Колишня мешканка Нововолинська Анастасія Кравцова, а нині одна з кращих перукарів Канади, успішний підприємець та волонтер, що активно допомагає українським бійцям на передовій.
 
Українська вчителька, яка стала першокласним стилістом в одній з найбільших країн світу, сьогодні вже сама проводить тренінги та навчає перукарській справі. Восени вийде її книга «Сповідь стиліста-перукаря», де вона дає поради щодо вибору майстра, як освоїти професію стиліста та наскільки вигідний цей бізнес. А з липня на телебаченні виходить нова шоу-програма з її участю. До слова, Анастасія Кравцова – офіційний спонсор зачісок і макіяжу всіх учасників шоу.

[img data=def]18_02_2016_1007651415/203362w200zc0.jpg[/img]
 
***

До Канади потрапила завдяки доленосному випадку. Після навчання в столичному університеті залишилася в Києві. Працювала вчителем школи. Однак не влаштовувала ні робота, ні зарплата. Влаштувалася на фармацевтичну компанію менеджером з логістики. З’явилися гроші, і я змогла, нарешті, орендувати квартиру. І раптом дзвінок від мами: «Донечко, ти їдеш в Канаду!».
 
Виявилося, у нас у Нововолинську вона випадково зустріла далеку родичку, яка живе в Канаді і приїхала погостювати на батьківщину. Мама розповіла їй, що я з дитинства мрію побачити Ніагарський водоспад. Родичка запросила до себе. Незабаром мені прийшов виклик. Погостювавши в маленькому канадському містечку, я вирушила в Торонто. Місто настільки сподобався, що зрозуміла: не хочу звідси їхати.
 
***

За туристичною візою на роботу не влаштуєшся. Гроші закінчувалися. Що робити? Але сталося диво. Несподівано біля мене зупинилася машина. Солідний чоловік 60-ти років поцікавився, чи не потрібна допомога. Я подивилася йому в очі і зрозуміла, що він не замишляє нічого поганого.
 
Поїхала з ним. З’ясувалося, що він власник великої міжнародної будівельної корпорації. Три місяці тому від нього пішла економка з Румунії. Чоловік запропонував мені зайняти кімнату економки і допомагати йому по господарству. У величезному будинку він жив зовсім один. Мені треба було прати і прасувати його сорочки, які він міняв по кілька разів на день, готувати обід і розважати господаря бесідою.
 
***
 
Чоловіка звали Габріелем. Дружина пішла до іншого. Діти, які виросли практично без батька, не прагнули його відвідувати. Найвідоміший бізнесмен Канади, у якого багато хто мріяв повчитися, страждав від самотності. Так сталося, що тільки зі мною він міг обговорити новий фільм або статтю в журналі. Ми багато розмовляли і дуже здружилися.

***

У будинку до мене ставилися не як до служниці, а як до рівного. Годували, тому гроші відкладала. Періодично відправляла в українське посольство запит і просила продовжити візу. А через чотири роки отримала право постійного проживання в Канаді. До цього часу зібрала певний капітал і вирішила відкрити власний бізнес.
 
***

Навчалася на стиліста. Вдень слухала викладачів, а вночі вивчала в Інтернеті все зачіски, фарбування, макіяж. Додатково відвідувала платні тренінги та семінари. Школу стилістів закінчила з відзнакою. Однак роботу не знайшла, бо не мала стажу. Пішла на ризик – взяла в оренду за великі гроші крісло в найрозкішнішому районі Торонто Йорквілл, де багато першокласних бутиків, ресторанів і п'ятизіркових готелів.
 
Спочатку клієнтів було мало, але згодом вони оцінили якість послуг і поверталися. Люди люблять, коли про них піклуються, тому мене досить швидко оцінили як майстра. Моїми клієнтками стали керівники підприємств, їх дружини, відомі спортсменки, журналістки.
 
***

У 2012 році отримала приз на найпрестижнішому конкурсі майстрів перукарського мистецтва «Контесса» й увійшла до п’ятірки кращих перукарів Канади.
 
***
 
Українці в Канаді гостро відчувають своє коріння. І коли в рідній країні біда, це стосується й нас. Ми всіляко намагаємося підтримати Україну. Уже надали матеріальної допомоги на 200 тисяч доларів. Ми зібрали медикаменти для жителів Лисичанська і Попасної, допомагаємо дитячим будинкам в Дебальцевому і Лисичанську, закупили спальники для 28-ї аеромобільної бригади. Опікуємось солдатами 95-ї аеромобільної та 24-ї механізованої бригад. А ще домагаємось заборони трансляції російського телебачення в Канаді. Організували товариство «Майдан – Торонто», яке проводить акції протесту біля російського посольства.

***
 
Мені довелося привезти в Україну військове спорядження. Через два дні після вручення його бійцям дізналася з новин, що завдяки подарунку з Торонто вдалося знешкодити групу бойовиків. Зізнаюся, побоювалася перевозити обладнання через кордон, - розповідає волинянка. - Про всяк випадок діаспора написала лист, що я везу звичайні армійські рації. Канадські прикордонники, побачивши в моїй валізі ці пристрої, багатозначно на мене подивилися. Але почувши «пароль»: «Україна», негайно закрили валізу і без слів пропустили».

***
 
Я зацікавлена, щоб клієнтів стало більше. Але зараз принципово не обслуговую росіянок. Одного разу біля мого салону зупинився автомобіль, на якому красувалися «колорадські» стрічки. Підійшла до водія, це виявився корінний канадець, і запитала: чи знає він, що означає стрічка на його машині. Каже, це лише прикраса. Тоді я сказала, що насправді це символ російських терористів, які зараз окупували мою країну – Україну. І той, хто носить цю стрічку, підтримує тероризм. Канадець вибачився, подякував за роз'яснення і зняв стрічку.
 
***
 
Переконана, що Україна переможе і таки стане справжньою європейською державою.Це залежить від нас з вами. Ми постійно незадоволені, чогось вимагаємо від влади. А потрібно, щоб кожен подумав: чому він особисто може допомогти, щоб його країна стала кращою?. Якщо кожен буде робити хоч щось хороше, то спільно наведемо порядок.

^{За матеріалами газети «Факти» підготував Роман ЖИЖАРА}