Їхня професія вражає та зачаровує. Вони втілюють мрію у життя – створюють шедеври ювелірного мистецтва. Ця робота вимагає залізної витримки та неабиякої відповідальності.

До Дня ювеліра «Таблоїд Волині» побував за лаштунками ювелірної майстерні й побачив, як створюються золоті та срібні прикраси.
 
Це дві невеличкі кімнати, заставлені різноманітним приладдям. В одній із них створюють ювелірні вироби, а в другій їх шліфують, надають блиску та вдосконалюють форму. Над створенням прикрас працює команда професіоналів. Це не тільки ювеліри, а й художники, гравери, емальєри. У кожного з них своє завдання і своя роль.
 
Робота над золотою чи срібною прикрасою починається з ескізу. Це може бути малюнок дизайнера або авторський ескіз замовника. Грамотні майстри добре знають свою справу і готові працювати в обох випадках. З ескізу створюється воскова форма. Ювеліри збирають з воскових прикрас таку собі ялиночку, щоб потім вилити справжні вироби. Для того щоб закріпити вироби на ялинці, їх спаюють спеціальним паяльником, аби розтопився віск. Дуже важливо, щоб ці форми не доторкалися одна до одної.







Золоті злитки ювеліри замовляють у банках. Потім злитки розкачують та ріжуть на пластини. Після цього виводять пробу. Цей процес у ювелірній справі називається легування







Чисте золото має жовтий колір, але його сплави з іншими металами в різних пропорціях можуть давати різноманітні кольори та відтінки. Наприклад, додавання срібла фарбує золото в зелений колір, а додавання міді – у червоний. Суміш приблизно 50 на 50 частин срібла та міді створює сплави золота, добре відомі на ринку ювелірних прикрас. Щоб зробити звичайне кільце 585 проби, треба чистого золота 58,5 відсотка, а все інше –  мідь та срібло.
 
«В Україні ювеліри працюють з 585 пробою, – каже майстер Андрій. – Тоді як  у Америці – із 416, а в Італії – з 750. У кожній країні різні проби золота. Є й також різні лігатури: одна для лиття, а з іншою працюють, коли створюють ланцюжки».

Біле золото виготовляють зі сплаву золота з принаймні одним із металів білого кольору, зазвичай нікелем або паладієм. Воно може мати й різне застосування: сплав з нікелем твердий та міцний, тому добре підходить для виготовлення кілець, а сплав золота з паладієм м’який, тому його використовують для виготовлення виробів із дорогоцінним камінням. 

За восковим зразком роблять спеціальну форму з гіпсу, в якій буде відлито майбутню золоту прикрасу. Гіпс разом із восковими формами ставлять у вакуум, щоб висмоктати повітря, а вже потім – у піч на кілька годин. Після цього у форми заливають сплав золота.











Але це лише одна частина роботи. Крім цього, золоті прикраси ще треба відполірувати та опустити в спеціальний розчин, щоб надати блиску.




На останньому етапі в готовий виріб вставляють і закріплюють камені, якщо вони були передбачені спочатку. Все – прикраса готова до продажу







Через руки майстрів проходять сотні діамантів та сапфірів. Ювеліри виточують їх на спеціальних станках та надають їм різної форми. Крім дорогоцінних каменів, майстри працюють також із недорогоцінними. Усе залежить від бажань та товщини гаманця клієнта.







Щоб створити ювелірний шедевр, важливо мати не лише хист та бажання, а й терплячість. Погодьтеся, не кожен зможе висидіти на одному місці весь день, та ще й дивлячись у мікроскоп.



«Ми вкладаємо у виготовлення прикрас свою душу, – каже ювелір Андрій. – Без цього ніяк. Тільки так можна досягнути доброго результату».

Текст і фото: Лілія БОНДАР