^{Текст: Ілона Ліберман}

«А другий же празник – Василя святого»…

14 січня православні відзначають одне із трьох Великих зимових свят.  Свято Василя збігається зі Старим Новим роком (за Юліанським календарем).  Напередодні,  у день Маланки, під час Щедрої вечері, накривають багатий стіл, вдруге готують кутю. А ще випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя». 

Ім'я Василь походить від давньогрецького слова, яке означає «царський». Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

Святий Василь за життя був  аскетом, богословом і вченим. Він став автором «Кодексу чернечого життя». Саме йому належить вислів: «Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі».

«Таблоїду Волині» вдалося напередодні свята поцікавитись у відомих та талановитих Василів нашого краю про доленосність їхнього імені.

Заслужений діяч мистецтв України, диригент, керівник камерного хору «Оранта»  Василь Мойсіюк розповів, що ніхто не хотів називати його Василем –  ні мама, ні батько, якого теж звали Василем. Наполіг дідусь Петро. Сказав: «Має бути Василь – син Василя». Раніше не любив своє ім'я, вважаючи його простим та несучасним. Зараз зрозумів, що великою мірою його ім'я вплинуло на долю.

«Василь» – це ж правитель з грецької. Завжди хотів бути першим – у школі, потім в училищі, на роботі. Дружина дозволяє бути головним та першим у сім'ї. «Щодо характеру, то, мабуть, ім'я вплинуло на те, що маю сильну волю, дуже наполегливий та завжди прагну досконалості у всьому. А дивлячись на свою дочку Катерину, якій довелось стати Василівною, впевнився, що впертість і сила духу – наші головні риси характеру».

[caption][img data=def]14_01_2016_484704012/1.jpg[/img] Заслужений діяч мистецтв України, диригент, керівник камерного хору «Оранта» Василь Мойсіюк[/caption]

Активний волинський журналіст, адвокат і волонтер Василь Нагорний розповів, що спочатку його хотіли назвати Мардарієм, але, певно, специфічність цього імені зупинила батьків. Останнє слово було за татом. Не знає точно, на чию честь, але і в мами, і в тата рідних братів звали Василями, і найкращий друг в батька – Василь. Тож зупинилися саме на цьому імені.  

«Чи вірю в силу імені? Трошки вірю, є багато хороших, так само, багато поганих людей з будь-якими іменами, Василь – не виключення. Мабуть, не ім’я робить з людини Людину. Тому, я сприймаю ім'я як частину своєї особистості, яка є зі мною від самого народження. Знаю тільки, що Василі – це творчі, дуже добрі, але вперті люди». 

Своє ім’я дуже любить, та й як його не любити, якщо воно має грецький початок? Василь гордий, що носить ім’я Стуса, Симоненка. Йому імпонує, коли його кличуть саме Василем або, як називала його покійна мама, Василько.  «Васьок», «Вася», «Васька» – не сприймає  категорично. Це точно не його форми скорочення імені.

[caption][img data=def]14_01_2016_460848462/2.jpg[/img] Активний волинський журналіст, адвокат і волонтер Василь Нагорний[/caption]

Василина – жіноче ім’я,  похідне від чоловічого імені Василь. «Таблоїд Волині» відшукав чарівну дівчину Василину Боруцьку, нашу колегу з Волинського Агентства Розслідувань,  і запитав про її ставлення до свого імені.

Ім'я для Василини вибрав її тато – дуже вже йому подобалося. Розповідає, що у багатьох татових друзів дочки теж Василини, от так собі захотіли. То тепер Василина –  татова доця. У багатьох своїх подруг  записана в телефоні як Васька, і це часто приводить до ревнощів з боку: «Що це за Васька тобі виписує?» .

Дівчина вірить у могутню силу свого імені: «Частково воно зробило мене такою, як я є. У моїй натурі багато від Василів, і ще я завжди перефразовую: «В» означає «Василина». Дуже люблю своє ім'я і нізащо б його не поміняла і не віддала, бо то вже був би хтось інший, а не я».

[caption][img data=def]14_01_2016_460848462/3.jpg[/img] Журналістка Василина Боруцька[/caption]
 
Луцький фотограф Василь Шевчук розповідає, що назвали його на честь дядька, татового брата. Вважає, що ім’я ніяк не впливає на життя людини, доказом чого є різні долі людей із однаковими іменами. Впливають на долю вчинки, які робить людина залежно від свого виховання і світогляду. Але своє ім’я  йому подобається, а особливо – його дружині.

[caption][img data=def]14_01_2016_460848462/4.jpg[/img] Луцький фотограф Василь Шевчук[/caption]

Василь Полюхович уже 9 років працює тренером, нині – у фітнес-центрі «Максимус». Його тезка Василь Вірастюк є для нього кумиром.   Він поважає цю сильну людину і вважає його унікальним і талановитим спортсменом.

Для хлопця ім’я вибрав старший брат, якому сподобався сусідський хлопчик.  Раніше власне ім’я йому не дуже подобалося, і Василь сердився на брата за такий вибір. Але з роками  став пишатися своїм іменем, адже читав багато позитивних трактувань. Змінив думку хлопця  про своє ім’я також той факт, що в церковному календарі є таке велике свято – Святого Василя. Вважає, що кожне ім’я несе в собі певну енергетику,  але сподіватися тільки на ім’я не можна  –  слід самому формувати в собі силу волі і найкращі людські якості.

[caption][img data=def]14_01_2016_460848462/5.jpg[/img] Фітнес-тренер Василь Полюхович[/caption]

Серед опитаних є і той, кого ім’я вибрало саме, адже день народження Василь Пилипюк святкує на свої церковні іменини. Хлопець є керівником «Студентської ліги КВН міста Луцька» і організатором «Ліги КВН Волині».
 
Своє ім'я йому подобається, тому, що вибране Богом. По життю ім'я несе лише приємні враження і позитив. «Всі кажуть: «Вася – це діагноз!» це смішно всім, а особливо мені, бо мій «діагноз» – веселити людей і дарувати їм посмішки! Тому і недивно, що в студентські роки я грав у команді КВН «ВДУш» та «Фонтан», а зараз є його керівником».

[caption][img data=def]14_01_2016_460848462/6.jpg[/img] Керівник «Студентської ліги КВН міста Луцька» і організатор «Ліги КВН Волині» Василь Пилипюк[/caption]

«Таблоїд Волині» бажає усім іменинникам міцного здоров’я, і нехай Святий Василь, Ваш покровитель, оберігає від усіх бід.