Лучанин тримає вдома триголового пса і крокодила

^{Текст: Роман ЖИЖАРА}

Імпровізований зоопарк влаштував у власній квартирі лучанин Святослав Борцевич. Його тварини мирно уживаються, навіть попри те, що серед них є крокодил, лось, триголовий пес і дельфін.

Звірі не пожирають одне одного, бо зроблені з одного тіста, точніше, дерева – коріння зазвичай смолистої сосни, липи та дуба. Колекція саморобних сувенірів цього викладача університету нараховує близько півсотні чудернацьких фігур.

АРХАНГЕЛ НАГЛЯДАЄ ЗА ЛІСОВОЮ РУСАЛКОЮ

Медик за фахом і викладач за професією Святослав Борцевич не вважає себе митцем. Каже, що всі експонати його колекції – виключно творіння природи. Господар лише виокремлює обриси фігурок і додає дві-три деталі для впізнання.



«Таким воно було в природі. Жодного різьблення на дереві. Може, я вмію це робити – не знаю, не пробував. Обов’язкова умова хобі –зберегти первозданність творіння природи», – переконує автор колекції.

Унікальні витвори походять з коріння дерев. Зазвичай це висохлі відтинки з дивовижними візерунками на зрізах. Коріння переплетені чудернацьким способом і нагадують химери.

«Моє завдання – підмітити схожість до образів і виокремити найдивовижніші з них. У колекції є голови медузи Горгони і чорта, фігури Цербера і біса на козлових ногах, кондора і черепахи, стадо драконів – від малечі до діда», – каже Святослав.

Як розповів господар «звіринцю», більшість чудернацьких коренів знайшов на Шацьких озерах і прикарпатській ріці Стрий. За ними лазив у багнюку і трясовину, плигав у крижану воду, копирсався у пісках. Як результат – у колекції є русалки, лісові мавки і окрилений архангел Михаїл. А поряд ховається поміж драконами на полиці рогатий чортик із закрученим хвостом.



Зазвичай автор колекції полював на витвори під час риболовлі або походу по гриби.

«Я постійно шукаю. Наприклад третину коренів знайшов у Луцьку, повертаючись із роботи або гуляючи парком. Не кожен корінь беру, лише ті, які дихають енергетикою», – каже колекціонер.

«ТУТ НЕМАЄ МІСТИКИ, ХОЧА ЕНЕРГЕТИКА ЗАШКАЛЮЄ»

Кандидат медичних наук Святослав Борцевич ставиться до витворів, як до закарбованої в деревині пластики. Проте не перечить, що його колекція жива, випромінює енергетику. Власне через це принципово не лакує фігурки.

«Якщо їх полакувати, то дерево перестає дихати. Стає мертвим, а відтак – втрачає цінність. Навіщо мені вдома дрова?»



Через незахищеність час і шашіль поступово з’їдають дивовижні корінці – найдрібніші деталі стають крихкими і відламуються. Однак автор колекції не надто переймається, бо має в запасниках щонайменше два десятка заготовок.

«Їх пора ще не прийшла, тому відклав до ліпших часів. Цікаво те, що псуються переважно чортики, звірі, амфібії. А сакральні фігури зостаються неушкодженими», – каже самобутній майстер.

Мова йде передусім про статуетку архангела Михаїла – напрочуд схожа на ангела фігура з крилами, мечем і щитом.

«Колись на Світязі в пісках знайшов загадковий корінь із надзвичайно пластичним згином. Відчистив його, дещо підрівняв і… на зрізі побачив відбиток, подібний до ореолу Діви Марії з немовлям. Почав розчищати далі – ще один схожий відбиток, але немовби немовля в іншій руці. Мене це так вразило! Подарував це диво архієпископу Михаїлу, владиці Свято-Троїцького собору».



Не дивно, що знайомі Святослава Володимировича вважають його обраним, тим, хто бачить невидиме. Інакше не міг би виокремити із простої деревини сакральні обриси. Врешті сам автор колекції теж натякає на своєрідне бачення світу. Адже має задатки біоенергетика.

«Я відчуваю енергетику деревини, точніше – природи з її дивовижним довкіллям. Кілька разів лікував пацієнтів за посередництвом біоенергетики. Начебто допомогло. Але то лише припущення, окрема розмова», – каже майстер.

Попри всі припущення, істинним є мистецьке мислення і бачення лікаря-науковця. До всіх чеснот Святослава Борцевича додається і здібність до малювання. Принаймні чотири картини господаря прикрашають стіни його домашнього «зоопарку».

^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}