Міцне слівце – справа життєйська. Мабуть, майже кожен вряди-годи матюкається. Комусь за це соромно згодом, хтось же звик так висловлюватись. Інша справа, коли ти людина публічна і за своїм мовленням треба стежити.

«Таблоїд Волині» розпитав у волинських політиків, чи часто вони вживають лайку і чи взагалі матюкаються. 

Депутат міськради Богдан Богонос до лайки ставиться негативно, однак деякі винятки іноді все ж робить. «Якщо вже почав лаятися, то українською: «Щоб тебе шляк трафив», «Щоб тебе качка копнула», – напівжартома каже чоловік.

[img data=def]31_03_2016_78912782/bogonos.jpg[/img]

Обранець луцької громади Андрій Авраменко каже, що категорично проти лайливих слів, але зізнається, що все одно вживає їх. «Ми працюємо над собою і вдосконалюємось», – каже він.

[img data=def]31_03_2016_78912782/avramenko.jpg[/img]

Депутат Волинської обласної ради Валерій Діброва каже, що до лайливих слів у побуті ставиться негативно, однак зізнається, що така позиція виробилась з часом. За словами політика, розуміння поганого впливу лайки приходить з часом. «По молодості бувало, звичайно, але все змінюється з віком, життя вчить», – філософствує чоловік.

[img data=def]31_03_2016_78912782/dibrova.jpg[/img]

Депутатка міськради Майя Шостак також не любить матюків й навіть робить зауваження нечемним людям. «Роблю зауваження чоловікам, коли вони використовують лайку, в присутності жінки – особливо. А лайка між собою – це вже визначення їхнього культурного рівня», – вважає жінка.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/shostak.jpg[/img]

Заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко каже, що теж негативно ставиться до лайливих висловлювань, проте буває всяке. «На жаль, у нашому житті є місце емоціям, втраті контролю. Та все ж я проти використання лайки, особливо у громадських місцях», – каже посадовець.

[img data=def]31_03_2016_78912782/grygoronko.jpg[/img]

А от обранець громади Микола Романюк категорично проти матюків. «Ви що!? У нас чудова українська мова. Навіть українські ненормативні слова теж треба знати, де вживати. Я намагаюсь показати таке маленькі «пі», подивитись в очі і розвернутись. А там і так все зрозуміють», – зізнається чоловік.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/romanyuk.jpg[/img]

Депутат облради В’ячеслав Рубльов каже, що намагається оминати такі ситуації, проте зізнається, що в житті буває всяке. «Життя таке, що десь може проскочити всяке, але я старанно намагаюсь оминати такі ситуації», – каже чоловік.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/rublov.jpg[/img]

Депутатка міськради Наталія Бунда теж вкрай негативно ставиться до використання міцного слівця, однак навіть у неї таке «проскакує». «Якщо чесно, вживаю, але дуже-дуже рідко і коли геть не можу контролювати свої емоції. Та це відбувається в дуже близькому колі, а при чужих – ніколи. Впевнена, що культура кожного заключається в тому, щоб контролювати один одного і показувати хороший приклад», – переконана жінка.

[img data=def]31_03_2016_78912782/bunda.jpg[/img]

Депутат міськради Ігор Поліщук розповідає, що ставиться до використання лайки негативно й ніколи не дозволяє собі цього у спілкуванні з сім’єю та колегами. Однак чоловік зізнається, що в житті таки є моменти, коли ненормативна лексика допомагає зняти стрес.

[img data=def]31_03_2016_78912782/polishchuk.jpg[/img]

Обранець громади Євген Ткачук також каже, що буває по-різному, тож гостре слівце часом допомагає.

[img data=def]31_03_2016_78912782/tkachuk.jpg[/img]

А от його колега Олександр Козлюк не матюкається ніколи. «Мене зобов’язує етичний кодекс, як в сім’ї, так і на роботі спілкуватися нормативною лексикою. Я до кожного працівника, заявника намагаюсь ставитися з повагою, – каже чоловік. – Повірте мені – буває різне. Буває, прийде людина, яка тебе вперше бачить, і облає з ніг до голови. А таких може і десять чоловік на прийом прийти. І тоді запитуєш себе: «А якби ще і я був таким?». Тому на сьогодні це питання ставити мені як держслужбовцю навіть не етично».

