_{Текст: Ірина Яковлева}

Учитель з Турійського району випередив відомих політиків під час запливу на Великому Згоранському озері.

Село Згорани, що у Любомльському районі, продовжує купатися у променях несподіваної слави. Не встигло воно отямитися від популярності після прем’єри фільму «Століття Якова», дія якого відбувається саме в цьому населеному пункті, як на черзі випало приймати черговий журналістський та політичний десант.

Пропагувати здоровий спосіб життя і завершувати купальний сезон сюди прибули голова Волинської обласної ради Ігор Палиця та народний депутат Ігор Гузь. І завершували його запливом через Велике Згоранське озеро. Запросили долучитися усіх охочих.

[img data=wat]10_10_2016_2134367018/img_0857.jpg[/img]
[img data=wat]10_10_2016_2134367018/img_0865.jpg[/img]

Зважаючи на не зовсім сприятливу для купання жовтневу погоду, охочих приєднатися до Ігорів знайшлося не так і багато: окрім них, пливло ще дев’ять чоловік. Серед них – міський голова Любомля Роман Ющук, помічник Ігоря Гузя Марина Хромих, депутати місцевих рад. Але безсумнівним героєм «зіркового» запливу несподівано для глядачів і для себе самого став… простий вчитель фізкультури Леонід Гаврилюк, який фінішував першим.

СПЕЦІАЛЬНО СТАРТУВАВ ПІЗНІШЕ

Про те, що їх земляк випередив усю поважну «купальну» братію, у його рідній Волиці, що у Турійському районі, й досі мало хто знає. Уже після того, як на одному з центральних каналів показали Леоніда, який із чималим відривом випередив решту плавців, слава швидко розлетілася нечисленними вуличками села. Та й колеги з Тагачинської школи, де він уже більше двох десятків років викладає фізкультуру, не здогадувалися про намір скласти компанію політикам. Хіба що деякі друзі та директор знали про таке бажання.

[img data=wat]10_10_2016_2134367018/img_0962.jpg[/img]

«Казали, аби я, коли повз Ігоря Палиці пливтиму, попросив у нього спортивний майданчик зі штучним покриттям для нашої школи. Та я не попросив, бо й говорити було ніколи. Навіть і не познайомився з ними. Як пливеш, то дуже важко дихати, а на березі, коли вийшов з води, то вже всюди преса, охорона… Там уже не до мене було. А взагалі я зараз думаю, що, може, вони й образилися трохи за те, що я ніби зіпсував їм фінал запливу, – сміється Леонід Васильович.

[img data=wat]10_10_2016_2134367018/img_0884.jpg[/img]

Але увагу до себе Леонід Васильович привернув не тільки на фініші, а ще на самому старті.

«В інтернеті написали, що я спізнився, тому пізніше почав пливти, але насправді спеціально чекав, аби вся та делегація рушила. Усі ж у гідрокостюмах, відеокамери збоку, згори, супровід. Десь човнів зо п’ять тих «спостерігачів» нарахував! Я ж такого спорядження не маю, плаваю у звичайних плавках, і того дня був у них. Тому й вирішив зайти у воду, коли вся ця метушня рушить разом із плавцями подалі від берега», – ділиться чоловік.

ЄДИНИЙ У ТУРІЙСЬКОМУ РАЙОНІ

Як у справжнього спортсмена запитую у Леоніда, чи гарно пливли обидва Ігорі. Він сміється, але все ж хвалить усіх учасників запливу. З досвіду знає (а моржує він уже більше десяти років, плавав навіть при мінус 26 градусів), що зопалу за такий спорт не варто братися. Кожна хвилина у холодній воді, кожний метр запливу – то результат тривалої підготовки.

«У моєму селі річка Турія тече, то я там плаваю, ще на Тагачинське озеро їжджу купатися. В ідеалі для тих, хто моржує, потрібно по двічі на день занурюватися»,– розповідає вчитель.

[img data=wat]10_10_2016_2134367018/img_0957.jpg[/img]

Уже у школі, де вчителює Леонід Васильович, дізналася, що участь у цікавих заходах – то своєрідне хобі чоловіка. Кілька років улітку він з учнями подорожує на велосипедах у Карпатах. А також неодноразово велотранспортом його учні підкорювали дороги тоді ще українського Криму. Аби здійснити задумане, вчитель сам вирішує велику кількість бюрократичних питань, планує маршрут, організовує побут мандрівників, вміло дає раду і з харчуванням, і з дисципліною у подорожах.

Батьки юних мандрівників зізнаються, що після поїздок з Леонідом Васильовичем діти повертаються набагато самостійнішими та організованішими, аніж були до того. Звичайні уроки фізкультури він перетворив на пізнавальні заняття, і за таку методику йому було присвоєне звання вчителя року.

Унікальність велоподорожей вчителя не один раз відзначали і на всеукраїнському, і на обласному рівнях. Через велику відповідальність за дітей та непередбачуваність маршрутів мало хто з його колег наважується організовувати щось подібне. У Турійському районі, наприклад, таких ентузіастів більше немає.

[img data=def]10_10_2016_1065663215/l.php_.jpg[/img]
 
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].