ТОП-7 молодих лучан-«стартаперів»
25 Червня 2017
Текст: Оксана ФЕДОРУК
Щороку в останню неділю червня в Україні відзначають День молоді. Існує стереотип, що сучасна українська молодь – неактивна, байдужа, а представники старшого покоління інколи люблять повторювати, ось, мовляв, ми такими не були.
«Таблоїд Волині» вирішив спростувати цю думку і показати тих хлопців і дівчат, які знайшли себе ще в зовсім юному віці, розпочали невеликі, але власні справи, які приносять їм не лише задоволення, а й деякий профіт.
Звичайно, це неповний перелік таких креативних лучан, можливо і у колі ваших знайомих є подібні молоді люди, які не бояться експериментувати, пробувати та здобувати невеликі перемоги у своєму житті.
Михайло КУДЕЛЯ, ІТ-шник
Одинадцятикласник Михайло Куделя з Луцька почав вчити програмування три роки тому. Школяр створив мобільний додаток для педагогів «Помічник учителя», розробляє інший — UnMistaker — для кожного, хто має бажання працювати над своїми помилками.
Як розповідав хлопець в інтерв'ю DOU, він змалку любив комп’ютери, цілими днями міг сидіти перед монітором.
«У 12 років самостійно почав вчити С++, але через місяць припинив — не було мотивації. А коли три роки тому зацікавився комп’ютерними іграми, програмування знадобилося. Ми з другом хотіли зробити свій сайт про ігри. Для цього я почав учити програмування за уроками в інтернеті. Сайт таки створили, але кількість відвідувачів не давала підстав стверджувати, що він успішний», - розповів Михайло.
Вчителька інформатики запропонувала йому розробити додаток для вчителів, в яку помістилося усе: від переліку класів до розкладу дзвінків. Додаток хлопець презентував на конкурсі IT-проектів у Румунії, посів друге місце серед 50 країн.
За словами Михайла Куделі, раніше він мріяв про Стенфорд, але передумав і вирішив не вступати принаймні цього року – не має великої довіри до університетів і вважає, що все можна вивчити вдома й оминути зайві предмети.
Неодноразово йому робили привабливі пропозиції щодо роботи в ІТ-компаніях, але від усіх відмовлявся.
«По-перше, хочу працювати на себе, по-друге, планую зосередитися на іграх, бо це те, над чим можу працювати і 14 годин щодня. Мені не дуже подобається ідея працювати на чиюсь мрію. Навіщо працювати на проекти, в які ти не закоханий і які не допоможуть суспільству? Це дасть гроші, але нічого, крім них. Це мене не надихає, надіюся уникнути такого сценарію», - зізнався юний ІТ-шник.
Зазвичай термін «стартап» застосовується щодо інтернет-компаній і інших фірм, що працюють в сфері IT, проте, це поняття розповсюджується і на інші сфери діяльності. Тож ми вирішили відшукати у Луцьку й інших молодих «бізнесменів-стартаперів».
Олена ГОЛОДЕНКО, засновниця майстерні з виготовлення натуральної косметики
Green Valerie – це невелика майстерня з виготовлення натуральної косметики. Її заснувала лучанка Олена Голоденко.
За її словами, фактично, 100% натуральний продукт можна отримати тільки самостійно в домашніх умовах, оскільки термін придатності у нього буде 3-5 днів, за винятком косметики тільки на основі масел та воску.
Жінка зацікавилась натуральною косметикою, будучи вагітною. Адже, як дбайливій матусі, Олені хотілося використовувати засоби, які були б безпечними і для неї, і для дитинки. Жінка почала вивчати складові косметичних засобів, взаємодію різних компонентів і, зрештою, спробувала створити власну косметику. Відтоді ця справа настільки захопила майстриню, що вона повністю присвятила себе роботі, полишивши викладацьку практику.
З тих пір асортимент «Green Valerie» значно розширився. Зараз жінка виготовляє натуральні та якісні мила, засоби по догляду за тілом, волоссям, обличчям, шампуні й навіть зубні пасти.
Анастасія ГОРОБЕЦЬ, засновниця власного бренду одягу
Ідея створити власний бренд прийшла до Анастасії Горобець близько чотирьох років тому.
