^{Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Даша МИХАЛЮК}

Вечір п’ятниці обіцяв бути нудним, дощовим і похмурим. Цей день мав би завершуватися за всіма осінніми канонами: під ковдрою, з чашкою чаю і переглядом улюбленого фільму. Або серіалу. Або роликів на ютубі.

Вечір п’ятниці був би саме таким, якби до Луцька не завітав Єгор Шатайло і не влаштував у «Гармидер ангар-stage» інтелектуальний «дебош».

«Тимчасові незручності» – так називається новий матеріал сценариста «Телебачення Торонто» і резидента «Підпільного стендапа», з яким він відправився у тур українськими містами.

«Я такий радий, що ви прийшли. Бо одне діло зібрати в Києві 300 людей… Ти попробуй збери 60 лучан! Оце показник крутості», – звернувся стендапер до глядачів.

Єгор Шатайло почав стендатити у 2015 році. За цей час він встиг випустити декілька великих сольників, емігрувати з «внутрішньої Каліфорнії» до сучасної України, перейти з російської на українську та розізлити праворадикалів. Він жартує на різноманітні теми – від стосунків з «сумними падругами» до життя у сучасній Україні.

«У мене залежність від експертів. Особливо від тих, які дають невтішні прогнози щодо України. Це завжди один і той самий емоційний атракціон. Спочатку експерт пише, спираючись на  цифри і факти, що нам всім дуже швидко стане дуже ху**во, а потім в останньому абзаці додає: "Але зберігаємо оптимізм!". І не приводить для цього ні цифр, ні фактів! Просто кидає мені цей оптимізм, як дохлого їжака в ї**ло», – Шатайло випускає «чергу» по аналітиках та їхніх типових прийомах.

Його гумор називають інтелектуальним, складним і абсурдним. Єгора завжди цікаво слухати, але не завжди хочеться сміятися. І в цьому випадку тиша у залі не свідчить про відсутність «зворотного зв’язку». Ефект від його жартів можна порівняти з протверезінням: ніби навколо розсіюється туман і ти починаєш дивитися на світ прозоро та об’єктивно.

Поки публіка тверезіє, Шатайло захлинається яскравими метафорами, сарказмом і макабричними плодами багатої уяви.

«Стендап-комік – найменш затребувана професія при Постапокаліпсисі. Найкраще, що мене чекає – смішити радіоактивних дітей у бункері. А потім жалітися організатору: "Та це не моя аудиторія. Вони не розуміють, чувак. Я хочу виступати перед мутантами"».  

У «Тамчасових незручностях» Шатайло «проїхався» і по вітчизняних селебрітіз, і по українській гостинності, і по «Святій Трійці» сьогоднішніх новин – «мусорах», війні та ковіду.

«Ми – волелюби, це правда. Ми любимо волю, але і ї**ти вола – теж. У кожної чесноти є зворотній бік. Сміливість – нерозсудливість, працелюбність – трудоголізм, волелюбність – воло**бство!   Ї**ти вола – це набагато гірше, ніж пинати х*й. Я вже не кажу, наскільки це гірше, ніж бити байдики. Це фраза, якою позначають найвищий ступінь згаяного часу.

Але я вважаю, що це чудово. Бо хіба може раб гаяти час? Звісно, ні. Тому ми – волелюбний народ, і я закликаю всіх ї**ти вола! Просто розбийте табуретку, зробіть нунчаки, і все буде добре!», – завершив виступ стендапер.