Останній тиждень перед Великим Великоднім постом у православних християн завжди вважався святковим. Нині він більше відомий як Масляна, хоча так цей тиждень в давнину звався тільки у прикордонних з Росією регіонах. В Україні ж з давніх-давен святкували Колодій, або ж Сиропусну неділю.

Відзначали прихід весни та пробудження природи не тільки в Україні, а й в на території інших слов’янських країн. Проте у кожного було особливе трактування свята, свої традиції й обрядові страви. Це одна із причин, чому не можна плутати  українське свято Колодій з російською Масляною.

У 2019 році Колодій триває з 4 по 10 березня. 

Колодій бере свій початок ще з трипільських часів, задовго до хрещення Київської Русі. На честь весняного пробудження природи відбувалися народні гуляння, неодруженим парубкам прив’язували колодки, готувалися традиційні страви.

Головними ж частуваннями були не млинці, а страви з сиру та інших молочних продуктів. Обов’язково ліпили вареники з сиром, робили сирники, галушки, сирні запіканки, млинці з сиром.

Колодій – в давньоукраїнській міфології бог шлюбу, любові та злагоди. Існує приказка: «Не женився єси, то колодку носи!». Хлопцям, які не одружилися за рік, прив'язували до руки колодку. Зняти її могла тільки дівчина, а парубок за це повинен був відкупитися від неї, наприклад, солодощами. Якщо ж хлопець хотів одружитися на цій дівчині, відкупався хусткою.

Існує й інше трактування назви свята. Згідно з ним, Колодій – символ того, що сонце піднімається вище по своєму небесному колі, тобто «коло діє». 

Останній та найважливіший день Колодія — прощена неділя. В цей день всі мають попросити у родичів та друзів пробачення за можливі образи. А також пробачити іншим давні образи, помиритися з тими, з ким навіть довго перебували у сварці. Адже тримати образу — одна із заборон під час посту.

Великий піст настає на наступний день після Колодія та триває аж до 27 квітня включно.