Шо-у-шафі виконавиці східних танців Анжеліки Арутюнян. ФОТО

26 Червня 2019

Текст: Олеся МАЛИШКО

Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА

Локація: VERSAILLES DISCO-KARAOKE-CLUB (проспект Президента Грушевського, 2)

Що може бути більш зачаровуючим, аніж танець живота? В цьому танці гарне й гармонійне все – музика, атмосфера, костюм і, найголовніше –жінка, яка його виконує. Нині belly-dance (так його ще називають) дуже популярний серед українок, які виконують його не гірше, аніж арабські красуні. Одна з таких жінок – лучанка Анжеліка Арутюнян, яка є керівницею студії «Аміра», де навчають belly-dance. «Таблоїд Волині» вирішив зазирнути в концертну шафу танцівниці, аби побачити це казкове вбрання.

Анжеліка Арутюнян, на відміну від інших танцівниць belly-dance, не поспішає розлучатися зі своїми костюмами, яких уже в її концертному гардеробі за часи виступів та змагань назбиралось чимало. Вона зберігає їх вдома і каже, що кожен костюм для неї особливий і пов’язаний з якимись спогадами.

Танцівниця зазначила, що в питанні костюму, особливо того, який шиє вона власноруч, важливі не лише тканина, з якої він буде пошитий, але й колір та фасон. Відтак, Ажеліка Арутюнян багато черпає інформації про костюми, моніторить фото інших танцівниць, і не лише східних, а й бальних танців та гімнасток. Зауваживши якісь оригінальні деталі чи фасони, намагається скомбінувати їх у власних костюмах.

Костюм чорного кольору – найдорожчий в концертному гардеробі танцівниці. Він пошитий за прототипом костюмів для бальних танців, але має свої відмінні деталі та багато стразів.

«Навіть танцівниці з інших країн, в яких костюми набагато дорожчі, підходили на змаганнях і цікавились цим вбранням», – зазначила Анжеліка Арутюнян.








За словами виконавиці східних танців, навіть у їхній сфері існує певна мода на костюми, яка постійно змінюється: якщо раніше модним був костюм, де є багато пайєток і бісеру, то зараз в тренді стрази та чеське скло та цікаві й розшиті текстури тканин.

Якщо колись була мода на «сонце-кльошні» спідниці, то на зміну їм прийшли спідниці-рибки з нашаруваннями тканин. Нині в костюмах для східних танців мода на спідниці із завищеною талією. Хоча багато хто й надалі продовжує шити костюми в простій єгипетській манері – мінімум тканини, проте зі своєрідними та оригінальними ліфами.

Костюм блакитного кольору Анжеліка Арутюнян називає одним з найцікавіших у її колекції, який вона свого часу пошила спеціально для змагання в Білорусії. В ньому немає дорогої тканини, але акцент робився на стразах, якими повністю розшитий ліф, пояс і шорти.






«В Білорусії мені не дуже важко змагатись, хоча там танцівниці стильні. Однак, через те, що я з іншої країни, це відрізняє мене від них по манері і техніці виконання, також чимало відіграє моя вірменська харизма. Хоча бувало по-всякому: інколи їхала на змагання з величезною впевненістю перемоги, а там на мене очікували «прольоти». Тому в східних танцях треба постійно себе розвивати, і важливо, щоб судді бачили, що ти дійсно готувалась до цих змагань», – сказала Анжеліка Арутюнян.

Загалом на змаганнях із belly-dance існує 3D-система оцінювання: техніка, композиція, образ. Тобто навіть за костюм танцівниця отримує окрему оцінку. За словами Анжеліки на змаганнях були різні випадки і, наприклад, танцівниця, яка була сильною в техніці, але обрала примітивни образ чи костюм, який їй не личив, займала нижче місце за слабшу за технікою виконання танцю суперницю, яка була в розкішному костюмі. Тому всі три пункти мають важливе значення.

Цікаво, що костюми для східних танців – недовговічні. Адже виступати доводиться в різних приміщеннях, або ж і на відкритому просторі. Відтак костюми часто брудняться настільки, що не завжди допомагає й хімчистка. А ще костюм можуть пошкодити й різні атрибути, які використовують під час танцю (наприклад віск від свічок на підсвічнику). З часом з костюмів може повідлітати каміння. Відтак, їх потрібно або періодично поновлювати, або купувати чи шити нові.

Хоча в повсякденному гардеробі Анжеліки немає жодної речі з леопардовим принтом, втім, серед сценічних образів є й костюм з леопардовим візерунком.




«Майже всі мої костюми, і в тому числі з леопардовим притом – це «переможні» костюми, тобто такі, в яких я здобувала перемоги на змаганнях. Коли я в цьому костюмі вийшла на змаганнях в Білорусії, то моя тренерка сказала мені, що я вийшла на сцену, як королева в цьому образі. Кожен костюм створює настрій і по-своєму надихає», – зазначила танцівниця.

Анжеліка розповіла, що зазвичай робота над костюмом триває недовго – дві недоспані ночі. Значно довше триває виношування ідеї та уявлення про майбутній костюм. Зазвичай костюми для виступів танцівниця шиє разом зі своєю мамою, яка їй у цьому чимало допомагає.

Відтак саме завдяки цьому тандему на світ з’явились ще два чудових костюма для східних танців: жовтого та рожевого кольорів. Спідниці до костюмів робила мама Анжеліки, а оздоблення – вона сама.



«Найважливіше в костюмі – це емоції, які він викликає, і його краса. Скажу відразу, що костюми не завжди бувають зручними. В нас не прийнято, щоб костюм був короткуватий, а навпаки – він має ще 10-15 сантиметрів лежати на підлозі. Відтак, спідниця набагато довша і буває, що ти наступаєш на неї. Тому потрібно звикнути до костюму, зрозуміти, як він себе «поводить» і танцюючи в новому вбранні мусиш зрозуміти, де і що в ньому потрібно допрацювати. Проте найголовніше відчути, що цей костюм – це те, що ти хотіла, тоді ти почуваєш себе впевнено і віддаєш позитивну енергетику людям», – сказала Анжеліка Арутюнян.


***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

4
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter