Текст: Ірина ЯКОВЛЕВА
Фото: з особистого архіву Олени Березовської
Загальновідому істину, що Різдво – то сімейне свято, вирішили на практиці втілити у реальність члени дружньої та численної родини Гутів із села Кульчин Ківерцівського району.
Уже другий рік поспіль ця сім’я створює прекрасний аматорський вертеп, який поєднує три покоління, і тішить колядками друзів та рідних, йдеться у матеріалі тижневика "Сім'я і дім".
– Цього року ми мали скорочену програму, – сміючись, розповідає учасниця різдвяного дійства по-кульчинськи Олена Березовська. – Мороз вніс трохи свої корективи, і порівняно з минулим колядуванням, це видалося скромнішим. Скажу по секрету, що торік, коли додому повернулися, помітила, що в мене аж чобіт порвався!
[img data=def]13_01_2017_1929143238/1910545_1664992947113052_2782946032233156277_n.jpg[/img]
Олена – одна із п’яти дітей тепер уже пенсіонерів, а колись – працівників сільської кіномережі Олексія та Ольги Гутів. Хоч і не називає себе натхненницею родинного вертепу, але з численних захоплень цієї жінки помітно, що вона як ніхто підходить на роль «диригента», який у сім’ї вміло задає тон, зберігає та примножує українські традиції. В обласному центрі жінка організувала спілку народних майстрів «Рукотвори Волині». Вона сама вміє виготовляти цікаві іграшки, тому й прагне об’єднати навколо себе людей, які мають таке ж захоплення. Хоча має уже дорослого сина, береже та надзвичайно цінує вироби, які колись ще їй, школярці, власноруч виготовила вже покійна бабуся.
Унікальний український народний костюм, який показує Олена, – один із таких цінних екземплярів.
Якби зібрати в один колектив усіх онуків, дітей, зятів, невісток Гутів, то кількість артистів легко перевищила б уже два десятки. Приєдналися до них і родини двоюрідних сестер: Гуменюків, Соколюків та Кушнірчуків. Їхній вертеп – різновіковий. Найстаршим учасникам – батькові Олексію Никодимовичу та матері Ользі Микитівні – по 66 років, а наймолодшій співачці Владочці Гуменюк виповнилося всього три. Усі, хто бажає порадувати друзів та сусідів колядками, готується відповідально та старанно. Навіть одяг намагаються підібрати відповідний. Тільки з кожухами, зізнається Олена, тепер проблема. А от барвистих хусток у гардеробі вистачить на всіх!
Особлива гордість родинного колективу – звізда. Її ще школярем виготовив син Гутів, монах Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря Агапіт. Сам хлопець не зміг взяти участь у святковому дійстві, бо графік служб у монастирі на Різдво досить щільний. Тож плід колись непростої школярської праці немов нагадував про ще одного потенційного учасника вертепу. Незважаючи на свій поважний вік, цей атрибут добре зберігся і готовий ще багато років очолювати креативний родинний колектив.
[img data=def]13_01_2017_1929143238/12507255_1664992763779737_8828716192983301945_n.jpg[/img]
Олена зізнається, що для колядування не обирають складних пісень, бо, зважаючи на відстань від батьківської хати (а живуть діти із сім’ями в Луцьку) і рід занять кожного з учасників дійства, досить важко зібрати усіх разом, аби порепетирувати. Брат Микола працює охоронцем, сестра Ірина трудиться на водоканалі, молодша Тетяна – у торговому домі «Аванта». Тому покладаються на природне відчуття пісні і дружню атмосферу, яка допомагає та сприяє виступам.
– Коли ми заходимо до хати, то часто люди думають, що ми від церкви колядуємо. Навіть доводиться відмовляти, якщо дають якісь великі суми грошей. Ми ж не заради цього ходимо. Дуже хочеться, аби традиції такого масового колядування не загубилася, аби покоління поколінню передавало не тільки самі пісні, а й неповторну атмосферу різдвяних свят.
[caption][img data=def]13_01_2017_1929143238/12509174_1664992917113055_6504116184674636092_n.jpg[/img] Найстаршим учасникам по 66 років, а наймолодшій співачці – всього три[/caption]
[img data=def]13_01_2017_1929143238/1009897_1664992737113073_8955614185777828531_n.jpg[/img]
Фото: з особистого архіву Олени Березовської
Загальновідому істину, що Різдво – то сімейне свято, вирішили на практиці втілити у реальність члени дружньої та численної родини Гутів із села Кульчин Ківерцівського району.
