Вифлеємський вогонь миру дістався Луцька. ВІДЕО
На Волинь привезли Вифлеємський вогонь миру. Щорічну передріздвяну традицію розповсюдження символічного вогню волинські пластуни розпочали в Луцькому військовому гарнізонному госпіталі.
16 Грудня 2020
«СКОБ» – вітаються пластуни і подають ліву руку. Їхнє привітання означає сильний розумом і тілом, красний душею, обережний у замислах і планах, бистрий у думці та справах. Такими вони прагнуть бути, а в організації пластуни розвиваються духовно і фізично.
Головний акцент у Пласті – національно-патріотичне виховання через ігри та забави. Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини № від №50 (98) від 21.12.2017.
Організація, яка вчить бути патріотом
Першу скаутську присягу українські пластуни склали ще в 1912 році – всього через п’ять років по тому, як британський воєначальник Роберт Баден-Павелл заснував скаутський рух.
Пласт, відомий як національно-патріотична організація, заявляє про свою відмежованість від політики та позаконфесійність. Виховання молоді відбувається на засадах християнської моралі, в таборах є ранкові молитви, однак ходити чи не ходити до котроїсь церкви – справа самої дитини та її батьків.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/20106771_1146596122150438_3914049760469175646_n.jpg[/img]
Дарина Панас із Луцька – пластова виховниця. Дівчина навчається в 11 класі Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука. Вона каже, що у Пласт її восьмирічною віддав тато.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/14390982_915792115230841_1161936724801007135_n.jpg[/img]
«Батько завжди хотів бути пластуном, але в радянські часи у Луцьку організації не було. Тому віддав сюди мене. І я йому дуже вдячна, – каже дівчина. – Бо у 14 років я вже вчилася втілювати проекти, організовувати благодійні акції та табори. Це дуже серйозно, на мені була велика відповідальність. Я розуміла, що просто не можу підвести людей. Тепер знаю, як організовувати благодійні акції та тренінги. Пластуни мають дуже багато практики, вони навчаються багатьох речей, яких не навчать у школі. Жити в суспільстві мене школа не навчила. Але навчив Пласт».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/20139662_1146620475481336_6260193543621147527_n.jpg[/img]
На Волині Пласт було засновано у 1922 році. Нині в Луцьку нараховується близько 150 його членів. Тут виховують молодь, яка вірить в Україну та позиціонує себе як патріоти. Найбільша станиця Пласту в Україні – у Львові. На жаль, на Волині ситуація гірша.
«У наших селах та містах є люди, які знайомі з ідеєю Пласту і прагнуть розвинути його у своїх населених пунктах. Це можливо. Але кільком людям це зробити важко. Кожен пластун має пройти навчання та вишкіл на пластову термінологію. Пластуном може бути кожен охочий, незалежно від віку, – каже Дарина Панас. – Наша організація виховує свідому молодь. Пласт вчить бути провідниками суспільства та чесними лідерами. Ми називаємо Пласт великою грою. Але в цій грі можна побачити чітку аналогію держави, та й загалом життя. Тут кожен має свої завдання і роль. Пласт виховує друзів, людей, які вміють підтримати. Організація вчить з раннього віку бути відповідальними, але не лише за себе, а й за інших».
Пластуни позиціонують себе як здорова молодь. Вони дбають про своє здоров’я та про здоров’я нації. Члени організації не вживають алкоголю, наркотичних речовин та займаються спортом.
Як відомо, Степан Бандера теж був пластуном, однак його взяли в організацію лише з третього разу. Він був надто кволий і не міг виконати фізичних нормативів. Але часи змінилися, і зараз у Пласті немає такого суворого відбору.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/21016077_1169926443150739_2522872312162005420_o.jpg[/img]
«У Пласті легко любити українське»
Дарина Панас переконана: Пласт – це відпочинок, друзі та всебічний розвиток.
