Лучан запрошують в Івано-Франківськ на відкриття порту
13 Червня 2017
Текст: Юна ВІДЛОВСЬКА
Фото: Юна ВІДЛОВСЬКА та офіційна спільнота Porto Franko 2017
В Івано-Франківську відбулося нетипове дійство – місто перетворювали у порт на Карпатському морі зі своїми пірсами, пляжами, байдарками, юнгами, і декількома портами у різних місцях міста.
Фестиваль «Порто Франко 2017», який пройшов 14 – 18 червня, мав на меті винести мистецтво (і принагідно мозок) на вулиці, змішати різноманітні його види та подати у чудернацько незвичній формі спраглому (або не дуже) споживачу.
У всього п’ятірку фестивальних днів організатори вмістили стільки всього, що нам було потрібно клонуватися, аби встигнути на всі локації та події фестивалю у невеличкому Івано-Франківську, а також написати про це цілий сайт.
Тому – 6 причин любити Porto Franko:
1. Бамбусо соноро – бамбуковий орган
Єдиний в світі, він зазвучав вперше в Україні - у Художньому музеї Прикарпаття. Бамбуковий орган - один із центральних творів нідерландського артиста, перформера і винахідника Ганса ван Коолвіжка.
Ганс створює унікальні музичні скульптури. Його Bambuso sonoro - це медитативне звучання незвичного музичного інструменту, навіть коли на ньому не грають.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/organ.jpg[/img]
2. Контейнер з виглядом на море
Практично у центрі Стометрівки вулицю перерізала навпіл черга з людей. Черга до жовтого контейнера, куди не дозволяли заходили з камерою чи фотоапаратом, час перебування у ньому становив 2 хвилини, а люди, що заходили туди з острахом і бува недовірою, з’являлися з щирими усмішками і навіть трішки із засмагою. А на питання «ну, що там?» загадково відмовчувалися.
У жовтому контейнері посеред Стометрівки був чи не найсправжнісінький пляж. З піском, морським запахом та краєвидами. Тільки от у водички скупатися не вийшло – інсталяція ж.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/konteyner.jpg[/img]
3. Театр
На борту корабля відбувалися вистави, постановки, п’єси та інші дійства.
Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр імені Івана-Франка приймав вистави з усього світу. «Піфійська ораторія» режисера Влодзімєжа Станєвського від польського театрального осередку «Gardzienice» із Польщі. ЦСМ «Дах» з кінетичною виставою «Але вітер» з усього двома дійовими особами: людиною та вітром. Музику вистави створювало поєднання шуму багатьох вентиляторів та живих барабанів.
Литовський театр Еймунтаса Някрошюса «Meno Fortas» та їх драма «Майстер голоду» за Кафкою.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_2.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_3.jpg[/img]
Театр «Практикум» з виставою «Буна» за п’єсою Віри Маковій. Комедія «12 ніч або Що захочете» (спільний проект Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра та Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого). НеоОПЕРА-ЖАХ «HAMLET» та притча «Вона - Земля» .
4. Візуал та Палац Потоцьких
Вперше двері самого Палацу Потоцьких в Івано-Франківську відкрилися для всіх охочих! Нон-стоп, 24 години на добу тут вирувало справжнє життя. Інсталяції, перформанси на сцені Пірс, виступи на tropic stage, дитячий простір, фудкорт, лаундж, еко- та фотозони вдень, та нічні дискотівки.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/palac_potockyh.jpg[/img]
Музично-літературний тандем африканського короля музичної династії - Кеба Ціхоссо та одного із представників "Станіславського феномену" Тараса Прохаська на tropiс stage.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/tropik.jpg[/img]
У двоповерховому приміщенні, що було раніше госпіталем, відбувалося інше дійство – інсталяції. Під час фестивалю з’явилися роботи понад 30-ти художників з Німеччини, Голландії, Японії, Польщі, Нідерландів, Румунії, Білорусі, України. Деякі з них за місяць побачать Дрезден - на бієнале Ostrale під лозунгом Re_form.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_2.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_3.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_4.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_5.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_6.jpg[/img]
5. До відправлення київського потяга – концерт на роялі на залізничному вокзалі
Всесвітньо відомий піаніст Antony Baryshevsky зіграв на препарованому роялі «Сонати та Інтерлюдії» Джона Кейджа посеред залізничного вокзалу. І хоча шанувальники класичної музики, певно, трішки не зрозуміли авангарду цього твору, виконання його саме на залізничному вокзалі стало родзинкою всього фестивалю.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vokzal_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vokzal_2.jpg[/img]
