^{Текст: Роман ЛОЦМАНОВ}

Молодий волинянин самотужки опанував техніку 3D-моделювання і навіть встиг заробити на цьому репутацію і чималі гроші.

21-річний 3D дизайнер-самоучка Домінік Білошицький живе неподалік від Луцька, після школи вступив до Луцького національного технічного університету на спеціальність Інженерія програмного забезпечення, де навчається уже четвертий рік. Перший крок у сфері 3D-дизайну зробив ще в геть юному віці, а на професійний рівень вийшов у 2015 році. Хлопець розповів журналістам сайту «Бізнес.Район» про тонкощі роботи, плюси та мінуси 3D-дизайну, та про те, як йому вдалося у 16 років заробити 100 тисяч гривень.

– Розкажи трохи про себе.

– Мене звати Домінік, мені 21 рік, та я вже понад шість років займаюсь 3D-моделюванням. З раннього дитинства я мав здібності до малювання та частенько проводив час за листом паперу та олівцями.

Коли я вперше познайомився з комп'ютером, відразу почав малювати там, а коли дізнався, що для мультфільмів та відеоігор теж «малюють», але в тримірному виді, відразу загорівся ідеєю створити свою першу 3D-модель.

Домінік Білошицький

– Звідки зацікавленість 3D-дизайном? З чого все почалося?

– Все почалося доволі давно, коли мої батьки вперше придбали комп’ютер. Це було, здається, коли я був в класі четвертому. На той момент всі мої однокласники та друзі вже давно їх мали та масово грали в комп’ютерні ігри.

Я, як і кожен підліток, мріяв теж приєднатись до їх числа та зануритись у той дивовижний, як мені здавалося, світ пригод та неабияких нових вражень. Так і вийшло, не довго думаючи, я добув декілька відеоігор та, ще не знаючи про це, зробив перший крок до кар’єри 3D-художника.

– Що найбільше подобається у твоїй роботі?

– Найбільше подобається оживляти свої ідеї, хоч і віртуально. Коли старанно вимальовуєш кожну зморшку під очима або розставляєш десятки об'єктів на столі так, щоб вони виглядали натурально, дійсно розумієш, що ти справжній митець, який дає життя та настрій кожному своєму «виробу».

– Скільки годин на день витрачаєш на роботу?

– Як і в кожній IT-професії, працювати можливо як на фрілансі, дистанційно, так і в офісі. Особисто я віддаю перевагу фрілансу, хоч в студії теж налічується доволі багато плюсів. Фріланс передбачає вільний робочий графік, що дуже зручно.

Тому години можуть варіюватися від нуля до практично 24 на добу, але в середньому виходить звичайна денна норма, а саме – 8 робочих годин.

Зараз я працюю в одній чудовій київській компанії дистанційно, але з певним графіком, тому наразі у мене 8-годинний робочий день 5 днів на тиждень.

– Які твої головні принципи у 3D-дизайні?

– Краса в дрібницях – ось мій головний принцип. Звичайний куб можна зробити шедевром 3D-дизайну завдяки цим дрібницям. Я завжди стараюсь максимально деталізувати об’єкти, які моделюю, часто навіть більше, ніж потрібно. Це, як я вже говорив, дає життя та певну атмосферу будь-якому об’єкту, будь це навіть звичайний куб.

– Чи можеш пригадати найскладніший проєкт у твоїй роботі?

– Найскладніший проєкт, він є і моїм найулюбленішим, це проєкт старовинного британського паба, який я робив на замовлення одній англійській ігровій компанії у 2018 році.

Складність полягала в тому, що мені належало деталізувати абсолютно все, від кожної виделки на столах до дизайну десятків етикеток на пляшках напоїв, ніяк не схожих між собою.

Вогонь в каміні, дрова та попіл, кухня, каструлі та тарілки, склад, ящики з напоями та навіть різноманітне сміття – все це я моделював впродовж кількох місяців та отримував неабияку насолоду від всього процесу, хоча іноді й втрачав той ентузіазм через різні проблеми, які завжди трапляються в роботі над такими великими проєктами.

6

Проєкт старовинного британського паба

– Які плюси й мінуси 3D-дизайну?

– Великим плюсом 3D-дизайну є творча складова, можливість створити майже все, що ти собі вигадав, або ж реалізовувати у своєму стилі та баченні вже затверджені замовлення.

Ще одним плюсом є актуальність цієї професії. На сьогодні ця галузь тільки розвивається, тому багатьом IT-компаніям завжди потрібні хороші 2D/3D-спеціалісти.

Для багатьох великим мінусом професії можна вважати сидячий спосіб життя, адже щодня багато часу необхідно проводити за комп'ютером. Але можу посперечатись на рахунок цього, тому що IT-сфера – одна з найрозвиненіших у світі, та більшість цих компаній пропонують безплатні або ж платні заняття в спортзалах. Мало того, майже всі мої друзі та колеги з IT, як і я, ведуть здоровий спосіб життя.

Отже, щодо шкоди здоров’ю можете зробити висновки самі. Особисто для мене, мінусом можна назвати рутину, яка іноді навідує мене під час великих проєктів, але це відбувається рідко та, напевно, стосується майже будь-якої професії.

– Яким проєктом ти найбільше пишаєшся?

– Я пишаюся майже кожним своїм проєктом, адже я докладаю багато зусиль та часу в їх розробку. Правда, слово «пишатись» не зовсім підходить, вони просто мені дуже подобаються.

Я вже розповідав вам про мій найскладніший проєкт – британський паб. Він і є моїм найулюбленішим, адже я буквально вклав всі свої сили та душу в розробку цієї моделі.

До речі, схожий паб існує насправді, і я планую в майбутньому туди навідатись й порівняти. Ще до улюблених робіт можу додати проєкт триповерхового котеджу, з інтер'єром та усіма його деталями, та портрет мого улюбленого британського виконавця @senseiapex.

Портрет британського виконавця @senseiapex

– Чим займаєшся окрім 3D-дизайну?

– Я полюбляю активний відпочинок – мотопробіги та спортзал. Іноді займаюся підприємницькою діяльністю, але головна моя любов – це IT. Часто свій вільний вихідний я проводжу за цікавим 3D-проєктом.

– Яку найбільшу суму тобі вдалося заробити?

– У 2014 році зі мною зв'язалась компанія Amazon та запропонувала придбати права на кілька моїх моделей на суму в 100 тисяч гривень. На той момент мені було 16 років, і це були шалені гроші для звичайного школяра, який іноді для власного задоволення розробляв різні 3D-моделі.

Тоді я вирішив для себе, чим хочу надалі займатись. Пройшло майже шість років, і я з впевненістю можу сказати, що ані трішки не пожалів про свій вибір.

– Що для тебе успіх, і чи ти вважаєш себе успішним?

– Успіх для всіх людей виміряється по-різному. Можливо, я не вважаю себе дуже успішним в матеріальному плані, але одна людина сказала, що справді успішний той, хто дійсно любить свою роботу. Я з цим повністю погоджуюсь.

– Що порадиш молодим людям, які хочуть займатися 3D-дизайном?

– Якщо ви вже визначились, що хочете займатись 3D-дизайном, моєю порадою номер один буде – обережно вибирати місце навчання. Існує багато шкіл, які беруть великі гроші, та нічого толкового не дають учням.

Самонавчання – хороший варіант, якщо ви вмієте розпоряджатись своїм часом та розставляти пріоритети. Ютуб та гугл – ваш найкращий помічник. Особисто я навчився всього саме таким способом.

Другою порадою буде усвідомити, що найважче – на початку. Коли ви переступите поріг незрозумілих хоткеїв, цифр та різноманітних операцій у відповідному софті, настане етап творчості, коли ви вже будете розуміти, як все відбувається, та починати творити.

Третя порада. Найголовніше – портфоліо. Якщо ви матимете потужне портфоліо, яке може складатись як з десятків, так і лише з трьох моделей, при умові, що вони дійсно високої якості, 3D-компанії самі вас знайдуть, і досить швидко. Попрацюйте над ним на славу, витисніть свій максимум, і я запевняю: у вас все вийде.