Померла мати Кузьми Скрябіна
Відійшла у вічність мати відомого українського артиста Кузьми Скрябіна (Андрія Кузьменка), письменниця та освітянка Ольга Кузьменко
23 Вересня 2023
Журналістку з Луцька Ірину Качан не пустили на сьогоднішній концерт «Скрябіна», що відбувається у місті. Про це вона розповіла у Facebook.
«Ніколи б не подумала, що мене виштовхають із концерту пам'яті улюбленого Кузьми. За 10 хв до початку приходжу до луцького Палацу культури, дістаю фотік, починаю репортаж, підходжу до людей, запитую про Кузьму. Людей небагато, але усі радісні, чекають концерту, – пише Ірина. – Заходжу всередину і спершу шукаю організатора, який би розповів про тур, виконавців, про те, що є сказати.
Поки він десь відійшов, думаю, саме купити квитка. Та тут же відволікаюся заради гарного кадру. Як раптом до мене підлітає чоловік і починає репетувати, мовляв, якого біса ти тут тиняєшся з фотоапаратом, ти не маєш права фоткати людей без їхньої згоди бла-бла-бла.
Я в шоці, але спокійно пояснюю, що журналіст, дістаю посвідчення. Ну, всяке ж буває. Натомість дєрзкій мущіна заявляє, що він теж журналіст та ще й організатор концерту, і що він ліпше знає кого фоткати можна, а кого ні. Вступати в дискусію не беруся, бо не бачу сенсу доводити не вельми адекватному незнайомцю очевидні речі.
Йду собі далі, вийшла ще на вулицю, людей не більшає. Заходжу всередину, бачу хлопчину у футболці з Кузьмою. Той мені позує, його мама усміхається. І тут же знову на мене накидається скажений організатор і вже агресивніше забороняє мені працювати.
«Я вас не знаю, я вас не акредитовував, це приватний захід, йдіть звідси! Вже!» Я намагаюся заперечити, та він навіть не слухає, а дістає телефон і фоткає моє обличчя, ніби піймав даішника-хабарника та ще й п'яним... Потому фоткає ще й посвідчення. Від несподіванки і дикого хамства у мене просто віднімає мову.
Я розвертаюся і йду геть зі сльозами на очах... І з думкою про те, як же добре, що не встигла купити квиток... Я пишу ці слова і плачу, бо мені соромно і боляче, що світле ім'я завше привітного зі мною Кузьми стало комерцією для отаких-от мудаків... З огляду на те, що квитків було продано негусто, злість організатора я ще можу зрозуміти. Втім аж ніяк не хамство. Вибач, Кузьма... Ти є і будеш...»
«Ніколи б не подумала, що мене виштовхають із концерту пам'яті улюбленого Кузьми. За 10 хв до початку приходжу до луцького Палацу культури, дістаю фотік, починаю репортаж, підходжу до людей, запитую про Кузьму. Людей небагато, але усі радісні, чекають концерту, – пише Ірина. – Заходжу всередину і спершу шукаю організатора, який би розповів про тур, виконавців, про те, що є сказати.
Поки він десь відійшов, думаю, саме купити квитка. Та тут же відволікаюся заради гарного кадру. Як раптом до мене підлітає чоловік і починає репетувати, мовляв, якого біса ти тут тиняєшся з фотоапаратом, ти не маєш права фоткати людей без їхньої згоди бла-бла-бла.
Я в шоці, але спокійно пояснюю, що журналіст, дістаю посвідчення. Ну, всяке ж буває. Натомість дєрзкій мущіна заявляє, що він теж журналіст та ще й організатор концерту, і що він ліпше знає кого фоткати можна, а кого ні. Вступати в дискусію не беруся, бо не бачу сенсу доводити не вельми адекватному незнайомцю очевидні речі.
Йду собі далі, вийшла ще на вулицю, людей не більшає. Заходжу всередину, бачу хлопчину у футболці з Кузьмою. Той мені позує, його мама усміхається. І тут же знову на мене накидається скажений організатор і вже агресивніше забороняє мені працювати.
«Я вас не знаю, я вас не акредитовував, це приватний захід, йдіть звідси! Вже!» Я намагаюся заперечити, та він навіть не слухає, а дістає телефон і фоткає моє обличчя, ніби піймав даішника-хабарника та ще й п'яним... Потому фоткає ще й посвідчення. Від несподіванки і дикого хамства у мене просто віднімає мову.
Я розвертаюся і йду геть зі сльозами на очах... І з думкою про те, як же добре, що не встигла купити квиток... Я пишу ці слова і плачу, бо мені соромно і боляче, що світле ім'я завше привітного зі мною Кузьми стало комерцією для отаких-от мудаків... З огляду на те, що квитків було продано негусто, злість організатора я ще можу зрозуміти. Втім аж ніяк не хамство. Вибач, Кузьма... Ти є і будеш...»