«Члени організації вчаться влаштовувати різноманітні табори на природі, – каже дівчина. – Ми переймаємо від старших ідеологію та знання. Тут кожен може спробувати для себе щось нове. Наприклад, я в Пласті уперше дізналася, що таке рафтинг, та спробувала літати на параплані».
Кожен пластун має виконувати обов’язки: бути вірним Богові та Україні, жити за пластовим законом. Діти тут теж мають свої закони.
«У дітей є новацький закон, – каже Дарина. – Там є приписи: новак любить Бога і Україну, слухається батьків та пластових виховників, намагається щораз бути кращим, щодня робить добре діло та вдосконалюється».
Нині пластунам у Луцьку живеться не так вже й легко. Організація потребує державної підтримки, фінансування, аби втілити усі задуми. Переважно пластуни самі себе спонсорують, платять в організацію внески.
«Також маємо проблему з приміщенням, – зізнається Дарина. – Орендуємо невеличку кімнатку в Палаці учнівської молоді. Коли влаштовуємо сходини, то усі не поміщаємося. Доводиться постійно шукати альтернативу, домовлятися з бібліотеками».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/22528530_1205592932917423_7868825863307957815_n.jpg[/img]
Дарина переконана: Пласт – ідеальний варіант для виховання патріотичної молоді. У цій організації все роблять не примусово, а зі згоди.
«У школі вчитель не завжди є для тебе другом. А виховник для малих пластунів – авторитет та друг. З ним можна усім поділитися, висловити свою думку, він не буде її спростовувати. У Пласті дуже легко бути патріотом, українцем. Це все доноситься правильно, в тонкій формі. Дитині нічого не нав’язують. Завжди є вибір.
Свого часу люди дуже багато зробили для Пласту. Вмирали за організацію. За українську ідею. Вони розвивали український дух, коли це було заборонено і каралося смертю. Зараз нас ніхто смертю не карає. Ідея патріотизму, націоналізму приходить з усвідомленням, коли ти бачиш, скільки усього було зроблено, щоб нині пластуни мали табори, сходини і все інше. У Пласті легко навчитися бути українцем, легко любити своє».
Дарина Панас не знає, як можна соромитися привітання «Слава Україні!».
«Ми живемо у своїй державі, українці гинуть, щоб ми спокійно жили в Луцьку, то як можна цього соромитися? Треба любити свою країну та прославляти її. Ми – українці й не маємо соромитися свого. Той, хто цього соромиться, нехай соромиться самого себе».
Дарина каже, що у Пласті вона звикла до уваги. Адже людям дивно бачити пластунів у формі.
«Бувало таке, що нас питали, чи ми піонери, – зізнається вона. – Є люди, які не розуміють, хто ми. Звісно, спочатку було некомфортно, але потім звикла. Навіть навчилася спокійно відповідати на якісь дуже неадекватні репліки. Пласт дав мені хороші навики роботи в команді, зокрема – вміти створити цю команду з різних людей, – каже дівчина. – Є лідери, що опікуються організаційними завданнями, а є інші учасники, яким до вподоби зосереджуватися на виконанні завдань у своїй професійній сфері. Важко створити цілісну команду, яка буде рухатися в одному напрямку і досягати спільних цілей, а Пласт допомагає це робити, інколи – в екстремальних умовах. У житті це дуже важливо».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/24852423_1235291363280913_2663251909443273746_n.jpg[/img]
Довідка. Пластуни вітаються словом СКОБ, яке зашифровує в собі «істотні прикмети доброго пластуна»: Сильно, Красно, Обережно, Бистро. Пласт – найвідоміша, проте аж ніяк не єдина українська скаутська організація, заснована в 1911 році, яка налічує в Україні майже вісім тисяч членів. Входить до Національної організації скаутів України. 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Організація ставить за мету всебічне патріотичне виховання молоді на засадах християнської моралі. Працює на волонтерських засадах. Членство в Пласті ділиться на вікові категорії: пташата (від народження до 6 років), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). Виховну та адміністративну працю в Пласті здійснюють старші пластуни та пластуни-сеніори суто на волонтерських засадах. Пласт діє також в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США.