«Моїм друзям та знайомим подобалися мої малюнки, тому вони часто казали, що було б круто мати таку футболку. І ось так першим моїм творінням були принтовані футболки та пуловери. Але довго проект саме в такому вигляді не проіснував, оскільки мені здалося це занадто примітивним. Я не бачила індивідуальності, адже, по факту, скачати принт з інтернету може будь-хто і потім нанести на річ, просто звернувшись до першої ж друкарні. Хоча мені смішно, що замовлення на принтовані футболки я отримую до цього часу», - посміхається дівчина.
Після короткого замороження проекту вона швидко почала шукати інші варіанти і записалася на курси крою та шиття, які й допомогли навчитися шити одяг самостійно. Професійної освіти молода дизайнерка не має, та за плечима в неї 9 років художньої школи, сотні прочитаних статтей, переглянутих аккаунтів та курси шиття та моделювання.
Її бренд має назву GAS - абревіатура повного імені.
Наразі дівчина ще досі шукає себе, адже випрацювати власний індивідуальний стиль доволі складно.
Усі фото Настя навмисне робить на телефон чи плівку, задля ефекту затертості та відсутності якості.
«Такі собі токсичні фото. У світі занадто багато глянцю, а життя не таке заідеалізоване», - каже дівчина та жартома радить ровесникам, які хочуть досягти успіху у чомусь, спершу втекти із Луцька.
Катя ЯКИМЧУК, кондитер
Випускниці 11 класу луцької школи №22 Каті Якимчук – всього 17 років, проте вона разом із хлопцем, її однокласником, вже стали справжніми кондитерами.
Вперше їхні шоколадні цукерки побачили світ 21 лютого цього року, тоді вони значно відрізнялись від сьогоднішніх.
«Ідея була повністю моєю, я завжди любила з'їсти щось смачненьке і заробляти гроші. Отак і поєдналось це все. Проте без мого коханого хлопця і його підтримки, певно, нічого б не вийшло», - стверджує дівчина.
Навчились кондитери-аматори досить швидко – дивились багато відео в Інтернеті, там же шукали рецепти. Проте не все йшло завжди гладко. Бувало, каже Катя, коли час піджимав, могли підгоріти горішки чи шоколад, або декілька днів тому цукерки просто розтанули від спеки і ледь не втратили свій презентабельний вигляд. Це було уроком, після якого вирішили удосконалили упаковку, аби таких казусів більше не було.
Зараз їхня сторінка в Іnstagram «Сandykadi_ua» має близько 2000 підписників і замовників з усієї України. Але на початках, зізнається випускниця, навіть рідні люди не дуже вірили у їх успіх. Найбільше казали щось типу: «Пф, оце захоче хтось купувати? Легше піти на базар, там дешевше», проте це радше стало поштовхом до дій.
24 червня у Каті випускний, а вже на наступний день вона біжить до хлопця, аби вдвох знову робити і віддавати солодощі.
«Отакі ми, юні бізнесмени. Моя мама часто сміється з нас і згадує пісню Дзідзьо «Банда», знаєте, вона дуже точно описує наше сьогодення», - сміється дівчина та радить ровесникам міркувати над тим, що вони дійсно люблять і нехай ідеї будуть просто божевільними, та серед них колись знайдеться і саме та «золота жилка».
Вікторія ГРИБ та Юлія ВАРЧЕНКО, засновниці майстерні краси
Візажистка Вікторія Гриб та перукарка Юля Варченко познайомилися на попередній роботі і дуже несподівано для них зорі склалися так, що створили свою маленьку майстерню краси, яка має назву «Grimerka studio».
«У нас спільне бачення красивого, ми дивимося в одну сторону і інколи без слів одна одну розуміємо. Тому вирішили створити невеличку студію, де дуже душевно і просто», - розповіла «Таблоїду Волині» Вікторія.
Дівчина займається візажем, навчалося цьому на спеціальних курсах, а інша засновниця студії, Юля Варченко, яка робить зачіски та плете незвичайні косички і «колоски», навчалася цій справі самотужки, а зараз активно відвідує різні майстер-класи.
Студія працює у Луцьку вже більше трьох місяців. І за цей час на вулицях міста, завдяки майстриням, з’явилося дуже багато яскравих дівчат. Адже майстрині не бояться експериментувати з кольором волосся.
