плота серед створеного людиною Потопу вибудовує розгалужену метафору нашої країни з усіма її гріхами (запроданством, продажними виборами, підморгуванням агресору, “я-поза-політикою”, “всьо-равно-на-каком-язикє”, хибними провідниками неоХаронами та ін.) — чи вийде Україна на наступний етап залежатиме від того, оберемо ми шлях персонажів (кожен сам за себе) чи щось інше.»  —  написала у соцмережі дослідниця сучасної драматургії, кандидат філологічних наук Жанна Бортнік. 

Після показу відбулося традиційне для такого формату заходів простору «КультурнеУКРИТТЯ» обговорення з глядачами за посередництвом психотерапевтки Ганни Моклиці, а також онлайн-зустріч з одним з авторів твору – Олександром Набокою.

Ганна Моклиця поділилася міркуваннями про гру-читку і розмову із глядачами: «Мистецтво лікує. Читка п‘єси ”Консєрва” викликала у глядачів багато емоцій, думок і переживань. Трагікомедія, фарс, чорний гумор, нецензурна лексика можуть викликати дуже суперечливі відчуття. Піднімаються питання моралі, які не кожному легко переварити. Читка заставила задуматись, а це необхідно для рефлексії. Виникали питання: “А як би я вчинив на місці певного героя?”, “Чи зміг би я дотримуватись своїх моральних цінностей, будучи в такій ситуації, дивлячись у вічі смерті?” і т.п.

Аудиторія сприйняла цю читку без жодного супротиву і обговорення дало можливість зрозуміти, що такий вид мистецтва надзвичайно цінний сьогодні. Ми живемо зараз в дуже складних реаліях і наша психіка має якось з цим справлятись. Такий формат психотерапії через мистецтво може зіграти важливу роль. Як і самі автори, так і “Гармидер” змогли представити жорсткі обставини в дуже комічному світлі, що допомогло змістити акценти з трагічного на комічне і навчити нас знаходити інший шлях та інше сприйняття. Сміх рятує, він допомагає пережити жахливе, адже зло не таке страшне, коли воно смішне. Частині людей тяжко було посміятись з деяких речей, адже коли щось з побаченого чіпляє, це стає боляче і неприємно. Вони поділились своїми переживаннями і відкрили можливість відчути, пережити, задуматись над своїм життям і цінностями. Саме від цих людей ми чули “Дякуємо Гармидеру, дякуємо акторам, авторам і режисерці”

Театр завжди відігравав велику роль у рефлексії, самопізнанні. Головне – катарсис, очищення, яке відчуваєш після пережитих емоцій.

Актуально, важливо і навіть необхідно!»

«Іноді треба побачити темряву, щоб відчути, що таке світло…» – резюмувала після побаченого на обговоренні одна із глядачок.

Зараз театр готує наступну подію – театралізовані читання поезії, яку написали жінки-поетки за останній рік. Захід традиційно відбудеться в просторі «Культурне УКРИТТЯ».

Проєкт ГО «Творче об'єднання “Гармидер”» реалізовує в рамках програми «Культурна зимівля» від ГО Інша Освіта / Insha Osvita  за підтримки MitOst e.V. і SAP