Волинські зяті розповіли, за що люблять своїх тещ

Теща для зятя – це фактично друга мама, і з цим фактом важко посперечатися. Тож, напевне, найбільш улюблене свято всіх чоловіків – День тещі. Відзначається воно кожну четверту неділю жовтня.

«Таблоїд Волині» вирішив розпитати волинських зятів, розвіяти міфи про тещ та дізнатися, чи ж є правда у популярних анекдотах про них.

Напередодні цього свята до Луцька з концертом завітав гурт "О.Torvald", тож ми не втратили нагоди поспілкуватися на цю тему і з їх фронтменом Євгеном Галичем.

Професор ЛНТУ Тарас Божидарнік:

Моя мама-теща – Гайдук Надія Андріївна, 1955 р.н., хоча виглядає максимум на 45. Принципова, енергійна, розумна, чуйна, гарна та мудра жінка. Практично все своє свідоме життя пропрацювала педагогом – історик, вчитель-методист з численними досягненнями та перемогами учнів на олімпіадах різного рівня. Її вихованці в захваті від неї і навіть після закінчення школи часто приходять до неї додому, вітають квітами, цукерками і словами вдячності за науку, підтримку і виховання. Родом моя мама-теща з гарного поліського села на мальовничій Старовижівщині Галина Воля, з багатодітної сім’ї, де завжди нелегко і багато працювали та дотримувалися правильного християнського виховання.

Щодо першого знайомства, то воно пов’язане з моїм покійним батьком та візитом до них вгості по робочих питаннях. Я вже був студентом першого курсу, а майбутня дружина, дочка Надії Андріївни, школярка-випускниця. Різні були враження про амбітних маму і доцю! Але роки пройшли і стали фактично однією сім’єю, де, як і у всіх, буває по-різному, але я шаную свою маму-тещу і щиро вдячний за постійну підтримку, допомогу та її мудрість. Хочу побажати їй довгих років життя у здравії, достатку, Божій ласці, миру, радості та терпіння!



Начальник відділу у справах сім'ї та молоді Луцької міської ради Олексій Веремійчик:

Звертаюся до своєї тещі на ім’я та по батькові. Не зважаючи на стереотипне сприйняття фігури тещі в українському побутовому фольклорі, в мене, слава Богу, гарні стосунки. Та й причин, щоб такими не були, немає. У мене практично половина родини вчителі, навіть у сім'ї – мама та сестра, ну і теща мені теж дісталася вчителька.

Тому мені легко з нею знаходити спільну мову і досягати якихось компромісних варіантів у побутових ситуаціях, бо з вчителями через вищезгадані фактори в мене дуже позитивно все складається. Можливо запорукою цього ще є й те, що живемо не разом, але якщо без жартів, то дуже поважаю свою тещу, оскільки вона дійсно професіонал своєї справи, а найголовніше – вона подарувала життя моїй дружині, а ще її дуже любить наша донечка.

[caption] Олексій з дружиною та донькою[/caption]

Директор радіостанції «Сім’я і дім» Андрій Зубенко:

Моя теща Світлана Казимирівна дуже працьовита. Оскільки вони живуть в селі, то мають своє господарство. Якби не вона, то більшість роботи не робилося б. Вона і обід готує, і худобу порає. Якщо тесть приляже, то одразу: «Мартинович, чого лежиш». Скромна, завжди каже: «Звиняйте, дітки, якщо шось не так», хоча все ідеально. Онуки дуже люблять до бабусі вгості їздити. Влітку відпочивають, допомагають. Каже, може, в мене хата не якийсь палац, але чисто і затишно. А ми з жінкою раді, коли мама має можливість приїхати до нас вгості.

Теща дуже смачно готує. Завжди, як маємо можливість приїхати, питає, що нам приготувати. Дуже хлібосольна, як і тесть. Хороша в мене теща, найкраща в світі. Називаю її мамою.

Вона приїхала до іншої доньки, глядіти онучку тут, в Луцьку. Ми прийшли вгості, так і познайомилися.



Луцький організатор Віталій Поліщук:

Цікаво, що батьків своєї дружини Ані я вперше побачив ще в 2007 році на конкурсі «Студент року», ми тоді з нею проходили в номінації «Громадський діяч». І на церемонії були наші батьки. Тому через 6 років це було уже не перше знайомство.

З тещею ми в хороших стосунках. Звертаючись до неї, використовую слова батьки дружини, мама і тато.



Луцький аніматор Леонід Тивонюк:

Звертаюся до своєї тещі Людмила Олексіївна. Стосунки у нас добрі, я їй вдячний, що вона народила мою Мар’юшку. Моя теща – творча та креативна, а ще нас підгодовує і дарує мені шкарпетки!

Перше знайомство було дуже кумедним. Ми гуляли із Мар’юшкою по парку, довго гуляли ... І тут мені приспічило, по-серйозному відвідати «секретний кабінет». І оскільки ми були біля будинку, де живе моя дружина, було вирішено відвідати кабінет саме там. Отож, я зайшов у WC. А там таке планування будинку, що ця кімната межує одразу із кухнею, і сидячи на керамічному стільці я думав про те, як мені, м'яко кажучи, незручно. Коли після улагодження усіх гігієнічних справ я зайшов у кімнату , то побачив, що Мар’юшка і Людмила Олексіївна мило спілкуються і навіть не подали вигляду. Одне з двох – або це все ж таки стіни із звукоізоляцією, або гарне виховання.



Шеф-редактор медіа-холдингу «Сім’я і дім» Ігор Денисевич:

Стосунки з тещею в мене класні. Ніяких непорозумінь у нас немає, може, тому, що вона живе у Володимирі-Волинському. Тому моя теща не з анекдотів. Познайомилися ми смішно. Моя теперішня дружина сказала їй, що мені під сорок. То її мама в шоці була. А коли ми вже перший раз побачились, моя майбутня теща зітхнула з полегшенням – молодий і красивий хлопчина.

Називаю її на ім'я і по батькові - Неля Іванівна. І дружини батька аналогічно. Може, це неправильно, але татом з мамою можу називати лише своїх батьків. Моя дружина аналогічно.



Фронтмен гурту «O.Torvald» Женя Галич:

Моя теща найкраща, тому що вона проста як двері і може сказати тобі в очі все, як є. Якщо їй щось не подобається – вона прямо в очі все так і валить, не приховує нічого. Я її за це дуже поважаю. А ще їй подобається наша музика, вона слухає її постійно, підтримує і ходить на концерти.



^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}