«Наша робота завжди спрямована на те, щоб не боятися експериментів, відмовитися від шаблонності і підкреслювати всю внутрішню красу кожної дівчини», - кажуть лучанки.
Оля СТРОНК, засновниця сувенірного магазину посуду та столових приборів
Луцька майстриня Ольга Стронк ексклюзивно оформляє полімерною глиною столові прибори та посуд.
У 2016 році вона заснувала власний сувенірний магазин посуду та столових приборів з унікальним декором «Своя Ложечка».
Головним напрямом діяльності магазину є виготовлення іменних столових приборів та посуду, тематичний декор, брендування. У дівчини завжди маса цікавих та креативних ідей. В улюбленій справі їй допомагає коханий.
«Замовлень з часом стало багато, тому мені довелося просити коханого допомагати їх виконувати, щоб все встигати. Він дуже швидко навчився цьому мистецтву, і тепер ми працюємо разом», – розповіла дівчина.
Соня ГУДИЧ, майстриня ловців снів
Луцька студентка Софія Гудич спробувала плести ловці снів у 2014 році на майстер-класі під час фестивалю «Woodstock, Україна». Потім якось зробила один – повісила на стіну, зробила другий-третій – подарувала, а згодом їх стало так багато, що з’явилася ідея працювати на продаж.
Далі, каже, так усе несподівано закрутилося, вигадувала нові форми, нові кольори, нові поєднання. Пригадує, що перший проданий ловець був зеленого кольору, з одним великим і трьома маленькими кільцями та голубиним пір’ям.
Усі матеріали знаходяться часто абсолютно несподівано – якщо майстриня бачить красиві елементи, які можна потім десь використати, то ніколи не пройде повз них. Працює із совиним, перепелиним, курячим, півнячим, гусячим та навіть яструбиним пір’ям.
Каже, найбільш захопливим їй видається підбір кольорів, продумування дизайну та заплітання павутини, а найнуднішим – одноманітний процес прикріплювання пір’я. Влітку дивовижні ловці Соні можна буде побачити та придбати на різних музичних фестивалях.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
Щороку в останню неділю червня в Україні відзначають День молоді. Існує стереотип, що сучасна українська молодь – неактивна, байдужа, а представники старшого покоління інколи люблять повторювати, ось, мовляв, ми такими не були.
«Таблоїд Волині» вирішив спростувати цю думку і показати тих хлопців і дівчат, які знайшли себе ще в зовсім юному віці, розпочали невеликі, але власні справи, які приносять їм не лише задоволення, а й деякий профіт.
Звичайно, це неповний перелік таких креативних лучан, можливо і у колі ваших знайомих є подібні молоді люди, які не бояться експериментувати, пробувати та здобувати невеликі перемоги у своєму житті.
Михайло КУДЕЛЯ, ІТ-шник
Одинадцятикласник Михайло Куделя з Луцька почав вчити програмування три роки тому. Школяр створив мобільний додаток для педагогів «Помічник учителя», розробляє інший — UnMistaker — для кожного, хто має бажання працювати над своїми помилками.
Як розповідав хлопець в інтерв'ю DOU, він змалку любив комп’ютери, цілими днями міг сидіти перед монітором.
«У 12 років самостійно почав вчити С++, але через місяць припинив — не було мотивації. А коли три роки тому зацікавився комп’ютерними іграми, програмування знадобилося. Ми з другом хотіли зробити свій сайт про ігри. Для цього я почав учити програмування за уроками в інтернеті. Сайт таки створили, але кількість відвідувачів не давала підстав стверджувати, що він успішний», - розповів Михайло.
Вчителька інформатики запропонувала йому розробити додаток для вчителів, в яку помістилося усе: від переліку класів до розкладу дзвінків. Додаток хлопець презентував на конкурсі IT-проектів у Румунії, посів друге місце серед 50 країн.
За словами Михайла Куделі, раніше він мріяв про Стенфорд, але передумав і вирішив не вступати принаймні цього року – не має великої довіри до університетів і вважає, що все можна вивчити вдома й оминути зайві предмети.
Неодноразово йому робили привабливі пропозиції щодо роботи в ІТ-компаніях, але від усіх відмовлявся.
