Вокально-танцювальний колектив з грузинського міста Горі приїхав до Луцька у рамках туру Європою. Горі – наймолодше місто-побратим Луцька. Звідти до обласного центру Волині завітали близько тридцяти артистів.
Неймовірні пристрасті розігралися на сцені палацу культури у середу, 20 вересня, пише Район.Луцьк.
За словами супроводжуючого депутата міської ради міста Горі Заза Мезврішвілі, часу на підготовку у танцюристів та співаків зовсім не було. На кордоні з Білорусією, через яку вони збиралися потрапити на Волинь, митців не пропустили. Тому їм довелося їхати через Польщу, і втратити в дорозі багато часу. Приїхали артисти за годину до початку концерту, і просто з автобусів вийшли на сцену.
[caption][img data=def]21_09_2017_162396239/3_dsc_0045.jpg[/img] Депутат міської ради міста Горі Заза Мезврішвілі[/caption]
Слід відзначити, що на роботі грузинських артистів це не позначилося, адже всі, хто був на сцені, повністю віддавалися тому, що робили.
Розпочали виступ справжнім грузинським співом у три голоси. Народну пісню Грузії ще в 2001 році ЮНЕСКО визнали шедевром усної нематеріальної спадщини. Традиційно, цю пісню виконують чоловіки. Грузинське багатоголосся на луцькій сцені робили троє співаків. Співали, в основному, про любов. Інколи – про від’їзд на війну і прощання з рідними. Теми, як ніколи близькі українцям.
«Ви знаєте, любов – це така річ, яку, я впевнений, ніхто на Землі не зможе передати словами. Тим більше грузинську любов. Але це все, що сьогодні відбувалося на сцені, все, що ви бачили і чули – воно зроблено з любов’ю. Однак, аби її повністю відчути – грузинську гостинність і народну любов – приїжджайте в Грузію», – запрошує співак Кахабер Кахідзе.
Танцювальна програма складалася із найрізноманітніших номерів. Були тут і окремо чоловічі, а окремо жіночі виступи, були спільні масштабні танці. Рухи під час танців складні і різноманітні, тому навчаються їх виконувати з раннього дитинства.
Жіночі рухи відрізнялися граційністю: маленькі кроки, рівна спина та елегантні рухи рук, у той час, як чоловіки намагалися якнайвище підстрибнути, щонайгучніше вигукнути, і щонайкраще впасти на коліно.
Особливо захопив глядачів танець із шаблями, який поєднав елементи хореографії та справжнього бою. Захопив так, що наш фотограф не зробив жодної фотографії під час цього танцю. І хоч шаблі були негострими, іскри від них летіли на всі боки, коли вони між собою схрещувалися.
Бурхливими оплесками вітали також хлопців, що відбивали шалені ритми на барабанах.
На сцені для гостей виступив і народний аматорський колектив «Волинянка». Наприкінці концерту глядачів дивували спільним грузинсько-українським виступом, де артисти ніби змагалися у стрибках і випадах.
За словами начальника департаменту культури Луцької міської ради Тетяни Гнатів, цей концерт є не останнім виступом грузинів у Луцьку. Він також означає початок спільних мистецьких стосунків, і, можливо, найближчим часом на сцені міста Горі виступлять волинські артисти.
Сам Павло розповів: на гору підійматися він не планував, бо це тяжкий маршрут – просто хотів побути з друзями в горах, але його найкращий друг Андрій все ж вмовив його.
