У п’ятницю, 22 березня, в соціокультурному центрі «Мистецький», який розташований у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки, засновники видавництва «Бородатий Тамарин» Макс та Тетяна Кідруки розповіли про те, що відбувається за лаштунками видавничого бізнесу. Захід відбувся у рамках проєкту «Фронтера».

Керівниця проєкту «Фронтера» Елла Яцута розпочала захід з хвилини мовчання, адже нещодавно стало відомо, що загинув волонтер організації Богдан Михальчук. Тож присутні вшанували його пам'ять й усіх, хто загинув захищаючи Україну. До слова, уже традиційно організатори мистецьких подій передають увесь прибуток з заходу волонтерському штабу «Ангар», який підтримує сили оборони.  Власне, й письменник та видавець Макс Кідрук їздить у благодійні тури та передає кошти цим волонтерам.

Проте цього разу лучани мали змогу послухати не автора, а власника видавництва «Бородатий Тамарин». Макс Кідрук зізнався, що ідея заснування була його, але без дружини, Тетяни Кідрук, він ніколи б не наважився це зробити. Саме вона керує операційними процесами.

«Яка моя роль в видавництві? У мене немає ролі, якщо не рахувати вантажника», – пожартував він та додав, що навіть цю роботу він делегував найнятим працівникам. Проте часто він є науковим редактором книг «Бородатого Тамарина». До слова, він зауважив, що команда готова взяти людину й на цю посаду, коли знайде професіонала.

До речі, наразі в Україні доволі відчутна нестача кадрів. З цим зіштовхнувся й книговидавничий бізнес. Тетяна Кідрук зауважила, що вони постійно шукають літературних редакторів. Отримують хороші резюме, однак, коли дають тестове завдання, то люди просто «виправляють помилки». «Дуже мало людей, які дійсно вміють і хочуть зробити текст кращим. А ми шукаємо саме таких», – зауважила видавчиня та зазначила, що якщо у залі є такі люди – нехай обов’язково надсилають резюме.

Подружжя розповіло, що вони не люди комерції, а люди книжок. Тому насамперед обирають ту літературу, якої саме їм бракує на книговидавничому ринку.

Тетяна Кідрук презентувала книгу, яка лише кілька днів тому вийшла з друку і яку вона переклала.  «У пошуках надії» Джейн Ґудолл. Ця історія вразила видавчиню, коли вона була восьмирічною дівчинкою. Адже в ній ідеться про те, як жінка в чоловікоцентричному науковому світі, у 60-х роках минулого століття змогла досягнути успіху та стати першою у своїй галузі – дослідженні шимпанзе. «Мене дуже надихнула ця історія. І я хочу, щоб навіть діти, одинадцяти-тринадцятирічні дівчата прочитали цей текст і подумали: «Якщо вона змогла це зробити у 60х, то і я зможу», – каже Тетяна Кідрук.

До слова, «Бородатий Тамарин» принесло багато неординарних рішень у книговидавничий світ. Зокрема вони розробили тамарин-фактори,  щоби читач, взявши книгу до рук, одразу збагнув, яка вона. На обкладинці кожної книги є Content-фактор, Fun-фактор, Emotional-фактор, Wow-фактор. Власне, це показує, кому буде цікава книга. Якщо високий контент-фактор, то вона не проста у сприйнятті та має чимало наукового тексту, а от емоційний – здатна розчулити.

Дуже ретельно видавці підійшли й до вибору назв серій. Так, дуже скоро у серії «Монтосьєль» вийде перша книга «Втеча з Табору 14»  Блейна Гардена про втечу в’язня з табору у Північній Кореї. Власне, ідея полягає у тому, щоб видавати історичні книги, однак написані від безпосередніх учасників цих подій, а не істориків.

Чому ж «Монтосьєль»? Це ім’я овечки (яка, до речі, стала тотемною тваринкою серії та розміщена на корінці книг), яка вперше піднялася в небо на повітряній кулі, а потім доживала свого віку в королівських покоях.

Насамкінець усі охочі мали змогу поспілкуватися з видавцями неформально та підписати книги й зробити світлини на згадку.