У «Cafe de Vino» влаштували квартирник легендарного Андрія Макаревича

_{Фото: Анастасія ХМАРУК}

Якщо ви колись бачили Андрія Макаревича у кліпах, телепередачах, відеоінтерв’ю, то будьте певні, що у житті він абсолютно такий же. Фірмова широка усмішка, картатий головний убір, лаконічний піджак і вміння не соромитися на публіці жодної своєї емоції – артист одразу підкуповує не лише талантом, але й простотою.

У цьому змогли переконатися й лучани, котрі 3 листопада прийшли послухати зірку на особливій закритій вечірці луцького закладу «Cafe de Vino».

Цього вечора панувала атмосфера старих-добрих квартирників, коли співаки та музиканти розміщуються максимально близько до тебе, стають на вечір твоїми давніми друзями. А гості зручно вмощуються довкола із напоями, легкими закусками із фуршету закладу, слухають маестро та спілкуються між собою.

«Дивовижне місто Луцьк! Правда, мені про нього розповідали, але тепер я й сам переконався. Дивовижне, бо ми граємо тут уже стільки разів за ці дні, а зацікавленість публіки все не минає. Аж навіть трохи страшно! (сміється – авт.). Знаєте, у себе ми стараємося не грати два концерти підряд, навіть десь там у Пітері не граємо. А тут уже четвертий виступ! Хорошого вам вечора», – привітався із публікою Макаревич.

«Эпоха большой нелюбви», «Наш маленький театр», «Он был старше её», «Новая весна тебя убьёт»,– легендарні пісні «Машини часу» звучали у новому виконанні джазового гурту «YOUR 5».

Музиканти на флейті, саксофоні, контрабасі додавали неабиякої затишної атмосфери вечору. Андрій Макаревич був схожий на красивий портрет із раритетних колекцій, обрамлення до якого складали «YOUR 5». І з кожною піснею це обрамлення стрімко змінювалося, набувало нових обрисів, тональностей, загравало з публікою, дарувало час подумати кожному про своє та насолодитися моментом.

Програма виступу нагадувала американські гірки, оскільки після повільних вдумливих пісень «Давайте делать паузы в словах», «Перекрёсток семи дорог» одразу ж лунали гарячі рок-н-рольні хіти «Дорогая, отпусти меня», «Безсплатно только птички поют». Під завісу вечора Макаревич уже традиційно виконав свій невмирущий хіт – «Однажды мир прогнётся под нас».

«Концертний зал – це добре, але ви ж знаєте, що джаз зародився якраз у таких місцях. І тут грати особливо тепло. Тому остання наша пісня якраз для такого вечора тут», – анонсував співак пісню «Этот вечный блюз», яку виконав «на біс».

Публіка яскраво реагувала на кожну пісню: хтось підспівував усі композиції, хтось настукував ритм собі на коліні, деякі намагалися танцювати на кріслах, а дехто й зовсім не зміг всидіти на місці.

«Щасливо вам і не хворійте! Бо дуже хочеться приїхати до вас ще раз, коли вся ця пандемія буде лише страшним спогадом!», – побажав артист на завершення.

^{_***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}