Лілія БОНДАР
Головний акцент у Пласті – національно-патріотичне виховання через ігри та забави. Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини № від №50 (98) від 21.12.2017.
Організація, яка вчить бути патріотом
Першу скаутську присягу українські пластуни склали ще в 1912 році – всього через п’ять років по тому, як британський воєначальник Роберт Баден-Павелл заснував скаутський рух.
Пласт, відомий як національно-патріотична організація, заявляє про свою відмежованість від політики та позаконфесійність. Виховання молоді відбувається на засадах християнської моралі, в таборах є ранкові молитви, однак ходити чи не ходити до котроїсь церкви – справа самої дитини та її батьків.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/20106771_1146596122150438_3914049760469175646_n.jpg[/img]
Дарина Панас із Луцька – пластова виховниця. Дівчина навчається в 11 класі Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука. Вона каже, що у Пласт її восьмирічною віддав тато.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/14390982_915792115230841_1161936724801007135_n.jpg[/img]
«Батько завжди хотів бути пластуном, але в радянські часи у Луцьку організації не було. Тому віддав сюди мене. І я йому дуже вдячна, – каже дівчина. – Бо у 14 років я вже вчилася втілювати проекти, організовувати благодійні акції та табори. Це дуже серйозно, на мені була велика відповідальність. Я розуміла, що просто не можу підвести людей. Тепер знаю, як організовувати благодійні акції та тренінги. Пластуни мають дуже багато практики, вони навчаються багатьох речей, яких не навчать у школі. Жити в суспільстві мене школа не навчила. Але навчив Пласт».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/20139662_1146620475481336_6260193543621147527_n.jpg[/img]
На Волині Пласт було засновано у 1922 році. Нині в Луцьку нараховується близько 150 його членів. Тут виховують молодь, яка вірить в Україну та позиціонує себе як патріоти. Найбільша станиця Пласту в Україні – у Львові. На жаль, на Волині ситуація гірша.
«У наших селах та містах є люди, які знайомі з ідеєю Пласту і прагнуть розвинути його у своїх населених пунктах. Це можливо. Але кільком людям це зробити важко. Кожен пластун має пройти навчання та вишкіл на пластову термінологію. Пластуном може бути кожен охочий, незалежно від віку, – каже Дарина Панас. – Наша організація виховує свідому молодь. Пласт вчить бути провідниками суспільства та чесними лідерами. Ми називаємо Пласт великою грою. Але в цій грі можна побачити чітку аналогію держави, та й загалом життя. Тут кожен має свої завдання і роль. Пласт виховує друзів, людей, які вміють підтримати. Організація вчить з раннього віку бути відповідальними, але не лише за себе, а й за інших».
Пластуни позиціонують себе як здорова молодь. Вони дбають про своє здоров’я та про здоров’я нації. Члени організації не вживають алкоголю, наркотичних речовин та займаються спортом.
Як відомо, Степан Бандера теж був пластуном, однак його взяли в організацію лише з третього разу. Він був надто кволий і не міг виконати фізичних нормативів. Але часи змінилися, і зараз у Пласті немає такого суворого відбору.
[img data=def]26_12_2017_1962995330/21016077_1169926443150739_2522872312162005420_o.jpg[/img]
«У Пласті легко любити українське»
Дарина Панас переконана: Пласт – це відпочинок, друзі та всебічний розвиток.
«Члени організації вчаться влаштовувати різноманітні табори на природі, – каже дівчина. – Ми переймаємо від старших ідеологію та знання. Тут кожен може спробувати для себе щось нове. Наприклад, я в Пласті уперше дізналася, що таке рафтинг, та спробувала літати на параплані».
