20 тисяч кілометрів проїхав бразилець на своєму двоколісному другові, щоб дістатись до України. Позаду 30 країн світу і ще 80 країн має на меті відвідати, особливо, хоче потрапити до Китаю.

Завдяки рожищанину Володимиру Корнійчуку, який повідомив про незвичайного гостя, з бразильцем Марквсом Костою познайомився Район.Рожище.

28-річний хлопець ось уже півтора року подорожує країнами на велосипеді. В цілому подорож за розрахунками бразильця має тривати ще три роки.

[img data=def]18_08_2016_1323002808/1_wp_20160817_18_31_43_pro.jpg[/img]

Вчора зробити вимушений привал його змусив несподіваний дощ. Чоловік вирішив перечекати негоду, сховавшись під дахом Рожищенського костелу. Там і зустрів його пан Володимир. От тільки порозумітися чоловіки так і не змогли – на заваді став мовний бар’єр.

Марквс Коста знає дві мови – англійську та іспанську (не враховуючи рідної, португальської). Нам довелося довго шукати в місті людину, яка б допомогла розпитати у Марквса про нього та його велосипедну подорож. На щастя, зголосилася допомогти Ольга Панченко.

Отже, Марквс Коста народився та виріс у Бразилії. Жив з батьками та двома братами в приватному будинку. Працював в компанії адміністратором-менеджером, займався культурними проектами. Проте завжди мріяв подорожувати. Спершу об’їздив рідну Бразилію, потім Америку, а коли зрозумів, що цей неймовірний драйв приносить йому задоволення, вирішив на двоколісному здолати чималенький шлях - від Бразилії до Китаю.

[caption][img data=def]18_08_2016_1323002808/10_angentina.jpg[/img] Аргентина[/caption]

На початку його спіткала невдача. У Парагваї Марквса вкусив пес. Місяць довелося пролежати в лікарні.

Користувався літаком лише один раз, щоб дістатися із Колумбії до Амстердаму.

[caption][img data=def]18_08_2016_1323002808/11_chili.jpg[/img] Чілі[/caption]

Крутити педалі бразильця змушує пошук нових вражень від різних країн світу, жага пізнати культуру та звичаї людей. Найлегше долались відстані в Європі, а найважче було їхати пустелею. Велотурист користується лише мапою, намагається оминати великі міста, де можна заблукати, а їздить невеликими містечками та селищами.

Перш ніж їхати у чужу країну, обов’язково читає про неї в Інтернеті, таким чином знайомиться із культурою та звичаями.

Архітектурні пам’ятки не є основною ціллю мандрівника, тобто спеціально їх не шукає. Найбільше до вподоби краєвиди та природа. Фільмує все на відео- та фотокамеру. Раз в тиждень спілкується із батьками по скайпу. Двічі зустрічався із братом. Каже, що спочатку було дуже сумно за рідними, але поступово звик до такого мандрівного життя. Та й люди зустрічалися переважно добрі та уважні.

[caption][img data=def]18_08_2016_1323002808/13_liuksemburg.jpg[/img] Люксембург[/caption]

Коли настала зима, Марквс дістався Хорватії. Тут на залізничному вокзалі познайомився із чоловіком, який запропонував йому перезимувати у нього. Бразилець допомагав своєму новому другові по господарству. Так непомітно минули три місяці. Хорватія заполонила його своїми неймовірними краєвидами, природою, добрим вином та приємними людьми.

Взагалі, найбільше враження на мандрівника справили такі країни як Аргентина, Сербія та Албанія. В Україні велотурист лише 4 дні, йому важко поки що робити висновки про нашу країну. Зазначає лишень, що у нас щирі і привітні люди.

«Таке враження, що мене оточують давні знайомі», - посміхаючись додає Марквс.

Він планує перебувати в Україні до вересня, а вже у жовтні відправиться в Румунію.

Побував мандрівник і в Росії, де з ним траплялись різні курйози. Російська поліція не могла зрозуміти, чого він до них приїхав і куди направляється. Дивується, що на цій території не зустрів жодного носія англійської мови. В Україні із цим, як зазначає наш співрозмовник, значно простіше.

А от в Німеччині мандрівнику не сподобалося. Там, звісно, економіка на високому рівні, але люди просто жахливі, - вважає бразилець. Як приклад, наводить таку ситуацію: коли він взимку просив німців прихистити його у спеціальних бараках для емігрантів з Африки та Сирії, то йому грубо відмовили. Німці мотивували це тим, що це не місце для туристів.

[caption][img data=def]18_08_2016_1323002808/12_nimechchina.jpg[/img] Німеччина[/caption]

Але в цілому Європа чоловіку до вподоби. Особливо імпонує йому те, що тут люди не відгороджуються один від одного величезними парканами та мають свою землю. В Бразилії лише невеликий відсоток людей є землевласниками і це переважно великі площі, більші, ніж, скажімо, наше Рожище.

В Україні бразилець витрачає щодня лише 2 долари. Загалом, кошти під час подорожі намагається заробити сам. Наприклад, в Європі є система сортування пластикових пляшок, за яку платять гроші. В Дубровніку він збирав на зупинках пляшки і відвозив їх у спеціальні контейнери. Так назбирав 50 євро. Часто іноземець заробляє, допомагаючи людям по господарству, на фермах.

[img data=def]18_08_2016_1323002808/9_wp_20160817_18_30_40_pro.jpg[/img]

Житло у Марквса незмінне – палатка. Хоча часто ночував в поліцейських дільницях, пожежних частинах, церквах. Інколи цікавого мандрівника брали на ночівлю добрі люди, яких, як зазначає Марквс, дуже багато в різних країнах світу. От і у нашому містечку такі люди знайшлися. Це сім’я Романенків. Рожищани прихистили бразильця, чим ще раз довели, що в українців щира душа.

А сьогодні бразилець сподівається потрапити у Клевань та побачити Тунель кохання. Ми жартома питаємо його, чи, бува, не спонукали його саме світлі почуття та пошук коханої до цієї нелегкої мандрівки. Марквс посміхається та відповідає, що все можливо. Він відкритий для спілкування, надійний та практичний. Якщо на його шляху зустрінеться жінка, яку він покохає, то відмовиться від подорожі заради сімейного життя.

Марквс каже, що подорож – це перш за все можливість пізнати самого себе. Наприклад, він зрозумів, що не боягуз, адже доводилося ночувати поряд із великими гадюками та скорпіонами. Він незалежний від грошей. Гроші не є перепоною в здійсненні мрії. Тому турист радить усім, менше звертати увагу на матеріальне, а жити духовним.

[img data=def]18_08_2016_1323002808/3_wp_20160817_18_40_18_pro.jpg[/img]

На завершення Марквс побажав українцям цінувати те, що вони мають – свої будинки, землю, садки. І хоча на Сході війна (він про це також дізнався із новин в Інтернеті), але ми маємо свободу та незалежність, а це за словами бразильця, головне в житті.

Найбільша ж мрія мандрівника - відкрити в Азії хостел і там працювати. Хочеться вірити, що мрія молодого чоловіка стане реальністю, бо ж надто він цілеспрямований та заповзятий.

[img data=def]18_08_2016_1323002808/8_wp_20160817_20_23_14_pro.jpg[/img]
[img data=def]18_08_2016_1323002808/6_wp_20160817_19_37_42_pro.jpg[/img]