У ці дні в лісах Цуманської пущі квітує красуня-царівна із золотими кучерями – лілія лісова.

Як розповідають на фейсбук-сторінці Ківерцівського НПП «Цуманська пуща», Лісова лілія (Lilium martagon L.) – єдиний вид лілій, який росте в Україні в дикорослому стані та занесений до Червоної книги України (1994). Квітка належить до судинних рослин, класу покритонасінних, родини Лілійних. Ареал лілії лісової найбільший серед видів роду.

Лілія лісова – багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50-150 сантиметрів. Її велика цибулина міститься у ґрунті. Пряме стебло зелене, іноді з червонуватими цяточками, знизу і під суцвіттям безлисте. Листки видовжені. Ароматні квітки повислі, на довгих квітконіжках, зібрані в негусту китицю. Вони ясно-пурпурові з фіолетовими цяточками. Цвіте рослина у червні – липні. Родить у серпні. Плід – шестигранна коробочка з гострими ребрами. Розмножується насінням і цибулинами. Цінний для науки вид, бо є єдиним представником роду, що трапляється в дикому стані у природі. Має багато декоративних форм.

Наукова латинська назва квітки – лілія мартагон – у перекладі «означає лілія з планети Марс». Під час плодоношення стебло лілії стає схожим на старовинний канделябр, бо плоди коробочки піднімаються вгору, а з них, як ядра з гармати, розлітається насіння. Легенда розповідає, що лілія виросла із серця воїна, який поліг у бою за батьківщину. З того часу квітка є символом хоробрості та стійкості. Народні назви квітки – маслянка, масляночка – вказують на те, що лілія – їстівна рослина.

В Україні лілію назвали лісовою, бо росло її в наших лісах дуже багато. У давні часи цибулини згодовували коровам, щоб молоко було жирнішим. Декоративні лілії вирощували ще за дві тисячі років до нової доби. У Стародавньому Римі вважали, що після троянди немає квітки прекраснішої, ніж лілія. 

Росте лілія надзвичайно повільно. Якщо вона розвивається з насінини, то вперше зацвітає аж на сімнадцятому році життя! Про лісову лілію можна сказати, що її… «з’їли». Як