Рожищенська майстриня Олена Кулик славиться керамічними прикрасами. Вона виготовляє оригінальну біжутерію із полімерної глини.

Жінка за освітою кравець, але справжнє захоплення ручною роботою з’явилося, коли у новонароджених синочків-близнюків проявилася алергія на заводське мило, пише «Район.Рожище».

«Щоб уберегти дітей від цієї підступної хвороби, я й розпочала виготовляти своє мило. Рецепти вишукувала в Інтернеті. На основі знайденого придумувала свої рецепти, які б підійшли для типу шкіри моїх дітей», – ділиться пані Олена.

[caption][img data=def]31_10_2016_1603752482/_muv6s-0wpe.jpg[/img] Майстриня Олена Кулик[/caption]

З часом, завдяки родині та друзям, про захоплення жінки дізналися й інші люди, які залюбки почали купувати мило. А пізніше Олена почала цікавитися виготовленням прикрас. До цього її спонукало захоплення доньки біжутерією.

«Пам’ятаю, що першими сережками, які вона купила, були кавунчики з полімерної глини. Тоді ми вирішили спробувати самостійно зробити сережки з пластиліну. У той час мені здалось, що все добре. Та коли я подивилась на них через кілька років, то зрозуміла, вони далекі від ідеалу», ­­– посміхаючись пригадує Олена Кулик.

Майстер-класи, інструкції, довгий час освоєння техніки – і сьогодні від її виробів очей не відведеш. Ця робота так захопила майстриню, що вона постійно прагнула робити прикраси нові та досконаліші. Одна із улюблених технік називається «керамічна флористика» (холодний фарфор – вид полімерної глини).

[img data=def]31_10_2016_35262324/7rtl5prfbka.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/37j4qqumvfm.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/bjnr2ozpfdw.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/g82iqiom3z4.jpg[/img]

За допомогою керамічної флористики майстриня виготовляє прикраси, які нагадують живі квіти. У її творчому доробку можна знайти сережки, перстні, кулончики, віночки на весілля, бутоньєрки, букети та інше.

Співрозмовниця переконує, що процес виготовлення хоч і неважкий, але потребує навичок. «Я ще досі вдосконалююся. Не можу сказати, що все вмію робити ідеально. Після кожного виробу я оцінюю свою роботу і навіть інколи думаю собі: а чому я зробила так, а не інакше? Я дуже самокритична. Хочу, щоб усе було просто ідеально, а насправді нічого ідеального не існує», – ділиться Олена Кулик.

Жінка зауважує, що ідеї робіт приходять з кожною порою року. «Ось, наприклад, весна. Дивишся на природу, як розпускаються листочки, все оживає – і хочеться якнайшвидше це відтворити. Осінньої пори виготовляю жолуді, різнобарвні листочки, – каже співрозмовниця і додає: – Навіть валер’янки не потрібно. Це спокійний вид діяльності. Буває, засядеш, то й не помітиш, як швидко пролетить час», – каже жінка.

[img data=def]31_10_2016_35262324/grphfcnbffc.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/j_sz6acdpuq.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/jmc0tqd9uh4.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/qvyytqy9feg.jpg[/img]
[img data=def]31_10_2016_35262324/udrnqr0zxt0.jpg[/img]