Волинська журналістка Аріна Крапка, яка днями відсвяткувала День народження, вирішила зізнатись у коханні. Щирий допис про свої почуття дівчина розмістила на своїй сторінці у Facebook:

«Я хочу зізнатися у коханні... але перед тим розповісти вам історію про дівчинку.

Дівчинку, яка з 5-го класу мріяла писати книжки і подорожувати світом.

Дівчинку, в якої в 5 років змінилося все життя. Докорінно. Яка, як говорила мені моя бабуся, тільки й молилася про те, щоб я ходила... і потім крок за кроком, усе змінювалося. Чи молитви були почуті, чи то я ще була потрібна в цім світі, не знаю. Але ця дівчинка є! Тільки тепер в неї все по-іншому. Все не зовсім так, як мріяла. Але мрії нікуди не зникли. Їх дуже багато було і є. Але чітко пам`ятаю ось ці.

Дівчинка мріяла до 25-ти років купити автомобіль і написати хоч одну (так я себе переконувала ще в школі) книжку.

Книжку написала. Добре, що не видали. Читаю і тепер самій смішно =) Пишу ще. І знаю, відчуваю, що результат буде. Питання тільки коли.

Про автомобіль..це з такого більш матеріального. І це теж реально. Але не потреба надважлива.
Дівчинка завжди дуже хотіла, щоб її рідні були щасливими. А ще – щоб вони жили вічно. Так, я не уявляла, що буде, як помре бабуся чи дідусь...страшно було від того, що доведеться когось втратити...За останні кілька років померли бабуся і дідусь, загинули мої друзі...я питала себе часто: «А чому жива я?»

Дівчинка завжди була впевнена, що люди в цьому житті не просто так..що всі залишають свій слід… У слово «слід» не завжди вкладають поняття сім`ї і дітей, бо знаю, що не всі можуть, не всі хочуть і навіть більше скажу – не всім це варто робити.
 
І якщо дівчинка ще жива, якщо її оберігають (я не знаю, хто – Бог, сили Добра, Янгол-охоронець, мамині молитви), значить вона потрібна в цьому світі. А отже - потрібно жити. Ще і ще. Наповну. Завершуючи одні речення, і розпочинаючи інші.

А тепер зізнання у коханні. Відвертість і щирість, кажуть, що не дуже добре в цім світі. Ніхто цього не оцінить і тільки посміються… Мейбі так. Та мене це мало хвилю. Я щиро зізнаюсь в любові Своїм Людям, своїм рідним і близьким, своїм друзям – усім тим, хто розуміє, про що я, хто сприймає мене такою, не намагається змінювати і підтримує мене в усьому.

Сьогодні мені 25! І це, бляха-муха, реально так багато, що я весь день в шоці =) =) =)

Дякую вам, що я є! Якщо я є, значить я вам потрібна!

Дякую, що ви є! Бо без вас я ніхто!

Ваша Крапка!»