Один день із життя луцької «швидкої»

^{Текст та фото: Софія СІЧКУН}

Люди, які займаються лікарською справою, поклялися надавати допомогу кожному, хто її потребує і взяли на себе відповідальність за життя пацієнта. Щороку у третю неділю червня працівники медичної сфери відзначають своє професійне свято.

Щоб дізнатися усі тонкощі роботи представників медичної сфери, Район.Луцьк відправився на чергування з бригадою невідкладної допомоги.

Адже саме на цих людей покладено чи не найважче завдання – зберегти життя пацієнта незалежно від місця, часу та обставин, а в разі потреби оперативно транспортувати його до лікувального закладу.

За кілька хвилин до початку денної зміни в Центральній оперативний диспетчерській міста починається активна робота: з’їжджаються карети після нічного чергування, змінюються бригади та диспетчери, а в кімнаті навчань проводять нараду з відділеннями «швидкої» усіх районів області у режимі онлайн.

[caption] В режимі онлайн райони звітують про роботу за добу[/caption]
[caption] Нарада з районами проходить кожного дня[/caption]

Поки карети готуються до нових виїздів, райони звітують про кількість викликів, розповідають про труднощі при чергуванні, повідомляють про важкохворих пацієнтів.

[caption] Завідувач Центральної оперативної диспетчерської Центру екстреної медичної допомоги Андрій Абрамов[/caption]
[caption] Медики зачитують звіт по результатах роботи за добу[/caption]
[caption] Заступник головного лікаря обласного Центру екстреної медичної допомоги Володимир Шмаль[/caption]

Варто зазначити, що робота більшості районних відділень екстреної медичної допомоги координується через Центральну диспетчерську міста Луцька. Сюди надходить більше 60% викликів з усієї області, які оперативно передаються працівникам «швидкої» на місця. Кілька районів, котрі не ще не задіяні у системі, отримують виклики напряму від пацієнта.

[caption] Сюди надходить 60% усіх викликів з усієї області[/caption]
[caption] Фельдшер центру екстреної медичної допомоги Марія Мотиль[/caption]
[caption] Червоним позначені викликі, на які потрібно відправити карету швидкої допомоги[/caption]
[caption] Зелений колір означає, що на місці працюють медики[/caption]
[caption] Завдяки системі GPS відслідковуються усі карети швидкої[/caption]

На диспетчерів покладене досить важливе завдання – відслідковувати рух карет швидкої та у разі потреби відправляти на виклик ту бригаду, яка знаходиться найближче, оскільки в таких випадках час і справді на вагу золота.

На початку зміни екіпажі швидкої допомоги дислокуються по кількох міських відділеннях – на вулиці Словацького, Бенделіані, Рівненській, на проспекті Волі та у Липинах. Загалом у місті є 15 карет невідкладної допомоги, які разом з тим обслуговують і весь Луцький район.

Ми ж заступаємо на чергування у відділенні ЕМД №1, що на проспекті Волі.

У середу, 15 червня, тут працювали:

бригада №2 (лікар – Людмила Добронрав, фельдшер – Володимир Магер та водій Віталій Пархотюк);

бригада №5 (лікар – Людмила Оборовська, фельдшер – Тетяна Сахарчук, медична сестра – Катерина Новосад та водій Віктор Горошко).

9:49 – п’ята бригада приймає свій перший виклик у село Прилуцьке. Кілька хвилин у дорозі і медики поспішають на допомогу до п’ятирічного Павла. Стурбовані батьки уже чекають на порозі та розповідають – хлопчик кашляє, а високу температуру медикаменти не збивають. З діагнозом обструктивний бронхіт маленького пацієнта госпіталізують до інфекційного відділення Ківецівської районної лікарні і повертаються назад до Луцька.

[caption] Людмила Обаровська та Тетяна Сахарчук поспішають до пацієнта[/caption]



[caption] Маленького Павла везеть в Ківерцівську лікарню[/caption]


Медсестра Катерина Новосад розповідає, що часто робота буває досить втомлююча. За зміну одна бригада може прийняти до 15 викликів. Проте жінка ще жодного разу не засумнівалася у виборі професії. Каже, що рятувати людей – це своєрідне покликання, від якого неприпустимо відмовитися, тому на «швидкій» пропрацювала уже 25 років. Катерина стверджує, що якби їй знову дали право вибору, то без сумнівів обрала б медицину і в друге.

Свій перший виклик більшість лікарів і фельдшерів не пам’ятають – роки роботи та сотні пацієнтів змішалися у пам’яті. Єдине, що ніколи не забудеться і не стане буденністю – смертельні випадки. Вони в роботі медиків бувають мало не щодня – від старості, аварій, хвороб.

