Володимир Гунчик очолює Волинську область без малого два роки. Та й до посади голови обласної державної адміністрації Володимир Петрович був на Волині людиною видною: багато років очолював одне з найкрупніших підприємств – автомобільний завод, був членом виконкому міської ради, депутатом обласної ради.
 
І все ж справжню увагу громади персона Володимира Гунчика привернула саме із чиновницького крісла. Багато його дій громадські активісти з перших же днів сприйняли «в штики», а настільки твердої, подекуди – гострої реакції на критику взагалі ніхто не очікував. Одним словом, Гунчик здивував усіх вмінням приймати вольові рішення та вперто стояти на своєму.
 
9 березня Володимир Гунчик святкує день народження. І, звісно ж, цей день мав вплив на характер багатолітнього волинського топ-менеджера. Бо Риби – вони такі: здалеку видається, що «ні риба, ні щось там ще…», а от на ділі виходить зовсім інша історія.
 
Із нагоди свята «Таблоїд Волині» відібрав ТОП-5 найбільш влучних висловлювань іменинника.
 
* * *
 
Ненавиджу публічність: вона мене просто знищує. Хоча, працюючи в бізнесі, я також був якоюсь мірою публічною людиною, ходив кабінетами міністерств, бував у Верховній Раді, вітався за руку з Президентами, Прем’єрами. Але тоді не відчував того, коли тобі в спину дивляться… Ні, не з заздрістю. То – інше слово. І його зараз навіть не можу добрати. Але оце відчуття є. Воно неприємне – відчуття холоду в погляді.
 
* * *
 
Я – трудоголік. Людина, яка роботу ставить на доволі високий рівень. Інколи дуже жалкую, що так мене виховали батьки і так склалося в житті. Звичка віддаватися роботі не завжди повертається сторицею набутками. Але нічого вдіяти не можу.
 
* * *
 
Я не збираюся гнутися і не хочу бути маріонеткою в чиїхось руках. І це багатьом громадським активістам свого часу дуже не сподобалося. Можливо, вони мали інше бачення ситуації: що вони будуть заходити в кабінет, розказувати, як це робити. У мене такий характер: чим більше на мене тиснуть, тим більше стаю пружнішим.
 
* * *
 
Ніколи не думав, що впроваджувати зміни в структурах влади, навіть найменші, – настільки складно. Навіть гадки не мав, що твої прогресивні рішення, де чітко бачиш перспективу, можуть не мати підтримки у міністерствах і відомствах. Для мене – людини, яка звикла ухвалювати рішення і за них відповідати, намагання довести чиновникам різного рівня, що саме так потрібно робити, що за цим – перспектива, і отримувати формальні відписки – найбільш неприємно. 
 
* * *
 
Не може бути, щоб у команді хтось займав такі собі особливі лідируючі позиції. Це призводить потім до того, що коли ці люди починають особливо виділятися, у нас з’являються при двох українцях три гетьмани. То наша біда. А коли працює сильна команда, це є інша річ. Для мене особисто командний стиль роботи набагато більше значить, ніж особисті якості якогось конкретного лідера.
 
_{За матеріалами сайту Волинської облдержадміністрації, газети «Відомості», журналу «Лише насолода»}