Уже другий рік поспіль ця сім’я створює прекрасний аматорський вертеп, який поєднує три покоління, і тішить колядками друзів та рідних, йдеться у матеріалі тижневика "Сім'я і дім".
– Цього року ми мали скорочену програму, – сміючись, розповідає учасниця різдвяного дійства по-кульчинськи Олена Березовська. – Мороз вніс трохи свої корективи, і порівняно з минулим колядуванням, це видалося скромнішим. Скажу по секрету, що торік, коли додому повернулися, помітила, що в мене аж чобіт порвався!
[img data=def]13_01_2017_1929143238/1910545_1664992947113052_2782946032233156277_n.jpg[/img]
Олена – одна із п’яти дітей тепер уже пенсіонерів, а колись – працівників сільської кіномережі Олексія та Ольги Гутів. Хоч і не називає себе натхненницею родинного вертепу, але з численних захоплень цієї жінки помітно, що вона як ніхто підходить на роль «диригента», який у сім’ї вміло задає тон, зберігає та примножує українські традиції. В обласному центрі жінка організувала спілку народних майстрів «Рукотвори Волині». Вона сама вміє виготовляти цікаві іграшки, тому й прагне об’єднати навколо себе людей, які мають таке ж захоплення. Хоча має уже дорослого сина, береже та надзвичайно цінує вироби, які колись ще їй, школярці, власноруч виготовила вже покійна бабуся.
Унікальний український народний костюм, який показує Олена, – один із таких цінних екземплярів.
Якби зібрати в один колектив усіх онуків, дітей, зятів, невісток Гутів, то кількість артистів легко перевищила б уже два десятки. Приєдналися до них і родини двоюрідних сестер: Гуменюків, Соколюків та Кушнірчуків. Їхній вертеп – різновіковий. Найстаршим учасникам – батькові Олексію Никодимовичу та матері Ользі Микитівні – по 66 років, а наймолодшій співачці Владочці Гуменюк виповнилося всього три. Усі, хто бажає порадувати друзів та сусідів колядками, готується відповідально та старанно. Навіть одяг намагаються підібрати відповідний. Тільки з кожухами, зізнається Олена, тепер проблема. А от барвистих хусток у гардеробі вистачить на всіх!
Особлива гордість родинного колективу – звізда. Її ще школярем виготовив син Гутів, монах Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря Агапіт. Сам хлопець не зміг взяти участь у святковому дійстві, бо графік служб у монастирі на Різдво досить щільний. Тож плід колись непростої школярської праці немов нагадував про ще одного потенційного учасника вертепу. Незважаючи на свій поважний вік, цей атрибут добре зберігся і готовий ще багато років очолювати креативний родинний колектив.
[img data=def]13_01_2017_1929143238/12507255_1664992763779737_8828716192983301945_n.jpg[/img]
Олена зізнається, що для колядування не обирають складних пісень, бо, зважаючи на відстань від батьківської хати (а живуть діти із сім’ями в Луцьку) і рід занять кожного з учасників дійства, досить важко зібрати усіх разом, аби порепетирувати. Брат Микола працює охоронцем, сестра Ірина трудиться на водоканалі, молодша Тетяна – у торговому домі «Аванта». Тому покладаються на природне відчуття пісні і дружню атмосферу, яка допомагає та сприяє виступам.
– Коли ми заходимо до хати, то часто люди думають, що ми від церкви колядуємо. Навіть доводиться відмовляти, якщо дають якісь великі суми грошей. Ми ж не заради цього ходимо. Дуже хочеться, аби традиції такого масового колядування не загубилася, аби покоління поколінню передавало не тільки самі пісні, а й неповторну атмосферу різдвяних свят.
[caption][img data=def]13_01_2017_1929143238/12509174_1664992917113055_6504116184674636092_n.jpg[/img] Найстаршим учасникам по 66 років, а наймолодшій співачці – всього три[/caption]
[img data=def]13_01_2017_1929143238/1009897_1664992737113073_8955614185777828531_n.jpg[/img]