Тетяна Сахаровська працює на «швидкій» чотири роки і говорить, що досі пам’ятає першого пацієнта, який помер по дорозі до лікарні – тоді всі спроби реанімації виявилися марними. До сметрі людей, говорить фельдшер, звикнути неможливо. Кожен такий випадок є стресом не тільки для рідних, але і для медиків, які уже не в змозі допомогти:

«Коли ми виїжджаємо на виклик, то завжди хвилюємося – що там, чи не стало гірше, чи зможемо врятувати. Особливо, коли хворий без свідомості, то виїжджаєш на виклик і молишся, аби тільки прийшов до тями».

Наступний виклик – до села Лище. 79-річну пані Марію зі скаргами на болі в серці і високим тиком медики підліковували близько 30 хвилин. Попри прохання медиків та наполягання дочки, жінка відмовилася від госпіталізації. Мовляв, якщо стане знову гірше, викличу ще раз. Тож нормалізувавши стан хворої та приписавши необхідні ліки, бригада «швидкої» повернулася до міста.[Пані Антоніна зустріла медиків]
Пані Антоніна зустріла медиків




[caption] Кардіограму лікарі роблять на місці, а її копія відразу ж надходить до Центру медичної допомоги[/caption]
[caption] Тетяна Сахарчук готує препарат[/caption]
[caption] Пацієнтка терпляче переносить всі уколи та маніпуляції лікарів[/caption]
[caption] А поки чекають на рекцію від препаратів, Антоніна ділиться з медиками рецептами смаколиків[/caption]

Останній виклик у зміні виявився чи не найважчим і для лікарів і для пацієнтів – до 28-річної дівчини з ознаками отруєння лікарі приїхали вже за дві години до кінця зміни. Пацієнтка була виснажена, млява та знесилена. Виявилося, що причиною гострого отруєння стали сурогати алкоголю, які вона вживала напередодні ввечері. Скільки випила, жінка достеменно сказати не могла, а від госпіталізації категорично відмовлялася.

Після тривалих вмовлянь лікарів Оксану все ж таки забрали до міської лікарні, проте поверталися лікарі з виклику не відчуваючи полегшення від виконаної справи. Лікар Людмила Оборовська говорить, що отруєння не найгірший діагноз дівчини. У такому молодому віці у неї цироз печінки, і без пересадки довго Оксана жити не зможе. Вдома її чекає маленька Анюта, яка осінню має піти у перший клас, проте лікар переконана, що навіть заради дочки мама не звільниться з полону «зеленого змія».

[caption] Пацієнтку будуть транспортувати до міської лікарні[/caption]
[caption] Перевіряють роботу серця завтдяки кардіограмі[/caption]
[caption] Пацієнтку передають у руки колег[/caption]

Цей день виявився не надто важким для бригади №5. За зімну медики виїжджали всього на чотири виклики. Самі лікарі говорять, що таке буває не так вже й часто, зазвичай бригада не має часу, аби перевести дух між викликами.

Заступник головного лікаря обласного Центру екстреної медичної допомоги Володимир Шмаль розповідає, що бригад екстреної допомоги для Луцька замало, адже на 210 тисяч населення необхідно мати 21 готову до виїзду «швидку». Окрім того, стверджує лікар, люди часто забувають, що телефонувати «103» потрібно тільки у випадках, коли є загроза для життя.

«Екстрена медична служба їде тільки тоді, коли є загроза життю людини. Всі інші випадки – температура, тиск піднявся, нога болить, коліно крутить – для них є поліклініки і сімейні лікарі», – стверджує Володимир Шмаль.

Для якісної роботи невідкладної допомоги важливою є і толерантність учасників дорожнього руху. Водії та пішоходи повинні розуміти, що кожна зайва хвилина витрачена на дорогу до пацієнта, може коштувати надто дорого.

У свою ж чергу лікарі, фельдшери, медсестри та водії карет невідкладної допомоги готові зробити все можливе і неможливе, аби вчасно приїхати та врятувати життя пацієнта.

Редакція "Таблоїда Волині" приєднується до вітань усіх працівників галузі охорони здоров’я з професійним святом і бажає миру, терпіння та благополуччя для вас та ваших родин.

[caption] Старший фельдшер Центру екстреної медичної допомоги Тетяна Бишта, заступник головного лікаря Володимир Шмаль (по центру) та Завідувач Центральної оперативної диспетчерської Андрій Абрамов[/caption]


[caption] А у вільний час медики ще й малюють[/caption]