Волинська художниця Катерина Ганейчук показала кадри мистецького та злободенного фотопроєкту «ІРЖА». Творчим задумом та рефлексіями мисткиня поділилася у своєму фейсбуці.

«Однієї весни випадково, в пошуках невеличкого столярного цеху, я потрапила на величезний і колись потужний завод «Комунмаш». Завод-гігант доїдала іржа. Це був індустріальний труп… Старі лозунги, змивали роками дощі , з написів ледь-ледь звучали заборони, і супроводжували мене кругом колодки на зачинених велетенських брамах та кривенько писані циферки обліку … Мене накрило хвилею ейфорії! Я відразу не зрозуміла своєї радості.

Та на наступний день з фотоапаратом я прибігла знімати свою героїню – іржу, що доїдала не завод, а ворога мого дитинства. Той «совок», який мені не давав дихати, смердів і залякував. І це було так «природно»: нелюдська система в образі «комуномонстра» повільно зникала. Чому я не маю сентиментів? У всіх свої паралельні реальності. Моє дитинство пройшло в гнилих 80-х, а юність в гарячих 90-х. Не заглиблюватимусь, а лише скажу, що пам’ятаю, як ми цілими днями махали заквітчаними папером, обручами під палючим сонцем на стадіоні (біля ВНУ), готуючись до травневих парадів, коли гахнув Чорнобиль. Тоді ми створювали ілюзію благополуччя. Рани на шкірі нешвидко, але загоїлись, а в пам’яті, видно, ні.

Раптом згадала, як колись давно, один відомий знавець мистецтв з Заходу грубо і, як виявилось, правдиво сказав, що поки ми не «повиригуємо всю ту радянщину» з себе, далі не підемо. А я хочу далі…», – йдеться у дописі.