Успішно!

біхелсі

На Центральному ринку у Луцьку продають товари з росії. ВІДЕО

Лучанка Олена купила на Центральному ринку агрохімікати, вироблені в росії

Лучанка Олена купила на Центральному ринку агрохімікати, вироблені в росії. Жінка каже, що при покупці не звернула увагу на виробника продукції, а вже вдома виявила, що агрохімікати виготовлені в Москві.

 Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс», – пише ІА «Волинські Новини».

«Я не купую російське. І я противник цього. Але тут дуже дрібними буквами написано. Коли людей багато, то ми просто кажемо, для чого нам потрібно. І от вони нам пропонують, дають. І коли я прийшла додому, наділа окуляри, то була в шоці. Росія, Москва. Людей багато, люди беруть, не читають. Там і неможливо без окулярів прочитати», – говорить жінка.

Вона купила на ринку агрохімікати «Карбофос» і «Нурелл-Д». Засоби використовують проти шкідників на рослинах. Обидва продукти вироблено в Москві.

Олена зазначає, що обурена ситуацією, яка трапилася. Адже росія розпочала широкомасштабну війну проти України. Війна торкнулася і її сім’ї. Її син зник під Бахмутом.

Журналісти обійшли кілька магазинів на Центральному ринку, але в жодному не знайшли згаданих препаратів для рослин.

Економіст Олег Пендзин зазначає, що після того, як росія розпочала широкомасштабну війну проти України, економічні відносини з агресором припинено повністю.

«З початку активної фази бойових дій економічні взаємини з російською федерацією припинено повністю. Окрім виконання зобов’язань по контракту, пов’язаному з прокачкою нафти і газу для наших європейських партнерів у межах зобов’язань між НАК «Нафтогаз» і російськими компаніями, за тими угодами, які були заключені до початку активних бойових дій», – коментує він.

Щодо російської агрохімії, яку жінка купила на одному з луцьких ринків, то економіст зазначає, що це, найімовірніше, товарні залишки, які завезли до повномасштабного вторгнення.

«Якщо в магазинах з’являються певні російські товари, а ми говоримо про аграрну хімію, то, найімовірніше, вони були завезені до початку активних бойових дій. Дата виробництва – 2020 рік… У людей залишилися товарні залишки. Особливо, якщо ми говоримо не про офіційні торговельні мережі, а про стихійні ринки, про фізичних осіб підприємців, які мають залишки товарів (до речі, не тільки російського, а й білоруського виробництва) в себе на складах», – каже Олег Пендзин.

Найпростіший спосіб визначити країну походження товару – звернути увагу на штрих-код. Товари, які вироблені в росії, промарковані штрих-кодом, що починається з цифр «46». Щоправда, деякі продукти, маючи російський слід, можуть містити штрих-коди інших країн.

«Якщо ми з вами уважно подивимося на санкційні обмеження (11 пакетів), які існують на сьогоднішній момент, то немає жодних санкцій проти продовольчої групи товарів. Тобто якщо Україна повністю припинила торговельні відносини з країною-агресором, то європейці продовжують торгувати. І цілком можливо, що якісь види (в першу чергу аграрної) продукції там пакуються й отримують коди європейських країн і продаються в Європі. А українські посередницькі компанії, купляючи на тих чи тих ринках Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини, можуть придбати товар, у якому є сировина з рф. Нічного дивного в цьому немає. Але ще раз повторюю: прямих контактів із країною-агресором у нас немає», – пояснює економіст.

Отож, перед тим як купувати продукт, перевіряйте штрих-код.

Центр протидії дезінформації при РНБО України пропонує українцям використовувати спеціальний додаток, який дозволяє сканувати та розпізнавати товари на предмет їх походження не лише за штрих-кодом, а й за QR-кодом.

Активісти створили спеціальний Telegram-бот, де вписавши назву бренду, можна отримати інформацію про нього.

Зауважимо, що є дуже багато європейських брендів, які попри війну продовжують працювати в росії і сплачувати агресору величезні податки. Ці компанії працюють і в Україні. НАЗК опублікувало список таких компаній, тож його теж можна переглянути перед походом у магазин.

Ну і найкращий варіант – знати українських виробників і купувати їхню продукцію.

Додати новий коментар