Кожен пластун має виконувати обов’язки: бути вірним Богові та Україні, жити за пластовим законом. Діти тут теж мають свої закони.
«У дітей є новацький закон, – каже Дарина. – Там є приписи: новак любить Бога і Україну, слухається батьків та пластових виховників, намагається щораз бути кращим, щодня робить добре діло та вдосконалюється».
Нині пластунам у Луцьку живеться не так вже й легко. Організація потребує державної підтримки, фінансування, аби втілити усі задуми. Переважно пластуни самі себе спонсорують, платять в організацію внески.
«Також маємо проблему з приміщенням, – зізнається Дарина. – Орендуємо невеличку кімнатку в Палаці учнівської молоді. Коли влаштовуємо сходини, то усі не поміщаємося. Доводиться постійно шукати альтернативу, домовлятися з бібліотеками».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/22528530_1205592932917423_7868825863307957815_n.jpg[/img]
Дарина переконана: Пласт – ідеальний варіант для виховання патріотичної молоді. У цій організації все роблять не примусово, а зі згоди.
«У школі вчитель не завжди є для тебе другом. А виховник для малих пластунів – авторитет та друг. З ним можна усім поділитися, висловити свою думку, він не буде її спростовувати. У Пласті дуже легко бути патріотом, українцем. Це все доноситься правильно, в тонкій формі. Дитині нічого не нав’язують. Завжди є вибір.
Свого часу люди дуже багато зробили для Пласту. Вмирали за організацію. За українську ідею. Вони розвивали український дух, коли це було заборонено і каралося смертю. Зараз нас ніхто смертю не карає. Ідея патріотизму, націоналізму приходить з усвідомленням, коли ти бачиш, скільки усього було зроблено, щоб нині пластуни мали табори, сходини і все інше. У Пласті легко навчитися бути українцем, легко любити своє».
Дарина Панас не знає, як можна соромитися привітання «Слава Україні!».
«Ми живемо у своїй державі, українці гинуть, щоб ми спокійно жили в Луцьку, то як можна цього соромитися? Треба любити свою країну та прославляти її. Ми – українці й не маємо соромитися свого. Той, хто цього соромиться, нехай соромиться самого себе».
Дарина каже, що у Пласті вона звикла до уваги. Адже людям дивно бачити пластунів у формі.
«Бувало таке, що нас питали, чи ми піонери, – зізнається вона. – Є люди, які не розуміють, хто ми. Звісно, спочатку було некомфортно, але потім звикла. Навіть навчилася спокійно відповідати на якісь дуже неадекватні репліки. Пласт дав мені хороші навики роботи в команді, зокрема – вміти створити цю команду з різних людей, – каже дівчина. – Є лідери, що опікуються організаційними завданнями, а є інші учасники, яким до вподоби зосереджуватися на виконанні завдань у своїй професійній сфері. Важко створити цілісну команду, яка буде рухатися в одному напрямку і досягати спільних цілей, а Пласт допомагає це робити, інколи – в екстремальних умовах. У житті це дуже важливо».
[img data=def]26_12_2017_1962995330/24852423_1235291363280913_2663251909443273746_n.jpg[/img]
Довідка. Пластуни вітаються словом СКОБ, яке зашифровує в собі «істотні прикмети доброго пластуна»: Сильно, Красно, Обережно, Бистро. Пласт – найвідоміша, проте аж ніяк не єдина українська скаутська організація, заснована в 1911 році, яка налічує в Україні майже вісім тисяч членів. Входить до Національної організації скаутів України. 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Організація ставить за мету всебічне патріотичне виховання молоді на засадах християнської моралі. Працює на волонтерських засадах. Членство в Пласті ділиться на вікові категорії: пташата (від народження до 6 років), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). Виховну та адміністративну працю в Пласті здійснюють старші пластуни та пластуни-сеніори суто на волонтерських засадах. Пласт діє також в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США.
Лілія БОНДАР