Журналістика – без сумніву, одна із найцікавіших професій, яка дає можливість за один робочий день побувати і сантехніком (коли їдеш писати про те, що десь прорвало труби), і пожежником (відправившись на «чепе»), і, приміром, садоводом (а що? бувають і рекламні матеріали, наприклад, про підживлення ґрунту).
 
Катерина Дулапчій, редакторка інтернет-видання «ВолиньPost», розповіла про один день зі свого життя у блозі на сайті NMJ.
 
* * *
 
Хто сказав, що у Луцьку жити сумно? Я так не думаю. Хоча, що гріха таїти, таке було…) Де працюють найгарніші дівчата, де найдешевше і найякісніше помити своє авто, де знайти волинського рікшу і покататись? Все просто – читайте!!!

Ранок. Типу вихідний. Прокинулась. Сніданок, туди-сюди. І ось – ідея – хочу в басейн!!!
 
* * *
 
11.25 на Грушевського, грізна тітонька ледь пустила з таким запізненням!
 
О 12.00 санітарна година! Прошу-молю. Благо техпрацівниця заступилась. Прорвалась!
 
1 км за пів години – це такий релакс для мізків. Кращого не придумаєш. Ніякий фітнес клуб, тренажери і навіть йога не розслабляє і водночас приводить у тонус за 40 грн.
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/2.jpg[/img] Басейн – кращий релакс для мізків[/caption]
 
Подивилась у телефон – п’ять пропущених! Домовляюсь про зйомки «Робоче місце» на «ВолиньPost» з новою поліцією. Все добре, всі з’їхались, всі встигли, всіх звела.
 
Знімальна група – Богдан та Андрій – поїхали працювати.
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/3.jpg[/img] Писати про поліцейських – тепер справжній тренд для луцьких журналістів[/caption]
 
* * *
 
Забрала від сусідки дочку і разом з нею в Patio di Fiori – зустріч та розмова з нічними модераторами. Так би мовити промивка і стимул для подальшої роботи.
 
Якби не моя красунька-автівочка, ну от як би так я справлялась. А вона брудненька. Треба кудись на мийку їхати. Завжди мила на набережній у «Нептуні». Останній раз ну зовсім розчарувалась у ціні та якості там. Але друг мій DJ Большой Артем Будчук радить іншу!
 
Не знала, що в Луцьку є такий сервіс! За 85 грн. – машина-лялька.
 
Але найголовніше! Там є головний менеджер чи хто, такий собі дядько, який усе там вирішує та записує в чергу!
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/4.jpg[/img] Такою автівка була…[/caption]
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/5.jpg[/img] А такою – стала. І все – за 85 гривень[/caption]
 
* * *
 
Мою маленьку машинку одразу визначив у спеціальний блок для невеликих розмірів.  Дуже зручно і в черзі майже не довелося стояти!
 
Завів у ресторан, щоб моя доця не змерзла чекати на вулиці (хоча заклад закрили в цей день по причині замовлення бенкету). Так я там ще й Владиславу умудрилась покормити на 33 гривні.
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/7.jpg[/img] Обід на мийці[/caption]
 
В туалеті – живі квіти. В ресторані на мийці!
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/6.jpg[/img] Є привід для селфі в туалеті[/caption]
 
* * *
 
Настрій після цього – повірте, був су перовий. Ну і що, після всього цього їхати додому?!
 
Ні! Ми з малою вирішили ще у парк заскочити. І що ми бачимо?!
 
Волинського рікшу – за 20 гривень. Проїхались на свіжому повітрі по парку. Андрій нам розповів, а хлопця за педалями звали Андрій, що, наприклад, за 60 гривень можна проїхатись від старого замку і до зоопарку!
 
[caption][img data=def]07_03_2016_380324885/8.jpg[/img] На завершення дня – прогулянка у парку[/caption]
 
* * *
 
Все ж таки, яку чудове у нас місто, буває. Висновки робіть самі. До зустрічі!