«По-перше, хочу працювати на себе, по-друге, планую зосередитися на іграх, бо це те, над чим можу працювати і 14 годин щодня. Мені не дуже подобається ідея працювати на чиюсь мрію. Навіщо працювати на проекти, в які ти не закоханий і які не допоможуть суспільству? Це дасть гроші, але нічого, крім них. Це мене не надихає, надіюся уникнути такого сценарію», - зізнався юний ІТ-шник.
Зазвичай термін «стартап» застосовується щодо інтернет-компаній і інших фірм, що працюють в сфері IT, проте, це поняття розповсюджується і на інші сфери діяльності. Тож ми вирішили відшукати у Луцьку й інших молодих «бізнесменів-стартаперів».
Олена ГОЛОДЕНКО, засновниця майстерні з виготовлення натуральної косметики
Green Valerie – це невелика майстерня з виготовлення натуральної косметики. Її заснувала лучанка Олена Голоденко.
За її словами, фактично, 100% натуральний продукт можна отримати тільки самостійно в домашніх умовах, оскільки термін придатності у нього буде 3-5 днів, за винятком косметики тільки на основі масел та воску.
Жінка зацікавилась натуральною косметикою, будучи вагітною. Адже, як дбайливій матусі, Олені хотілося використовувати засоби, які були б безпечними і для неї, і для дитинки. Жінка почала вивчати складові косметичних засобів, взаємодію різних компонентів і, зрештою, спробувала створити власну косметику. Відтоді ця справа настільки захопила майстриню, що вона повністю присвятила себе роботі, полишивши викладацьку практику.
З тих пір асортимент «Green Valerie» значно розширився. Зараз жінка виготовляє натуральні та якісні мила, засоби по догляду за тілом, волоссям, обличчям, шампуні й навіть зубні пасти.
Анастасія ГОРОБЕЦЬ, засновниця власного бренду одягу
Ідея створити власний бренд прийшла до Анастасії Горобець близько чотирьох років тому.
«Моїм друзям та знайомим подобалися мої малюнки, тому вони часто казали, що було б круто мати таку футболку. І ось так першим моїм творінням були принтовані футболки та пуловери. Але довго проект саме в такому вигляді не проіснував, оскільки мені здалося це занадто примітивним. Я не бачила індивідуальності, адже, по факту, скачати принт з інтернету може будь-хто і потім нанести на річ, просто звернувшись до першої ж друкарні. Хоча мені смішно, що замовлення на принтовані футболки я отримую до цього часу», - посміхається дівчина.
Після короткого замороження проекту вона швидко почала шукати інші варіанти і записалася на курси крою та шиття, які й допомогли навчитися шити одяг самостійно. Професійної освіти молода дизайнерка не має, та за плечима в неї 9 років художньої школи, сотні прочитаних статтей, переглянутих аккаунтів та курси шиття та моделювання.
Її бренд має назву GAS - абревіатура повного імені.
Наразі дівчина ще досі шукає себе, адже випрацювати власний індивідуальний стиль доволі складно.
Усі фото Настя навмисне робить на телефон чи плівку, задля ефекту затертості та відсутності якості.
«Такі собі токсичні фото. У світі занадто багато глянцю, а життя не таке заідеалізоване», - каже дівчина та жартома радить ровесникам, які хочуть досягти успіху у чомусь, спершу втекти із Луцька.
Катя ЯКИМЧУК, кондитер
Випускниці 11 класу луцької школи №22 Каті Якимчук – всього 17 років, проте вона разом із хлопцем, її однокласником, вже стали справжніми кондитерами.
Вперше їхні шоколадні цукерки побачили світ 21 лютого цього року, тоді вони значно відрізнялись від сьогоднішніх.
«Ідея була повністю моєю, я завжди любила з'їсти щось смачненьке і заробляти гроші. Отак і поєдналось це все. Проте без мого коханого хлопця і його підтримки, певно, нічого б не вийшло», - стверджує дівчина.
Навчились кондитери-аматори досить швидко – дивились багато відео в Інтернеті, там же шукали рецепти. Проте не все йшло завжди гладко. Бувало, каже Катя, коли час піджимав, могли підгоріти горішки чи шоколад, або декілька днів тому цукерки просто розтанули від спеки і ледь не втратили свій презентабельний вигляд. Це було уроком, після якого вирішили удосконалили упаковку, аби таких казусів більше не було.