[img data=def]31_03_2016_78912782/kozlyuk.jpg[/img]

Обранець луцької громади Богдан Вавринюк каже, що ніколи не задумувався над власним ставленням до лайливих слів. «В принципі, якщо люди вважають висловлювати якісь свої думки емоційно, то в цьому, мабуть, немає нічого поганого. Я будівельник за спеціальністю, в житті доводилося бачитися з різними людьми, багато спілкуватися по-різному», – зізнається чоловік.

[img data=def]31_03_2016_78912782/vavrynyuk.jpg[/img]

Депутат міськради Сергій Шкода чесно каже, що лається. «Звичайно, що так, я вживаю лайку, я колишній військовий. Буває, особливо, коли це емоційно, іноді не контролюєш, що говориш, але такі емоції бувають тільки в робочих моментах. По відношенню до жінки, рідних лайку не вживаю», – каже пан Сергій.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/shkoda.jpg[/img]

Обраниця громади Анна Мовяк старається не використовувати лайку. «Ненормативну лексику стараюся не вживати. Є тільки одне виправдання – якщо чоловік собі по пальцях молотком вдарив, тоді може проскочити гостре слівце. Взагалі лайка це не наше українське, а насаджене нашими так званими «братами». Я проти», – каже жінка.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/movyak.jpg[/img]

Депутат міськради Андрій Козюра каже, що іноді доводиться застосовувати матюки. «Враховуючи стан нашого життя і розуміння психології наших людей, то, на жаль, але інколи доводиться застосовувати лайку,але звичайно це не на публіку і не в присутності дітей. Інколи «гаряче слівце», я можу випалити», – зізнається чоловік.

[img data=def]31_03_2016_78912782/kozyura.jpg[/img]

Обранець громади Віктор Ящук теж каже, що іноді доводиться лаятись. «Коли вже не вистачає словесного запасу, то інколи приходиться  вживати такі слова, або ж коли моєму співбесіднику не вистачає розуміння звичайних слів, тоді приходиться  вживати «чарівні слова», – каже пан Віктор.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/yashchuk.jpg[/img]

Його колега Сергій Балицький вважає, що багато залежить від ситуації. «Це двояке питання, потрібно дивитися, в якій ситуації знаходишся і яка тема обговорюється. Якщо щось професійне допече, то, звісно так, вживаю лайку. З рідними не лаюся», – розповідає чоловік.
Обранець громади Микола Собуцький старається не матюкатись. «Я негативно ставлюся,стараюся  менше вживати. При батьках взагалі не вживаю лайку. Бувають такі ситуації, що інколи перегинаю палку і не контролюю себе», – зізнається він.

[img data=def]31_03_2016_78912782/balyckyy.jpg[/img]
 
«Для розрядки іноді доводиться використовувати, але все одно стараюсь обходити ці моменти. Навряд чи лайливі слова можуть чимось допомогти, скоріше навпаки додають негативу. У нашому житті й так достатньо негативу, а особливо по телебаченню, тож для себе стараюсь хоч в плані лайки мінімізувати такі речі», – каже депутат обласної ради Ігор Лех.

[img data=def]31_03_2016_1540965920/lehh.jpg[/img]

А от його колега Володимир Кучер зізнається, що лайливі слова використовує у повсякденному житті постійно. «Багато ще залежить від того, що люди вважають лайливим словом. Це ж усе умовності, – вважає чоловік. – Якщо якесь слово  часто вживати, то воно стає звичайним побутовим словом. Деякі слова, які ми зараз вважаємо лайливими, раніше вживались у старослов’янській мові й мали звичайне побутове значення».

[img data=def]01_04_2016_1763186656/1558445_248757301961078_229170978_n.jpg[/img]