Успішно!

З ким луцькі студенти ніколи не сядуть в купе

У бібліотеці СНУ ім. Лесі Українки відбувся практикум з конфліктології в рамках проекту «Межі культур», що реалізовує ГО «Центр вільної освіти і культури» у партнерстві з факультетом філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки за підтримки програми Британської Ради «Активні громадяни».

​[img data=def]21_10_2016_936804887/14741570_1291093900955054_1583197791_n.jpg[/img]

Фахівець з етнопсихології, доцент кафедри загальної та соціальної психології СНУ ім. Лесі Українки Оксана Соловей запропонувала присутнім низку вправ та активностей, метою яких було з’ясування та обговорення соціальних стереотипів і конфліктогенних ситуацій. Головним чином мова йшла про упередження, пов’язані з етнічною, національною, релігійною характеристикою людей.

[img data=def]21_10_2016_936804887/14741786_1291095844288193_745532918_n.jpg[/img]

Під час знайомства учасникам було запропоновано назвати своє ім’я та коротко описати свою поведінку в конфліктних ситуаціях. Звісно, значна частина присутніх висловила тези про негативне ставлення до непорозумінь та упереджених суджень, однак, як показує щоденна практика – ми, люди, схильні до всілякого роду суперечок.

[img data=def]21_10_2016_936804887/14793679_1291095577621553_1945329385_n.jpg[/img]

Протягом практикуму було проведено вправу, під час якої учасників попросили з заданого списку обрати трьох осіб, з якими вони б хотіли чи могли їхати в одному купе потяга, і трьох, з ким категорично б не сіли поруч. Після цього було обговорення в парах та малих групах, де молоді люди приймали спільне рішення, якби довелось обирати з кожного індивідуального списку вже не трьох, а двох пасажирів (вправа передбачає, що учасники об’єднуються в пари і вже, будучи в купе удвох, обирають інших пасажирів, але з попередньо записаних кожним осіб).

[img data=def]21_10_2016_936804887/14794065_1291097354288042_859600850_n.jpg[/img]

До слова, у цьому провокативному списку були: скінхед, мусульманин, китаєць, що їсть їжу з яскраво відчутним запахом, циган, мама з дитиною, боєць АТО, полісмен, наркотично залежний, людина з гомосексуальною орієнтацією, росіянин, американець, ВІЛ-інфікована особа.

Після цього учасники аргументували свій вибір і не одразу могли відповісти, чи мали особисто справу з вищезазначеними категоріями людей і звідки в них стільки стереотипів щодо них.

[img data=def]21_10_2016_936804887/14800803_1291094934288284_1323774075_n.jpg[/img]

Ще одним експериментом була вправа, що передбачала вихід з аудиторії на декілька хвилин попередньо відібраних учасників. Їм не було повідомлено, за яким принципом  здійснено такий відбір. Коли вони повернулись в аудиторію до решти присутніх, їхнім завданням було долучитись до однієї з груп та поспілкуватись з ними. Але з ними відмовлялись комунікувати, їх відштовхували психологічно і пояснювали це тезами на кшталт: «ти білявка», «ботанів нам не потрібно», «розмовляй українською» тощо. Ця вправа дала можливість наочно продемонструвати суспільну поведінку людей, які дискримінують інших за рядом безглуздих ознак, або ж самі опиняються на місці «жертви».

[img data=def]21_10_2016_936804887/14801125_1291097420954702_1446166746_n.jpg[/img]

Психолог Оксана Соловей розповіла про сутність стереотипів, конфліктогенних ситуацій, варіанти перебігу суперечок і явних конфліктів, а також вказала на причини їх виникнення. Наприклад, одиничний випадок конкретної людини дуже часто перетворюється на узагальнений висновок щодо цілого класу людей/ситуацій/обставин.

[img data=def]21_10_2016_936804887/14801156_1291097264288051_51857420_n.jpg[/img]