Зараз їхня сторінка в Іnstagram «Сandykadi_ua» має близько 2000 підписників і замовників з усієї України. Але на початках, зізнається випускниця, навіть рідні люди не дуже вірили у їх успіх. Найбільше казали щось типу: «Пф, оце захоче хтось купувати? Легше піти на базар, там дешевше», проте це радше стало поштовхом до дій.
24 червня у Каті випускний, а вже на наступний день вона біжить до хлопця, аби вдвох знову робити і віддавати солодощі.
«Отакі ми, юні бізнесмени. Моя мама часто сміється з нас і згадує пісню Дзідзьо «Банда», знаєте, вона дуже точно описує наше сьогодення», - сміється дівчина та радить ровесникам міркувати над тим, що вони дійсно люблять і нехай ідеї будуть просто божевільними, та серед них колись знайдеться і саме та «золота жилка».
Вікторія ГРИБ та Юлія ВАРЧЕНКО, засновниці майстерні краси
Візажистка Вікторія Гриб та перукарка Юля Варченко познайомилися на попередній роботі і дуже несподівано для них зорі склалися так, що створили свою маленьку майстерню краси, яка має назву «Grimerka studio».
«У нас спільне бачення красивого, ми дивимося в одну сторону і інколи без слів одна одну розуміємо. Тому вирішили створити невеличку студію, де дуже душевно і просто», - розповіла «Таблоїду Волині» Вікторія.
Дівчина займається візажем, навчалося цьому на спеціальних курсах, а інша засновниця студії, Юля Варченко, яка робить зачіски та плете незвичайні косички і «колоски», навчалася цій справі самотужки, а зараз активно відвідує різні майстер-класи.
Студія працює у Луцьку вже більше трьох місяців. І за цей час на вулицях міста, завдяки майстриням, з’явилося дуже багато яскравих дівчат. Адже майстрині не бояться експериментувати з кольором волосся.
«Наша робота завжди спрямована на те, щоб не боятися експериментів, відмовитися від шаблонності і підкреслювати всю внутрішню красу кожної дівчини», - кажуть лучанки.
Оля СТРОНК, засновниця сувенірного магазину посуду та столових приборів
Луцька майстриня Ольга Стронк ексклюзивно оформляє полімерною глиною столові прибори та посуд.
У 2016 році вона заснувала власний сувенірний магазин посуду та столових приборів з унікальним декором «Своя Ложечка».
Головним напрямом діяльності магазину є виготовлення іменних столових приборів та посуду, тематичний декор, брендування. У дівчини завжди маса цікавих та креативних ідей. В улюбленій справі їй допомагає коханий.
«Замовлень з часом стало багато, тому мені довелося просити коханого допомагати їх виконувати, щоб все встигати. Він дуже швидко навчився цьому мистецтву, і тепер ми працюємо разом», – розповіла дівчина.
Соня ГУДИЧ, майстриня ловців снів
Луцька студентка Софія Гудич спробувала плести ловці снів у 2014 році на майстер-класі під час фестивалю «Woodstock, Україна». Потім якось зробила один – повісила на стіну, зробила другий-третій – подарувала, а згодом їх стало так багато, що з’явилася ідея працювати на продаж.
Далі, каже, так усе несподівано закрутилося, вигадувала нові форми, нові кольори, нові поєднання. Пригадує, що перший проданий ловець був зеленого кольору, з одним великим і трьома маленькими кільцями та голубиним пір’ям.
Усі матеріали знаходяться часто абсолютно несподівано – якщо майстриня бачить красиві елементи, які можна потім десь використати, то ніколи не пройде повз них. Працює із совиним, перепелиним, курячим, півнячим, гусячим та навіть яструбиним пір’ям.
Каже, найбільш захопливим їй видається підбір кольорів, продумування дизайну та заплітання павутини, а найнуднішим – одноманітний процес прикріплювання пір’я. Влітку дивовижні ловці Соні можна буде побачити та придбати на різних музичних фестивалях.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
Фотогалерея
Популярне
- Переглядів
- Коментарів
