Красень СНУ: студент-бармен з амбіціями єгеря

^{Текст і фото: Аліна ХОЛБАН}

Майже місяць тому у Луцьку відбувся конкурс «Містер СНУ 2019», в рамках якого серед чотирнадцяти студентів Східноєвропейського національного університету обирали найкращого.

Психологи, біологи, математики, журналісти, філологи, економісти – традиційний конкурс зібрав на сцені представників найрізноманітніших спеціальностей. Претенденти на титул «Містера СНУ» змагалися у кмітливості та почутті гумору, демонстрували таланти та розповідали про свої факультети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗЕЛЕНІ СТРИНГИ ТА АВТОРСЬКА КОРОТКОМЕТРАЖКА: ЩО ВІДБУВАЛОСЯ НА «МІСТЕР СНУ 2019».ФОТО

І хоча мета будь-якого конкурсу – виокремити одного з-поміж багатьох, кожен з чотирнадцяти студентів цьогорічного «Містера» безперечно гідний окремої уваги.

Тому, в рамках рубрики «Красень дня» «Таблоїд Волині» розпочинає спецпроект «Красень СНУ», в якому познайомить читачів з найяскравішими представниками факультетів СНУ.

***

Першим нашим героєм став Олександр Лях, студент першого курсу біологічного факультету. Хлопець навчається на кафедрі лісового господарства, мешкає у гуртожитку та підпрацьовує барменом. На цьогорічному конкурсі Олександр, неочікувано для самого себе, здобув титул віце-містера.

– Що відчув, коли став «Віце-містером СНУ»?

– О, це було дуже несподівано.

– Як ти потрапив на конкурс?

– Взяти участь у конкурсі мені запропонували мої викладачі. Я подумав: чому б не спробувати? Тому й погодився.

– Довго готувався?

– Підготовка мені давалася трішки складно, я ж зовсім не «танцор» (посміхається). Ми почали тренуватися десь за три тижні.

З талантами взагалі було «щось». Я підготував пісню за останні дві ночі перед виступом. Ще підключив сусідку з гуртожитку та минулорічного учасника «Містера СНУ» з нашого факультету – вони виступили зі мною.

– Для конкурсу ти обрав пісню гурту «Один в каное». Яку музику взагалі слухаєш?

– Дуже різну, здебільшого україномовну. Це може бути і рок, і поп. Все залежить від самої пісні. Коли збираємося з друзями, люблю співати під гітару щось веселе.

– Давно граєш на гітарі?

– Два роки, навчися сам.

– Що стало стимулом?

– Моє бажання. Ніхто не вірив, що я навчуся, батьки не дозволяли купити гітару. Але я назбирав гроші і таки купив (посміхається). Вчив акорди, дивився усілякі програми в інтернеті. Так помаленьку і навчився.

– Не думав більш серйозно зайнятися музикою?

– Поки не замислювався над цим. Занадто щільний графік, навчання забирає багато часу.

– Окрім навчання ти ще й працюєш барменом. Не складно поєднувати роботу та університет?

– Трішки складно. Я працюю з дванадцятої години дня і додому потрапляю десь о пів на першу ночі. Але у мене графік тиждень через тиждень, тож за вихідні встигаю відпочити.

– Як батьки ставляться до твоєї роботи?

– Вони відразу були проти, ще на етапі пошуку вакансій. Але потім побачили, що я справляюсь і заспокоїлися.

– Складно було освоїтися за барною стійкою?

– Два тижні стажувався і почав працювати. Як на мене, робота бармена легше, ніж робота офіціанта. Останній має знати все меню, а я – тільки напої. Плюс офіціант повинен бігати по всьому закладу, а бармен має свою територію. Навчитися готувати коктейлі не так вже й складно.

– Зараз ти навчаєшся на біологічному факультеті. Чи розглядав якісь інші варіанти, коли подавав документи?

– Окрім Луцька, подавав документи в Шацьку та в декількох полтавських університетах. Напрямок «лісове господарство» був пріоритетним.

– Чому саме він?

– У мене в родині багато лісівників, тому подумав, що варто і себе спробувати в цій сфері.

– Чи справдилися твої очікування, коли став студентом СНУ?

– Цілком. На факультеті завжди відбувається щось цікаве і предмети набагато цікавіші, ніж в були в школі.

– Для проморолика факультету ви знімали свої практичні заняття. Пересічній людині вони можуть здатися трішки моторошними. Як їх сприймають студенти-першокурсники?

– Насправді весело. На практичних заняттях завжди народжуються якісь приколи, жарти...І дівчата в нашій групі теж нармально їх сприймають.

– У вас багато дівчат на курсі?

– На цій спеціальності навчаються переважно хлопці, але у нашій групі є дві дівчини. А от на спеціальності «садово-паркова культура» у групі навчається всього одна людина, теж дівчина.

– Як знімали проморолик факультету? Хто був генератором ідей?

– Генератором ідей був той самий хлопець, з яким я виступав. Знімали приблизно години дві, потім ще два дні монтували. Здається, вийшло прикольно.

– Як загалом оцінюєш свій виступ на конкурсі?

– Я отримав максимальний бал за номер, який готував дві ночі... Тож я цілком задоволений. Думав, буде гірше.

– У наступному році плануєш взяти участь?

Мабуть ні. Прийдуть нові люди, хай ще вони спробують. Здебільшого на цих конкурсах змагаються першокурсники, їм цікавіше.

– Ти з Луцька?

– Ні, з області.

– Сумуєш за домом?

– Я їжджу додому приблизну раз на два тижні. Звичайно, хочеться частіше приїжджати, бачити рідних. Але назавжди повертатися немає бажання.

– Тобі подобається у Луцьку?

– Луцьк прикольний. У порівнянні з іншими містами – дуже зелений. І, як для обласного центру, не такий вже і великий: всі його куточки я вивчив за перші пів року.

– Маєш плани на майбутнє? Ким бачиш себе через п’ять років?

– Планую працювати по спеціальності, хоча серед випускників університетів це рідкість (посміхається). У нашій сфері роботу знайти порівняно легко, вона більш-менш затребувана. Можна сидіти на офісі, перекладаючи папірці, а можна працювати дільничим в лісі, тобто єгером.Як бачите, ліси ріжуть, тому є потреба в наглядачах.

– У тебе є дівчина?

– Зараз немає.

– Якою має бути ідеальна дівчина, на твою думку?

– Добра, ніжна, вірна.

– Зовнішність має значення?

– Думаю, так. Люблю брюнеток.

– Про що зараз мрієш?

– Мрію виспатися (сміється).

– Що побажаєш нашим читачам?

– Всього найкращого.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}