Молодість закінчується тоді, коли розумієш, що листки календаря ще відриваються, а ти вже ні... Саме такі настрої панували напередодні чергового дня народження на соцмережівських сторінках сьогоднішнього іменинника.
 
Хіпстери обласного центру, які не втомлюються відстежувати життя селебретіз Луцька, вітають з ДН зірку першої величини, світила, корифея, не побоїмося цього слова, аксакал радійного цеху нашого краю Сергія Ткачука!
 
Ну й налякали Ви нас, пане Сергію! Аби бути в курсі найсвіжіших новин Вашого життя, заґуґлили «Сергій Ткачук». Далі, хто стояв – сів, хто сидів – ліг, хто лежав – теж здивувався. Видає пошукова система: Сергій Ткачук – протоієрей! Пролітає думка, невже???  Хаос відчуттів, тремор рук, сухість у роті…

Набираємо «Ткачук Сергій Володимирович». Система робить контрольний у голову - воротар, гравець алматинського «Кайрату». Ступор.
Радіоведучий – так! Шоумен – легко! Фотограф – бувало! Письменник – припустимо! Але щоб протоієрей-футболіст – не віримо! Благо, віднайшлись добрі люди, які на правах інсайдерських джерел повідомили – все добре! То зовсім другі Сергії, принципово інші Ткачуки і геть не ті Володимировичі!

Наш - на місці і продовжує дивувати. От інші зі шкіри лізуть, щоб «зазвіздитись», а результат нульовий.

А сьогоднішній винуватець свята просто робить свою роботу, і його знають та шанують не тільки у Луцьку, а й на периферії (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Ужгород, Полтава, Харків, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Херсон)!

Шановний Сергію! Нехай шанують і впізнають й надалі. Нехай поважна посада ГОЛОВНОГО *-) музичного редактора не стане ґрунтом для марнославства. Нехай Олічка дарує любов та затишок, а Ілля – можливість реалізації педагогічних інновацій та радість від результатів! Любимо, шануємо, поважаємо, вимагаємо могорича!*-)