6. Ніч у драмтеатрі
Про Ніч у музеї чули всі, а от ніч у драмтеатрі, це вже щось новеньке. «Поезофонія.Ніч» відбулась у золі драматичного театру Івано-Франківська. Посеред фойє драмтеатру постелили десятки матраців, залили це все нічним світлом та літрами поезії і музики від NOVA OPERA, юр іздрик, Аліреза Тогіяні, Georgiy Potopalskiy, Diana Lotockaya, Damian Keller, вимкнувши усі телефони. Запаслися кавою, солодким, кращими виконавцями і зачинилися на ніч.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/poezofoniya_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/poezofoniya_2.jpg[/img]
Споживач, своєю чергою, залишався щасливим та багатолюдним протягом усіх днів: танцював посеред міста перед Головною сценою, заповнював собою партери, балкони, підвали, холи драматичного театру, гуляв парками, їздив на міське озеро, дивився кіно, ходив на зустрічі та лекторії, щасливо усміхався на вулицях. Кажуть, на фестиваль, принаймні на вулиці можна було чути польську, чеську, англійську та німецьку. Ввечері площа перед драмтеатром перетворювалася на якийсь день незалежності, під сценою збирався люд послухати, потанцювати чи постояти під різноманітні музичні гурти. Тут виступали і Бумбокс, і Subcarpati, Kozak System, Tik Tu, CEPASA, The Erised, Брати Гадюкіни та багато інших.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/koncert_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/koncert_2.jpg[/img]
Деякі інсталяції оселилися і по місту:
[img data=def]23_06_2017_1770444718/instalyaciya_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/instalyaciya_2.jpg[/img]
Організатори не стали тішити марними надіями та відразу ж повідомили, що фестиваль Порто Франко бере перерву та у 2018-му році не відбудеться. Проте вони зазначили, що оскільки порт відкрито, то він вже не закриється ніколи. «Порто Франко - це приватна власність кожного франківця».
[img data=def]23_06_2017_1770444718/img_8526.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/img_8529.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8299.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8305.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8312.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8343.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8363.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8407.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8507.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8516.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8525.jpg[/img]
Фото: Юна ВІДЛОВСЬКА та офіційна спільнота Porto Franko 2017
В Івано-Франківську відбулося нетипове дійство – місто перетворювали у порт на Карпатському морі зі своїми пірсами, пляжами, байдарками, юнгами, і декількома портами у різних місцях міста.
Фестиваль «Порто Франко 2017», який пройшов 14 – 18 червня, мав на меті винести мистецтво (і принагідно мозок) на вулиці, змішати різноманітні його види та подати у чудернацько незвичній формі спраглому (або не дуже) споживачу.
У всього п’ятірку фестивальних днів організатори вмістили стільки всього, що нам було потрібно клонуватися, аби встигнути на всі локації та події фестивалю у невеличкому Івано-Франківську, а також написати про це цілий сайт.
Тому – 6 причин любити Porto Franko:
1. Бамбусо соноро – бамбуковий орган
Єдиний в світі, він зазвучав вперше в Україні - у Художньому музеї Прикарпаття. Бамбуковий орган - один із центральних творів нідерландського артиста, перформера і винахідника Ганса ван Коолвіжка.
Ганс створює унікальні музичні скульптури. Його Bambuso sonoro - це медитативне звучання незвичного музичного інструменту, навіть коли на ньому не грають.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/organ.jpg[/img]
2. Контейнер з виглядом на море
Практично у центрі Стометрівки вулицю перерізала навпіл черга з людей. Черга до жовтого контейнера, куди не дозволяли заходили з камерою чи фотоапаратом, час перебування у ньому становив 2 хвилини, а люди, що заходили туди з острахом і бува недовірою, з’являлися з щирими усмішками і навіть трішки із засмагою. А на питання «ну, що там?» загадково відмовчувалися.
У жовтому контейнері посеред Стометрівки був чи не найсправжнісінький пляж. З піском, морським запахом та краєвидами. Тільки от у водички скупатися не вийшло – інсталяція ж.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/konteyner.jpg[/img]
3. Театр
На борту корабля відбувалися вистави, постановки, п’єси та інші дійства.
Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр імені Івана-Франка приймав вистави з усього світу. «Піфійська ораторія» режисера Влодзімєжа Станєвського від польського театрального осередку «Gardzienice» із Польщі. ЦСМ «Дах» з кінетичною виставою «Але вітер» з усього двома дійовими особами: людиною та вітром. Музику вистави створювало поєднання шуму багатьох вентиляторів та живих барабанів.
Литовський театр Еймунтаса Някрошюса «Meno Fortas» та їх драма «Майстер голоду» за Кафкою.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_2.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/teatr_3.jpg[/img]
Театр «Практикум» з виставою «Буна» за п’єсою Віри Маковій. Комедія «12 ніч або Що захочете» (спільний проект Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра та Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого). НеоОПЕРА-ЖАХ «HAMLET» та притча «Вона - Земля» .
4. Візуал та Палац Потоцьких
Вперше двері самого Палацу Потоцьких в Івано-Франківську відкрилися для всіх охочих! Нон-стоп, 24 години на добу тут вирувало справжнє життя. Інсталяції, перформанси на сцені Пірс, виступи на tropic stage, дитячий простір, фудкорт, лаундж, еко- та фотозони вдень, та нічні дискотівки.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/palac_potockyh.jpg[/img]
Музично-літературний тандем африканського короля музичної династії - Кеба Ціхоссо та одного із представників "Станіславського феномену" Тараса Прохаська на tropiс stage.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/tropik.jpg[/img]
У двоповерховому приміщенні, що було раніше госпіталем, відбувалося інше дійство – інсталяції. Під час фестивалю з’явилися роботи понад 30-ти художників з Німеччини, Голландії, Японії, Польщі, Нідерландів, Румунії, Білорусі, України. Деякі з них за місяць побачать Дрезден - на бієнале Ostrale під лозунгом Re_form.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_2.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_3.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_4.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_5.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vizual_6.jpg[/img]
5. До відправлення київського потяга – концерт на роялі на залізничному вокзалі
Всесвітньо відомий піаніст Antony Baryshevsky зіграв на препарованому роялі «Сонати та Інтерлюдії» Джона Кейджа посеред залізничного вокзалу. І хоча шанувальники класичної музики, певно, трішки не зрозуміли авангарду цього твору, виконання його саме на залізничному вокзалі стало родзинкою всього фестивалю.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vokzal_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/vokzal_2.jpg[/img]
6. Ніч у драмтеатрі
Про Ніч у музеї чули всі, а от ніч у драмтеатрі, це вже щось новеньке. «Поезофонія.Ніч» відбулась у золі драматичного театру Івано-Франківська. Посеред фойє драмтеатру постелили десятки матраців, залили це все нічним світлом та літрами поезії і музики від NOVA OPERA, юр іздрик, Аліреза Тогіяні, Georgiy Potopalskiy, Diana Lotockaya, Damian Keller, вимкнувши усі телефони. Запаслися кавою, солодким, кращими виконавцями і зачинилися на ніч.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/poezofoniya_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/poezofoniya_2.jpg[/img]
Споживач, своєю чергою, залишався щасливим та багатолюдним протягом усіх днів: танцював посеред міста перед Головною сценою, заповнював собою партери, балкони, підвали, холи драматичного театру, гуляв парками, їздив на міське озеро, дивився кіно, ходив на зустрічі та лекторії, щасливо усміхався на вулицях. Кажуть, на фестиваль, принаймні на вулиці можна було чути польську, чеську, англійську та німецьку. Ввечері площа перед драмтеатром перетворювалася на якийсь день незалежності, під сценою збирався люд послухати, потанцювати чи постояти під різноманітні музичні гурти. Тут виступали і Бумбокс, і Subcarpati, Kozak System, Tik Tu, CEPASA, The Erised, Брати Гадюкіни та багато інших.
[img data=def]23_06_2017_1770444718/koncert_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/koncert_2.jpg[/img]
Деякі інсталяції оселилися і по місту:
[img data=def]23_06_2017_1770444718/instalyaciya_1.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/instalyaciya_2.jpg[/img]
Організатори не стали тішити марними надіями та відразу ж повідомили, що фестиваль Порто Франко бере перерву та у 2018-му році не відбудеться. Проте вони зазначили, що оскільки порт відкрито, то він вже не закриється ніколи. «Порто Франко - це приватна власність кожного франківця».
[img data=def]23_06_2017_1770444718/img_8526.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_1770444718/img_8529.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8299.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8305.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8312.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8343.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8363.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8407.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8507.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8516.jpg[/img]
[img data=def]23_06_2017_2111718231/img_8525.jpg[/img]