Українська громадська діячка, журналістка та блогерка Ярослава Гресь поділилася історією про пригоду з всесвітньовідомим французьким режисером Мішелем Азанавічусом.

Про це вона розповіла на своїй фейсбук-сторінці.

«Заїхала сьогодні в МакДональдз біля Краківця і згадала історію. Щоразу, коли я повертаюся в Київ, роблю зупинку біля кордону, щоб зʼїсти біг мак і картоплю фрі, а якщо відрядження було дуже вдалим, то і морозиво. Це така непорушна традиція і моя собі винагорода:)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДОСЛІДЖУЄ СВОЄ КОРІННЯ: НА ВОЛИНЬ ЗАВІТАВ ЗНАМЕНИТИЙ ФРАНЦУЗЬКИЙ КІНОРЕЖИСЕР. ВІДЕО

І от минулої зими забираю я з аеропорту Варшави Мішеля Азанавічуса, режисера, лауреата Оскара і нашого майбутнього амбасадора. Виходить на зустріч француз французом — шарф, пальто, сумка на червоному ремінці через плече, легка неголеність, смачний аромат. Короче, красивий, стильний, елегантний, просто як з кінострічки. А з ним його друг і продюсер Арно. Теж француз.

Ми сідаємо в машину і три години до кордону обговорюємо Францію і її культуру. З них півтори години їжу і хвилин 40 — те, як весь світ (а особливо, звісно, англійці) не вміють насолоджуватися їжею, не вміють готувати та не вміють смакувати і, звісно, взагалі їдять шо попало на бігу. Я з усім погоджуюся, а сама думаю: плакав мій біг мак», – пригадує Ярослава.

Вона додала, що в якийсь момент їй приходить геніальна ідея:

«Ексюзе муа, — кажу я Мішелю та Арно, — мені дуже треба заїхати в МакДональдз. І поки вони оговтуються від цієї новини, я швидко додаю — за морквою! В макдо дуже смачна та корисна морква в пакетиках, візьмемо її в потяг.

Ооо, звісно, звісно, — відповідає Мішель.

Морква — це чудова ідея, — додає Арно.

Машина зупиняється біля закладу. Я кажу: зараз швиденько збігаю, а ви сидіть.

Ніні, — відповідає галантний Мішель. — Я допоможу нести моркву і зайду у вбиральню.

Мій підступний план — блискавично зʼїсти свій біг мак, заїсти його морквою і вибігти до французів — розвалився на очах. Ну нічого думаю. Піде він у вбиральню, тут я все і проверну.

Ми підходимо до панелі замовлення. Вільних їх штук 5, але Мішель нависає прямо наді мною. Я повільно обираю моркву, ще одну моркву і так 8 разів:) Він дивиться. Давайте ще яблука замовимо, — питаю я приречено. Давайте, — погоджується Мішель. Я додаю 8 яблучних пакетиків. Потім 1 салат. Потім якісь додаткові листя до салату. Оливкову олію. А він все не йде. Я в думках обираю — чи стати мені розчаруванням року в його очах чи тримати марку і доїхати до Києва на морквяній дієті. В цей момент Азанавічус нахиляється до мого вуха, пару секунд мовчить, а потім шепоче...: слухайте, може по бургеру?» – пише журналістка.

Далі, розповідає Ярослава, почалося «застілля року»:

«Прибіг Арно, зʼїв дві картоплі, запив все колою.

Я питаю: як це можливо взагалі? Ви мені 2 години розповідали про правильну французьку їжу.

Це такий гастрономічний експеримент, - каже Азанавічус. - І взагалі, у мене бабуся з Ковеля. Я не такий вже і француз.

Їла сьогодні своє морозиво і думала про нього. Класний український француз. Наш. Вже рідний.

Пост ніким не оплачений і написаний з великою любовʼю до Макдо 

А на фото ми з Мішелем в Ковелі. Шукаємо його українське коріння. Але це вже зовсім інша історія)».