Олександр Ющенко, родом з Луцька, розпочав військову кар'єру у 2005 році. Після участі у звільненні Слов'янська у 2014 році, він був однією з ключових фігур у створенні 4-ї бригади НГУ. Був відомий як інструктор з високим рівнем підготовки, постійно працював зі своїми підлеглими на полі бою та тренуваннях.

Про це передає Район. Луцьк.

У 2015 році він був одним із засновників 4-ї бригади Нацгвардії України «Рубіж». Його хтось сприймав майже як полковника за впевненість та підготовку, а він постійно тренувався і вчив своїх побратимів на власному прикладі.

За його ініціативи та зусиль, бригаду було розгорнуто за стандартами НАТО, оцінки й відбори стали жорсткими. Олександр ніколи не дивився, як інші працюють — він завжди був на передовій.

У 2018 році став командиром у 25-й окремій бригаді НГУ, проте після звільнення повернувся на службу і продовжив відстоювати волю України.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він боронив країну в складі Сил спеціальних операцій на різних фронтах.

Він повернувся до 13-ї бригади і вже як головний сержант брав участь у боях за важливі українські міста, за що був нагороджений орденом «За мужність».

Його місія полягала у підготовці цивільних до мінімальних втрат при виконанні завдань.

Він залишався до бійців справедливим, в бригаді його поважали за відповідальність та дисципліну.

«Він підготував сотню сержантів, які воюють на найскладніших фронтах, він був професіоналом», – додає Сергій Семенченко.

Спадок:

Олександр мріяв повернутись до кінології після перемоги України. Його собаки, Кано та Шкода, які нині підтримують реабілітацію поранених, були його вірними супутниками.

Олександр загинув у 2024 році під час виконання бойового завдання, він був похований у селі Гаразджа. Його смерть стала великою втратою для всіх, кого він навчав і надихав.

Сергій Жадан, ветеран і письменник, висловлює віру, що честь Олександра Ющенка має бути увіковічнена, зокрема через назву вулиці на його честь. Це пропозиція стає справою честі бригади.

Міська рада Луцька наразі розглядає звернення від бригади «Хартія» щодо перейменування вулиці на честь героя.

Військові разом з місцевими звертаються до мера з клопотанням і закликають не зволікати з рішенням, очікуючи завершення війни.