Лучанин Володимир Павлік поділився в мережі читанням оповідання «Ваш тато – військовий? Або формула знайомства» зі збірки «Овації, або замальовки з натяком». Про це пише Район.Луцьк з посиланням на YouTube-канал чоловіка.

«Угорщина. Будапешт. Втомлені, але щасливі після насиченого екскурсіями дня, дісталися, нарешті, термальних купалень що у центрі столиці.

Купальні, засновані ще в часи походів римських легіонеріву гарячих водах лікувались та відновлювали фізичне і психічне здоров'я воїни Римської імперіі, котрі розташувалися у цих краях гарнізоном . Сучасного вигляду прекрасному комплексу будівель купалень, названих на честь «найвідомішого угорця серед угорці» Іштвана Сечені, надали архітектори приблизно 150 років тому, отож виглядають вони респектабельно, по-східному та фундаментально!

Ніжимося холодної осені у теплих водах одного з басейнів, яких на величезній територіі розташовано багато і різних: відкритих та під дахом. Вода тепла, а не гаряча, бо так усе продумано, що з-під землі з глибин від 800 до 1300 метрів термальна мінералізована вода піднімається на поверхню і, віддаючи своє тепло на різні потреби, охолоджується і подається у басейни з температурою прийнятною для купання та лікувальних процедур (від +75 до +34). Наша група зайшла сюди на 3 години.

Отож тішимося , вигріваємось, мінералізуємось і релаксуємо у басейні на відкритому повітрі Поруч зі мною на підводних сидіннях, влаштованих на зворотній стороні стінки великоі ванни-джакузі, сидить молодий чоловік Паша, знайомий із мого міста. Ліниво спілкуємось, обговорюємо план відвідувань цікавих місць Будапешта на завтрашній день. Спостерігаємо за людьми, яких тут дуже багато з усього світу, тож чуємо розмови різними мовами...

Якоїсь миті ми обоє збадьорилися, бо не просто почули російську мову з українською вимовою, а побачили перед нами гарних дівчат, які відразу викликали симпатію. Вони щебетали, грались у воді, веселились, переміщуючись туди й назад перед нами, створюючи і нам хороший настрій... Паша мрійливо задивився на них і спитав у мене, чи подобаються мені ці дівчата. Звичайно, я відповів ствердно, бо й сам якось оживився, настільки приємно вони вразили своіми гарними поставами, розкішним волоссям, еротичністю, умінням бути грайливими, але не переходити межу пристойності.

Ми з Пашкою переглянулися і перекинулись кількома фразами на тему : «не завадило би нам познайомитись». Але вічна проблема чоловіків - «боязно обламатися» - стримувала нас від швидких кроків. Тобто, ми не знали, як почати спілкування, щоб не викликати негативноі реакціі у дівчат непродуманими питаннями чи висловами, адже перша реакція на поведінку чоловіка при знайомстві має важливе значення.

І тут до мене приходить, як мені видалось, гарна ідея. Моделюю подумки ситуацію і кажу : «Паша, дивись уважно, зараз я спитаю оцю дівчину з темним довгим волоссям чи у неї батько , випадково, не військовий ? Вона запитає у мене чому я так думаю, а я відповім, що вона дуже симпатична, тому й вирішив так.

У відповідь дівчина захоче у мене з'ясувати - хіба лише у військових симпатичні діти? І сама не помітить, як зав'яжеться діалог, але з позитивним відтінком! Якось так. Адже вона зрозуміє, що фактично отримала комплімент, тому й настрій я їй не зіпсую стовідсотково! Навпаки, після такого початку, вона налаштується на розмову, отже і знайомство».

Паша відреагував на це щирою посмішкою, кивнув мені та завмер в очікуванні невеличкого психологічного експеримента-шоу...

Далі, як ви здогадуєтесь, відбулось усе точнісінько так, як визріло у моєму експромт-сценаріі. Тільки звертався я до двох одночасно, так як вони веселились поруч нас разом. Марина та Тетяна, відповідаючи та запитуючи у тій послідовності, що я спланував, зрозуміли, що їм виказали комплімент і діалог продовжився у дружньому форматі. Паша ще якийсь час від здивування не міг оговтатися, настільки точно спрацював спонтанний план! Звичайно, він також приєднався до розмови з гарними киянками, ми перезнайомились і завершили день гарною прогулянкою та прекрасною романтичною вечерею на набережній Дунаю.

По приїзді додому ми з Павлом деякий час не бачились, а коли зустрілись, то довго обговорювали той незабутній епізод нашого знайомства і згадували прекрасні миті нашоі подорожі.

Приятелі так захопились нашими спогадами, що попросили продемонструвати, як спрацьовує цей психологічний прийом ... Тут же, у кафе, повертаюсь до дівчат за сусіднім столиком і запитую: «Дівчата, у вас батьки, мабуть, військові ?» І чуємо у відповідь: «А чому ви так подумали?»

Кажу: «Так ось, дивлюсь на вас, ви такі симпатичні» – ну, і далі за сценарієм ...

Не знаю чому, але Паша не користувався моїм «винаходом», при цьому ще кілька разів просив мене застосувати моє ноу-хау... Не повірите, але спрацьовувало безперебійно ...на радість приятелям. Якось так.

До речі, не змінюючи сам підхід чи «формулу» , можна використати інші теми, головне, щоб ваше знайомство відбувалось у рамках пристойності та доброзичливості.

Спробуєте?»