Осінь – чи не найкраща пора для концертів блискучої піаністки та чуттєвої співачки Марії Чайковської, адже у її піснях багато меланхолії, дощів, опалого листя і розбитих почуттів.

До Луцька Марія приїхала вперше, тому навіть сама не очікувала, що тут так добре знайомі з її творчістю і ледь не напам’ять знають тексти майже усіх пісень.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3091.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3095.jpg[/img]

Боячись змерзнути під час виступу, співачка порушила свою давню традицію і вийшла на сцену взутою, проте луцький зал був теплим в усіх розуміннях, і вже під час пісні «Крила», яку їй допомагали співати всі гості, Марія таки роззулася.

Безперечно, свою хвилину слави отримав хлопець Микола, який відповідав за звук. Спершу Марії було мало звучання піаніно, згодом із залу почали просити стишити інструмент, щоб чіткіше чути слова пісень.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3098.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3099.jpg[/img]

Співачка всіляко намагалася контактувати із залом, а тому час від часу можна було чути такі прохання: «Зараз гарний хлопець Микола зробить нам звук», «Микола, я просила гучніше. Як думаєш, щось принципово змінилося?», «Микола, ну зроби, як дівчина хоче!».

Марії навіть на мить здалося, що «це якийсь суцільний саунд-чек, а не концерт», втім, атмосфера була настільки розслабленою і дружньою, що зал лише вибухав оплесками і криками «браво».

Чайковська співала пісні не лише зі свого трек-листа, а й постійно запитувала у глядачів, що вони хочуть почути, на що ті з різних куточків залу сипали проханнями і назвами улюблених композицій.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3101.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3102.jpg[/img]

Разом зі знайомими усім шанувальникам творчості піснями «Осінь», «Романс», «Люблю», «Целуй меня» відбулася прем’єра композиції на слова російської поетки Віри Полозкової «Осень».

Просто під час концерту Марія почала вигадувати передісторії до деяких пісень, на це її надихали люди із залу.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3104.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3106.jpg[/img]

«От він пішов за сцену, бо, певне, там краще чутно, а вона залишилася… Задзвонив телефон, але більше ніхто так і не зняв слухавку. Словом, Луцьк, я тут розважаю себе, як тільки можу», – сміялася піаністка.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3107.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3112.jpg[/img]

Луцькій публіці дісталося від артистки море компліментів та подяк:

«А ви – гаряче місто! Мені з вами аж дуже цікаво. Хочеться виконувати ті пісні, які якось не виходило заспівати на інших концертах!».

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3117.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3125.jpg[/img]

Атмосфера всипаної осіннім листям сцени і вдячних слухачів зробила свою справу: «на біс» Чайковська подарувала Луцьку ще одну прем’єру – нещодавно написану пісню, якої ще ніхто не чув.

[img data=wat]15_10_2016_586839618/img_3126.jpg[/img]

Лучани віддячили піаністці квітами і довжелезною чергою охочих взяти автографи та зробити із нею пам’ятні фото. 

[img data=wat]15_10_2016_586839618/golovna.jpg[/img]
[img data=wat]15_10_2016_586839618/mozayika.jpg[/img]