Є в українців віднедавна традиція: підводити підсумки після кожного прожитого року. Обдумати свої досягнення за 42 прожитих роки вирішив і Вадим Коцага, відомий спортсмен та багатодітний батько.

Свої роздуми він виклав у Фейсбук:

«Ось і пришло 42.
Коротко про себе: народився, пішов в дитячий садочок, після садочку пішов до 1-го класу ЗОШ, яку в 17 років благополучно закінчив. Після школи отримав дві вищих освіти. Чи працював за фахом? Звісно. Довелось і вчитем попрацювати і трохи юристом.
Досягнення за ці 42-ва:
Жодного разу не був депутатом ні міської, ні обласної, а тим паче Верховної Ради.
Не номінувався на «Людина року» від Олени Бекеші.
Не є почесним громадянином міста.
Зараз почнеться: у тебе криз середнього віку. Скажу так: криз середнього віку, це коли в мізках таргани розміром як мексиканські - дуже великі. У кожного вони є - у когось величезні, а у когось наші вітчизняні - малесенькі, з якими можна домовитись.
Після 40-ка у чоловіків все лишень починається - змінюється світогляд, змінюється характер.
У мене 5-ро чудових діток. Із старшим сином ми інколи так сваримось, що можемо навіть прямо вказати напрямок куди йти. Але... Але з часом діти зрозуміють, що від них хотіли батьки, і діти ставши дорослими, могли сказати тобі: дякую тату, за те що ти в мене є і ті часи, коли ти повчав. Нехай у кожного із нас різне поняття виховного процесу, але головне позитивний результат. Я горжусь своїм старшим сином , незалежно від його світогляду.
Горжусь своєю донькою, особливо за її знання японської. Ти моя масяня відмінниця.
Горжуть найменшими синами.
Дякую своїй дружині, що завжи поруч.
В житті також велику роль відіграють вірні друзі, яких можна перелічити на пальцях рук. Чому так? Тому що лише кілька людей із тисяч знайомих підставлять тобі плече, коли тобі буде важко, не залежно від відстані між вами. Всі інші – це знайомі, яким щось постійно від вас потрібно. Не допоміг – ти вже ворог народу. А коли доходить до допомоги тобі, залишаються тільки вірні, ну максимум 10 людей.
Низькій уклін моїм батькам, за те, що виховали мене таким, який я є. Звісно час вніс свої корективи», – написав чоловік.

А «Таблоїд Волині» вітає Вадима Коцагу та бажає, аби список гідних вчинків, вдалих рішень і щасливих митей лише збільшувався!