10 грудня на автодорозі між селами Воля Ковельська та Зелена сталося ДТП, яка забрала життя двох людей. Не впоравшись з керуванням, з огляду на погодні умови та стан дорожнього покриття, авто влетіло у річку Воронку. У автомобілі на момент аварії знаходилось п’ятеро людей, з них двоє дітей.

Головне управління ДСНС у Волинській області розповіло про відважних та хоробрих чоловіків, які не стали осторонь біди та здійснили й справді героїчний вчинок, хоч і не за професією, але по совісті.

Пригадуючи той день, Андрій Шматюк та Тарас Мартинюк розповідають, як засніжило тоді на Ковельщині, та який небезпечний відрізок тієї дороги, де трапилась ДТП.

Андрій був першим, хто помітив автомобіль у воді.

Говорить, що проїжджаючи повз дорогою, не міг збагнути, де за декілька десятків хвилин могла зникнути частина огорожі мосту, через річку Воронку. Зупинившись, та підійшовши ближче, побачив автомобіль, повністю у воді, колесами доверху, якого просто не можливо було побачити неозброєним оком.

Поблизу більше нікого не було.

Пригадує, як почав дзвонити у всі служби, кликати на допомогу, зупиняти дорогою автомобілі.

Саме тоді, хвилиною пізніше, під’їхав знайомий та товариш Андрія, Тарас. Тарас наблизившись до берега, прислухаючись, почув голоси, що лунали з затонулого авто.

Не задумуючись, рішуче, не втрачаючи ні хвилини, чоловіки та їх односельчани, що вже зійшлися на допомогу, залізли в крижану воду, та стали нахиляти автомобіль, аби хоч трохи підняти його над водою. 

Розбивши вікна автівки, десь роздобутою трубою, чоловіки, на щастя, дістали дітей та їх матір, притомними, в стані шоку, з значним переохолодженням, але живими. Небайдужі мешканці забрали потерпілих до себе додому, аби швидко відігріти, до приїзду швидкої.

Пригадують як все швидко відбувалось… Буквально 5-7 хвилин, аби допомогти. Розказують, що стоячи по груди у крижаній воді, серед річки, втрачаючи власні сили, сподівалися лише, аби всіх встигнути врятувати. Зізнаються, що задумувались чому не раніше помітили? Чому не всіх, нажаль, вдалося врятувати? Здається, декілька хвилин лише…

Як виявилось пізніше, в розмові, Андрій Шматюк, з початком повномасштабного вторгнення долучився до добровільних формуваннь цивільного захисту, аби стати підтримкою країні у ці нелегкі часи, адже завжди був активістом та рушійною силою багатьох громадських починань.

«Наостанок хочеться подякувати цим сміливцям, Андрію та Тарасу! За небайдужість, свідому позицію та врятовані життя. Вчинок, що вартий розголосу та поваги. З такими людьми нас ніколи не зламати!», – зазначили у дописі рятувальників.