Письменник і журналіст Олег Потурай помер посеред вулиці у Луцьку в неділю 6 вересня.
Про це написав у Фейсбуці журналіст Микола Генсецький. «Отаке, братва, життя: іде тобі назустріч знайома людина, за якийсь десяток метрів до тебе на рівному місці падає, викликаєш швидку (прибула за якусь мить!), 40 хвилин заходів повернути до життя... На жаль, усе даремно...То був Олег Потурай, відомий волинський поет, екс-голова обласної організації письменників. Торік 7 червня переступив 60-річний поріг... А трапилось це у центрі Луцька. Передвечірній час... Мої співчуття рідним, друзям...», - написав Генсецький.
Олег Потурай народився 7 червня 1954 року в селі Бортнів Іваничівського району Волинської області. 1971 року з золотою медаллю закінчив Поромівську середню школу, 1976 – факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І.Франка. Відтоді працював на різних посадах – від кореспондента до головного редактора – в газетах спочатку Львова, потім Волині. На початку 90-х займався видавничою справою, деякий час перебував на державній службі. З жовтня 1993-го – знову у пресі. Видає свої газети, працює головним редактором луцької міської газети «Народна трибуна», власним кореспондентом газети «День» у Волинській області, веде питання політики у газеті «Волинські губернські відомості», тривалий час займається політичним аналізом у створеному ним же Волинському центрі політичних досліджень. З березня 2008 до липня 2012-го працює власним кореспондентом всеукраїнської газети «Селянська правда» у Волинській та Рівненській областях.
З березня 2012-го – голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Перша збірка віршів «Малюнки на асфальті» побачила світ 1985 року у львівському видавництві «Каменяр». Ще один поетичний збірник «До схід сонця» вийшов 1991 року в Луцьку. Тут же через три роки окремим виданням друкується його велика драматична поема «Присмерк». І нарешті 2005 року у луцькому видавництві «Терен» виходить у світ фундаментальна книга віршів «Ліхтар у закутку», в якій зібрано практично все, що з’явилося з-під пера поета за тридцять п’ять років його творчості. Надалі письменник освоює жанри прози. 2009 з’являється друком книга його сатиричних оповідань та фейлетонів «Бакс, ату!», а в періодиці публікуються сатирична комедія «П’яний з ангелом» та серія політичних байок, в яких із сарказмом відображається наша українська реальність (за матеріалами «Волинської правди»).
Про це написав у Фейсбуці журналіст Микола Генсецький. «Отаке, братва, життя: іде тобі назустріч знайома людина, за якийсь десяток метрів до тебе на рівному місці падає, викликаєш швидку (прибула за якусь мить!), 40 хвилин заходів повернути до життя... На жаль, усе даремно...То був Олег Потурай, відомий волинський поет, екс-голова обласної організації письменників. Торік 7 червня переступив 60-річний поріг... А трапилось це у центрі Луцька. Передвечірній час... Мої співчуття рідним, друзям...», - написав Генсецький.
Олег Потурай народився 7 червня 1954 року в селі Бортнів Іваничівського району Волинської області. 1971 року з золотою медаллю закінчив Поромівську середню школу, 1976 – факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І.Франка. Відтоді працював на різних посадах – від кореспондента до головного редактора – в газетах спочатку Львова, потім Волині. На початку 90-х займався видавничою справою, деякий час перебував на державній службі. З жовтня 1993-го – знову у пресі. Видає свої газети, працює головним редактором луцької міської газети «Народна трибуна», власним кореспондентом газети «День» у Волинській області, веде питання політики у газеті «Волинські губернські відомості», тривалий час займається політичним аналізом у створеному ним же Волинському центрі політичних досліджень. З березня 2008 до липня 2012-го працює власним кореспондентом всеукраїнської газети «Селянська правда» у Волинській та Рівненській областях.
З березня 2012-го – голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Перша збірка віршів «Малюнки на асфальті» побачила світ 1985 року у львівському видавництві «Каменяр». Ще один поетичний збірник «До схід сонця» вийшов 1991 року в Луцьку. Тут же через три роки окремим виданням друкується його велика драматична поема «Присмерк». І нарешті 2005 року у луцькому видавництві «Терен» виходить у світ фундаментальна книга віршів «Ліхтар у закутку», в якій зібрано практично все, що з’явилося з-під пера поета за тридцять п’ять років його творчості. Надалі письменник освоює жанри прози. 2009 з’являється друком книга його сатиричних оповідань та фейлетонів «Бакс, ату!», а в періодиці публікуються сатирична комедія «П’яний з ангелом» та серія політичних байок, в яких із сарказмом відображається наша українська реальність (за матеріалами «Волинської правди»).