Ветерани протестували «Пузату хату» у Луцьку. ВІДЕО
У Луцьку ресторан «Пузата хата», що на 5-му поверсі ЦУМу, відвідали ветерани війни, які внаслідок отриманих травм пересуваються на кріслах колісних.
09 Липня 2024
Попередником Вікіпедії вважають Нупедію (Nupedia) — проект англійською мовою, який реалізує принципи вільної інформації.
Статті Нупедії писали вчені і люди з академічного середовища. Її засновники — Ларрі Сенгер (Larry Sanger) і Джиммі Вейлз (Jimmy Wales).
Щоб прискорити поповнення енциклопедії, 15 січня 2001 Вейлз і Сенгер відкрили сайт «Вікіпедія». Відтоді брати участь у редагуванні енциклопедії може будь-який користувач . Основний принцип статей — нейтральна точка зору. Тут панує демократія.
«Таблоїд Волині» проаналізував, які найцікавіші згадки про Луцьк були розміщені у Вікіпедії упродовж 15 років її роботи.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/3.jpg[/img]
Коли ви хочете побільше дізнатися про наше місто - знайдіть сторінку «Лучеськ», адже саме звідти починається історія Луцька як міста.
Вікіпедія пише, що сучасні мешканці міста Луцька, лучани, зберегли незмінною стародавню назву племені «лучан», яке жило в околицях міста Луцька та в Луцьку. Інша легенда пов'язує назву «Лучеськ» з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/5.jpg[/img] Луцьк (мал. Наполеона Орди)[/caption]
Місто розташоване на перетині торговельних шляхів, що вели до країн Заходу та Балтії. Вперше згадка про Луцьк з'явилася в Іпатіївському літописі (датована1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста.
Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у Луцьку фортецю. Тут ви дізнаєтеся і про литовського князя Вітовта Великого, який обрав Луцьк другою після Вільно (сучасний Вільнюс) резиденцією. Вікіпедія згадує про з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою обговорення проблем захисту Європи від османських завойовників, який відбувся в Лучеську 1429 року.
Могутніми постають у Вікіпедії мури Лучеська у роботах польського художника Наполеона Орди. Окремою сторінкою у Вікіпедії презентований історико-культурний заповідник «Старий Луцьк». На разі, знайомлячись з його пам’ятками, ви натрапите на пам’ятку сучасну – Будинок скульптора Голованя.
Проект цього дивовижного будинку розробив волинський архітектор Ростислав Метельницький, господар оздобив його більше, ніж півтисячі скульптурів.
З Вікіпедії дізнаємося, що синьо-жовтий прапор вперше змайорів над Луцьком після Лютневої революції 1917 року. Окрім історичних розповідей про славне місто, є статті про населення. Так, на початку 2014 року за чисельністю населення серед міст України Луцьк посідав 31 місце.
Можна віднайти також перелік вулиць, проспектів, провулків, яких налічується близько 500. Серед цікавих назв – вулиці Безіменна, Глибока, Гостинна, Гречана, Далека, Затишна, Калинова, Квітова, Малинова, Овочева, Сонячна, Срібна, Християнська, Ясна.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/6.jpg[/img]
Аптека-музей (аптека Злоцьких), заснована 1845 року, розташована на вулиці Драгоманова, 11, фактично на майдані Ринок – в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».
В аптеці були старовинні латинські, німецькі, польські книги з рецептами виготовлення ліків. Коли в кінці XIX століття сім'я Косачів із Лесею Українкою жили в місті, деякі ліки для неї готували у цій аптеці. Тут також заправляли воду солодкими фруктовими сиропами, привезеними із Палестини та Німеччини. Пізніше в аптеці виготовляли власні концентрати із лимонів та поліської журавлини. У 1966 році деякі речі з аптеки були перевезені до львівської аптеки-музею. Сьогодні аптека не припиняє роботу. Діє лабораторія, яка спеціалізується на виготовленні дерматологічних ліків.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/7.jpg[/img] Аптека-музей[/caption]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/8.jpg[/img]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/9.jpg[/img]
У Вікіпедії згадується і про залізничну станцію міста. Чи знали Ви, що раніше станція мала назву Луцьк-Місто, і лише у 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою Луцьк? Залізницю від Ківерців до Луцька було прокладено за наказом Олександра ІІІ 1890 року і відкрито 10 вересня цього ж року. Це і є датою відкриття у місті і першого залізничного вокзалу.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/10.jpg[/img] Залізничний вокзал міста Луцька[/caption]
Серед численних історій про Луцьке релігійне життя, унікальною статтею, на наш погляд, також є згадка про Волинський релігійний храм караїмів (релігія, що поєднує у собі риси іудаїзму, християнства та ісламу). Етнічна батьківщина караїмів – Крим. Мова належить до тюркських, всередині мови існував навіть луцько-галицький діалект.
Караїмська кенаса (релігійна споруда) у Луцьку існувала до пожежі 1972 року. Вона вважалася найстарішою в Україні. Храм оригінальної архітектури був центром усього караїмського життя Волині. Він був розташований у караїмському районі міста, неподалік головної синагоги.
Під час Другої світової майже всі луцькі караїми змушені були виїхати з міста, кенаса залишилася напризволяще, але вціліла. Наприкінці шістдесятих років її стали використовувати як склад паперу Волинської обласної друкарні. Так простояла аж до 1972 року, коли була знищена пожежею. Причини пожежі, за офіційними документами, залишилися не встановленими. Із тих часів до сьогодні вулиця носить назву «Караїмська».
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/11.jpg[/img] Будинок на вулиці Караїмській в Луцьку[/caption]
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/12.jpg[/img] Караїмська кенаса у Луцьку[/caption]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/13.jpg[/img]
Вікіпедія пише і про Літак Іл-18Б, встановлений на початку 80-х на колишній вулиці Ворошилова (нині проспект Молоді). Літак є одним із 64 літаків Іл-18Б, побудованих у 1958—1959 рр. Його перегнали на аеродром у Прилуцьке, після чого тягачем дотягли на 33 квартал.
На початку 80-х літак використовувався як дитячий кінотеатр, а у 90-х тривалий час був закладом харчування й мав назву «Бар-літак». Нині салон літака зачинений, а на території діє платна стоянка для автомобілів. До слова, це єдиний літак в Україні, який стоїть посеред вулиці як своєрідна окраса міста.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/14.jpg[/img]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/15.jpg[/img]
За посиланням «Луцьк» можна знайти статтю не тільки про літак, а й про один із перших кораблів ВМС України, який до останнього часу був одним з найбільш використовуваних кораблів флоту.
Корвет «Луцьк» здійснив перший спуск 22 роки тому. Після цього у супроводі заводських буксирів був перевезений по Дніпру в порт Миколаїв, звідки після остаточної перевірки механізмів і готовності екіпажу до виходу в море, здійснив самостійний перехід в головну базу флоту — порт Севастополь. Корвет був оснащений сучасними видами озброєнь.
За два десятиріччя у бойовому складі національних ВМС «Луцьку» довелося добряче «побігати» просторами Середземного і Чорного морів, брати участь у трьох спільних навчаннях із НАТО. Однак 20 березня 2014 року корвет захопили російські окупанти.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/16_.jpg[/img] Корвет «Луцьк» [/caption]
Шукаючи статті про Луцьк, Ви зустрінете чимало інформації і про волинські скарби (такі як Холмська ікона Божої матері, яка зберігається у музеї Волинської ікони в Луцьку), і про видатних людей, які тут народилися або працювали.
Серед них – імена відомого державного діяча Польщі та колишнього віце-міністра внутрішніх справ в уряді УНР Генріка Юзевського, Леся Українка з родиною, письменник Модест Левицький, чеський пивовар Вацлав Земан, підполковник армії УНР Герман Арндт, засновниця Київської братської школи (нині Києво-Могилянська академія) Братства Гальшка Гулевичівна, засновник Товариства українців-холмщаків у Москві Кость Сошицький та інші.
[caption][img data=def]15_01_2016_1580860655/collage.jpg[/img] Генрік Юзевський, Леся Українка, Модест Левицький[/caption]
Тут же ви дізнаєтеся про масу цікавих музеїв, і про фестивалі, які відбуваються в Луцьку. Зокрема, «Ніч у Луцькому замку», «Бандерштат», раніше – «Оберіг», «Поліське літо з фольклором» тощо.
Отож, Вікіпедія – корисна, широко-інформаційна і досить розвинута онлайн енциклопедія. У ній міститься чимало інформації про Луцьк та Волинь. Сучасні ж школярі просто не уявляють життя без такого помічника, адже відомості про усі події, найвидатніших постатей світу знаходяться саме тут.
Кожен із нас знає наше місто щось цікаве і корисне, або ж робить відкриття, працюючи над рефератами чи дипломними роботами. Співпрацюйте з Вікіпедією – доповнюйте та бережіть історію рідного міста!
Статті Нупедії писали вчені і люди з академічного середовища. Її засновники — Ларрі Сенгер (Larry Sanger) і Джиммі Вейлз (Jimmy Wales).
Щоб прискорити поповнення енциклопедії, 15 січня 2001 Вейлз і Сенгер відкрили сайт «Вікіпедія». Відтоді брати участь у редагуванні енциклопедії може будь-який користувач . Основний принцип статей — нейтральна точка зору. Тут панує демократія.
«Таблоїд Волині» проаналізував, які найцікавіші згадки про Луцьк були розміщені у Вікіпедії упродовж 15 років її роботи.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/3.jpg[/img]
Коли ви хочете побільше дізнатися про наше місто - знайдіть сторінку «Лучеськ», адже саме звідти починається історія Луцька як міста.
Вікіпедія пише, що сучасні мешканці міста Луцька, лучани, зберегли незмінною стародавню назву племені «лучан», яке жило в околицях міста Луцька та в Луцьку. Інша легенда пов'язує назву «Лучеськ» з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/5.jpg[/img] Луцьк (мал. Наполеона Орди)[/caption]
Місто розташоване на перетині торговельних шляхів, що вели до країн Заходу та Балтії. Вперше згадка про Луцьк з'явилася в Іпатіївському літописі (датована1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста.
Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у Луцьку фортецю. Тут ви дізнаєтеся і про литовського князя Вітовта Великого, який обрав Луцьк другою після Вільно (сучасний Вільнюс) резиденцією. Вікіпедія згадує про з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою обговорення проблем захисту Європи від османських завойовників, який відбувся в Лучеську 1429 року.
Могутніми постають у Вікіпедії мури Лучеська у роботах польського художника Наполеона Орди. Окремою сторінкою у Вікіпедії презентований історико-культурний заповідник «Старий Луцьк». На разі, знайомлячись з його пам’ятками, ви натрапите на пам’ятку сучасну – Будинок скульптора Голованя.
Проект цього дивовижного будинку розробив волинський архітектор Ростислав Метельницький, господар оздобив його більше, ніж півтисячі скульптурів.
З Вікіпедії дізнаємося, що синьо-жовтий прапор вперше змайорів над Луцьком після Лютневої революції 1917 року. Окрім історичних розповідей про славне місто, є статті про населення. Так, на початку 2014 року за чисельністю населення серед міст України Луцьк посідав 31 місце.
Можна віднайти також перелік вулиць, проспектів, провулків, яких налічується близько 500. Серед цікавих назв – вулиці Безіменна, Глибока, Гостинна, Гречана, Далека, Затишна, Калинова, Квітова, Малинова, Овочева, Сонячна, Срібна, Християнська, Ясна.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/6.jpg[/img]
Аптека-музей (аптека Злоцьких), заснована 1845 року, розташована на вулиці Драгоманова, 11, фактично на майдані Ринок – в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».
В аптеці були старовинні латинські, німецькі, польські книги з рецептами виготовлення ліків. Коли в кінці XIX століття сім'я Косачів із Лесею Українкою жили в місті, деякі ліки для неї готували у цій аптеці. Тут також заправляли воду солодкими фруктовими сиропами, привезеними із Палестини та Німеччини. Пізніше в аптеці виготовляли власні концентрати із лимонів та поліської журавлини. У 1966 році деякі речі з аптеки були перевезені до львівської аптеки-музею. Сьогодні аптека не припиняє роботу. Діє лабораторія, яка спеціалізується на виготовленні дерматологічних ліків.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/7.jpg[/img] Аптека-музей[/caption]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/8.jpg[/img]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/9.jpg[/img]
У Вікіпедії згадується і про залізничну станцію міста. Чи знали Ви, що раніше станція мала назву Луцьк-Місто, і лише у 1963 році станції Луцьк-Місто та розташовану поруч вантажну станцію Луцьк-Східний було об'єднано під єдиною назвою Луцьк? Залізницю від Ківерців до Луцька було прокладено за наказом Олександра ІІІ 1890 року і відкрито 10 вересня цього ж року. Це і є датою відкриття у місті і першого залізничного вокзалу.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/10.jpg[/img] Залізничний вокзал міста Луцька[/caption]
Серед численних історій про Луцьке релігійне життя, унікальною статтею, на наш погляд, також є згадка про Волинський релігійний храм караїмів (релігія, що поєднує у собі риси іудаїзму, християнства та ісламу). Етнічна батьківщина караїмів – Крим. Мова належить до тюркських, всередині мови існував навіть луцько-галицький діалект.
Караїмська кенаса (релігійна споруда) у Луцьку існувала до пожежі 1972 року. Вона вважалася найстарішою в Україні. Храм оригінальної архітектури був центром усього караїмського життя Волині. Він був розташований у караїмському районі міста, неподалік головної синагоги.
Під час Другої світової майже всі луцькі караїми змушені були виїхати з міста, кенаса залишилася напризволяще, але вціліла. Наприкінці шістдесятих років її стали використовувати як склад паперу Волинської обласної друкарні. Так простояла аж до 1972 року, коли була знищена пожежею. Причини пожежі, за офіційними документами, залишилися не встановленими. Із тих часів до сьогодні вулиця носить назву «Караїмська».
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/11.jpg[/img] Будинок на вулиці Караїмській в Луцьку[/caption]
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/12.jpg[/img] Караїмська кенаса у Луцьку[/caption]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/13.jpg[/img]
Вікіпедія пише і про Літак Іл-18Б, встановлений на початку 80-х на колишній вулиці Ворошилова (нині проспект Молоді). Літак є одним із 64 літаків Іл-18Б, побудованих у 1958—1959 рр. Його перегнали на аеродром у Прилуцьке, після чого тягачем дотягли на 33 квартал.
На початку 80-х літак використовувався як дитячий кінотеатр, а у 90-х тривалий час був закладом харчування й мав назву «Бар-літак». Нині салон літака зачинений, а на території діє платна стоянка для автомобілів. До слова, це єдиний літак в Україні, який стоїть посеред вулиці як своєрідна окраса міста.
[img data=def]15_01_2016_1597938119/14.jpg[/img]
[img data=def]15_01_2016_1597938119/15.jpg[/img]
За посиланням «Луцьк» можна знайти статтю не тільки про літак, а й про один із перших кораблів ВМС України, який до останнього часу був одним з найбільш використовуваних кораблів флоту.
Корвет «Луцьк» здійснив перший спуск 22 роки тому. Після цього у супроводі заводських буксирів був перевезений по Дніпру в порт Миколаїв, звідки після остаточної перевірки механізмів і готовності екіпажу до виходу в море, здійснив самостійний перехід в головну базу флоту — порт Севастополь. Корвет був оснащений сучасними видами озброєнь.
За два десятиріччя у бойовому складі національних ВМС «Луцьку» довелося добряче «побігати» просторами Середземного і Чорного морів, брати участь у трьох спільних навчаннях із НАТО. Однак 20 березня 2014 року корвет захопили російські окупанти.
[caption][img data=def]15_01_2016_1597938119/16_.jpg[/img] Корвет «Луцьк» [/caption]
Шукаючи статті про Луцьк, Ви зустрінете чимало інформації і про волинські скарби (такі як Холмська ікона Божої матері, яка зберігається у музеї Волинської ікони в Луцьку), і про видатних людей, які тут народилися або працювали.
Серед них – імена відомого державного діяча Польщі та колишнього віце-міністра внутрішніх справ в уряді УНР Генріка Юзевського, Леся Українка з родиною, письменник Модест Левицький, чеський пивовар Вацлав Земан, підполковник армії УНР Герман Арндт, засновниця Київської братської школи (нині Києво-Могилянська академія) Братства Гальшка Гулевичівна, засновник Товариства українців-холмщаків у Москві Кость Сошицький та інші.
[caption][img data=def]15_01_2016_1580860655/collage.jpg[/img] Генрік Юзевський, Леся Українка, Модест Левицький[/caption]
Тут же ви дізнаєтеся про масу цікавих музеїв, і про фестивалі, які відбуваються в Луцьку. Зокрема, «Ніч у Луцькому замку», «Бандерштат», раніше – «Оберіг», «Поліське літо з фольклором» тощо.
Отож, Вікіпедія – корисна, широко-інформаційна і досить розвинута онлайн енциклопедія. У ній міститься чимало інформації про Луцьк та Волинь. Сучасні ж школярі просто не уявляють життя без такого помічника, адже відомості про усі події, найвидатніших постатей світу знаходяться саме тут.
Кожен із нас знає наше місто щось цікаве і корисне, або ж робить відкриття, працюючи над рефератами чи дипломними роботами. Співпрацюйте з Вікіпедією – доповнюйте та бережіть історію рідного міста!