У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася перша персональна виставка робіт Тетяни Левицької. 

Про це пише Район.Культура.

Жінка не мала фаху в живописі – до малювання її підштовхнув син, Руслан Левицький, художник декоративно-прикладного мистецтва, щоб уповільнити наслідки нейродегенеративного захворювання. Виставка покликана показати, як творчість може допомогти у боротьбі із втратою когнітивних і моторних функцій при Альцгеймері.

Тетяна Левицька народилася в 1942 році на Старосамбірщині і 40 років працювала вчителькою української мови та літератури. У 75 років лікарі діагностували в неї хворобу Альцгеймера. Син, Руслан, залучив її до живопису, щоб допомогти зберегти пам'ять і моторні навички. Відтоді вона створила понад 300 робіт, а виставка в МСУМК презентує 89 з них.

Мистецтво як терапія: відповідь на виклики

Керуюча партнерка музею Леся Корсак підкреслила глобальність проблеми: понад 35,6 мільйона людей у світі страждають на деменцію, в тому числі Альцгеймер. Хвороба, яка раніше вважалася «дорослою», тепер діагностується навіть у молодих людей. Крім медикаментозного лікування, мистецтво стає засобом підтримки таких хворих, як у випадку з Тетяною Левицькою.

Зоя Навроцька, мистецтвознавиця, розповіла про символіку робіт Левицької, зазначивши, що її картини – це не просто експресія, а вираження емоцій і внутрішнього світу, де кожен мазок є несвідомим віддзеркаленням бачення та переживань.

Співпраця матері і сина: творчий шлях без нав'язування

Руслан Левицький підкреслив, що не втручався у творчий процес матері, дозволяючи їй самостійно висловлювати себе через живопис. Вони працюють в спільній майстерні, ділячись своїми роботами і збагачуючи один одного через мистецтво.

Виставка підтверджує важливу роль мистецтва як форми арттерапії, яка може стати ключем до підтримки емоційного і когнітивного здоров'я при нейродегенеративних захворюваннях і в умовах війни.