«Відкрита ніч» у Луцьку: від Парижа до Сан-Франциско

28 Червня 2015
«Відкрита ніч – Дубль 18» відбувся у Луцьку в ніч з 27 на 28 червня одночасно з 40-ка іншими містами України та 12-ма містами світу.

Минулої ночі на перегляд фільму зібралася молодь в Парижі, Брюсселі, Варшаві, Кракові, Кишиневі, Пафосі, Лімассолі, Лондоні, Дубліні, Берліні, Ванкувері, Монреалі та Сан-Франциско! Серед українських міст – чотири у зоні АТО, серед яких Слов’янськ, Порубіжне, Старобільськ, - про це повідомляють Волинські Новини.


«Нам сказали, що українського кіно немає. Ми не повірили і зробили кінофестиваль «Відкрита ніч», – такими словами ведучої Іри Гаранчевської розпочався у Луцьку фестиваль сучасного українського короткометражного кіно «Відкрита ніч». Дівчина процитувала слова засновника заходу, відомого українського режисера Михайла Іллєнка.


За 5 з половиною годин лучани разом із іншими кіноманами України та світу подивилися 47 короткометражок. Найбільше, судячи з оплесків, гостей вразили роботи кінопроекту «Вавилон’13», присвячені подіям на сході України.

«Сильні роботи цьогоріч на фестивалі», – поділилася своїми враженнями лучанка Олеся Копотілова, яка разом із подругою прийшла на «Ніч відкритого кіно». Про подію дізналася від іншої подруги, яка скинула їй посилання в інтернеті. «Відразу ж зацікавило, бо я знала, чого очікувати, – доповнила Олеся. – Вже була на подібному фестивалі в Німеччині, у Касселі, тоді дуже сподобалося. Зараз, у Луцьку, бачу, що рівень – не гірший. Все ж відбувається централізовано і синхронно з центром – Києвом».


Не лише подивитися на роботи українських режисерів-початківців, а й підтримати їх хоча б своєю участю та зацікавленням, прийшла і Катя Яцушик. Дівчина працює дизайнером, але кіно їй небайдуже. Каже, що воно надає будням фарб, розважає і змушує задуматися водночас.

Та не лише глядачі фестивалю провели ніч у центрі «Diamond» в Луцьку, що по проспекту Волі, 31, – місце проведення заходу. Разом із ними кіно дивилися і організатори заходу – вони теж вперше, незважаючи на свій «статус», переглядали міні-стрічки. Керівник команди, активістка ГО «Молодіжна платформа» Іра Гаранчевська, розповіла, що до фестивалю готувалися три тижні – шукали спонсорів, партнерів, місце проведення, організовували каримати та вирішували інші поточні питання.


«Все почалося із того, що до ГО «Молодіжна платформа» подзвонив засновник проекту «Сінемахолл»Ілля Свідлер і запропонував у Луцьку провести фестиваль. Мовляв, допоможемо, усю інформацію надамо, частково профінансуємо. Відтак, я та моя команда, до якої входять Артем Бондар, Назар Дем’янчук, Катя Білохвіст, Юля Гранчевська та Юля Пустовіт, взялися за реалізацію цього проекту. Бо ж образливо, що вже протягом 17 років фестиваль відбувається в Україні та світі, а в Луцьку до цього року не було жодного його показу», – розповіла активістка.


Також Іра зазначила, що дякує усім луцьким спонсорам та партнерам, які погодилися на співпрацю. Таких знайшлося більше 20-ти. Так, на заході проводили конкурси і розігрували призи від них. Два квитки на гастрономічний фестиваль «Lutsk Food Fest. Picnic», що стартував у Луцьку вже сьогодні, виграв Андрій Вахарик.


Сертифікат на заняття із зумба-фітнесу отримала Оксана Гончарук. На 8 занять із латинського танцю піде Олена Федонюк, – папірець із її ім’ям також випадковим чином витягнули організатори. Дарина Качан піде на «стилістику брів» – сертифікат саме на цю послугу їй вручили.


Було й безліч інших гостей заходу, які отримали подарунки від спонсорів та партнерів фестивалю. Серед іншого, розігрували сертифікати на 1000 гривень на татуювання в одного із тату-майстрів Луцька.

Також протягом заходу організатори частували кіноманів піцою та сухариками. Загалом, їм вдалося створити невимушену, заледве не домашню атмосферу.


Відтак, і перегляд самих стрічок видався дуже комфортним – хотілося поставити більшості із них найвищу оцінку.

Зробити це можна було, віддавши за стрічку свій голос. Кожному глядачеві організатори ще на вході видали анкету із порізаними клаптиками навпроти назв кожного із короткометражних фільмів, які у разі вподобання потрібно було відривати.


Свій голос можна було віддати за необмежену кількість короткометражок. У підсумку, всі ці анкети зібрали, і визначили «приз глядацьких симпатій».

Зазначимо, що централізоване голосування за переможців фестивалю у шести номінаціях («Ігровий фільм», «Неігровий фільм», «Анімаційний фільм», «Спеціальний репортаж», «Короткометражна стрічка «Моя незалежність», «Промо/рекламний ролик») відбувалося у Києві. Детальний перелік журі фестивалю та програму Інформаційне агентство Волинські новини публікувало раніше.


Відтак, у Луцьку «Приз глядацьких симпатій» отримала стрічка «Одягнена історія». За неї проголосувало 37 глядачів – із тих, хто добув до кінця дійства і не заснув. Це анімація, в якій автор – Іван Шоха – оригінальним способом показав створення Всесвіту від «Великого вибуху» і до сьогоднішніх днів. Він же змалював і недалеке майбутнє.

Загальний «Приз глядацьких симпатій» за результатами підрахунку голосів в усіх 40-ка містах України та 12-ти мітсах світу, отримала короткометражна стрічка «Вікно». Автор сценарію та режисер – Віктор Насипаний. Це фільм із номінації «Ігровий фільм», який показує, що, залишившись віч-на-віч з проблемою, горем, людина звертається у пошуках підтримки насамперед до рідних, друзів, знайомих. Та часто неочікувано знаходить її серед зовсім чужих. Раптово і їм стає ця проблема близькою та зрозумілою. Вони слухають, співчувають, підтримують, та лише небагатьом відомо, як цим людям іноді важко.


Взагалі, сенс усього, що відбувалося у стількох точках на планеті одночасно, і у Луцьку зокрема, полягає у тому, щоб відкрити співвітчизникам та світу нові імена українського кінематографу та телевізійного виробництва. Тільки вдуматися: фестиваль відбувається вже 18-ий рік поспіль (започаткували його у 1997-му), щороку до перегляду українських короткометражок долучаються все нові міста світу, а, отже, все більше людей на планеті дізнаються про українське кіно, українських режисерів та операторів.

І справді, як сказав Ілля Свідлер, всі ми разом пишемо історію українського кіно: знімаймо, бо ми того варті.

0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter