BLOG на нічку: «Про свято та бидло з кошиком...»

20 серпня 2017

«Таблоїд Волині» у традиційній рубриці «BLOG на нічку» представляє до уваги читачів одну емоційну історію, яка, напевно, траплялася у житті кожного пасажира маршрутки чи тролейбуса, а на цей раз – ще й у святковий день... Опублікувала розповідь відома луцька активістка Євгенія Ткаченко.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку tabloyid@gmail.com.

***

Те, що сьогодні свято, я усвідомила, як тільки вийшла на вулицю Богдана Хмельницького, повністю обставлену автівками. Машини були як на проїжджій частині, так і на тротуарах. На щастя, можна було пройти...

Весь Театральний майдан переповнений людьми з кошиками. Проходжу, йду собі на зупинку коло ЦУМа. Під'їжджає тролейбус №4, наполовину порожній.

Подумки радію, підходжу до задніх дверей. Позаду мене вже туляться жінки з кошиками. Одна з них вперто тулиться до мене, час від часу зачіпаючи мене то рукою, то грудьми. Озираюся, дивлюся на неї. Жодних реакцій.

Люди помаленьку виходять з тролейбуса, ввічливо чекаю. Та сама жінка позаду мене починає то штовхати мене рукою в спину, то опиратися на мене. Штурхання стають частішими, люди все ще виходять.

Терпець уривається, намагаюсь ввічливо звернутися до жінки:
- Не торкайтеся мене, будь ласка (хотіла, мабуть, сказати "не штовхайтеся", але вже була сильно роздратована)
- Ух, ти ж яка курулєва (жінка кричить мені у вухо), то на таксі їздь!

Після того ми всі заходимо до тролейбуса. А жінку вже понесло. Куди ж то їй хтось посмів зробити зауваження? Як то так?... Вона починає кричати на весь тролейбус, шукаючи в очах пасажирів підтримки. Вона жаліється кондукторці, мовляв, бачте, яка я "ніжна". Вона бубонить і негодує.

Ми проїжджаємо зупинку, а її невдоволення все ще не стихає, тоді я таки не витримую і кажу:
- Шановна, Ви бидло!
- Айяйя, як то можна таке казати??? І то в СВЯТО!

І тут одна дівчина, мабуть, побачила, як мене вже підкидає, каже, щоб я не зважала. А я не можу не зважати, я не можу мовчати. Я не хочу терпіти таке ставлення.

Найприкріше у всій ситуації, що ця жінка та її підтримка в тролейбусі реально не зрозуміли, що були не праві. А ще прикро, що ця особа йде до церкви, святить того кошика і думає, що її дії чи слова вже не мають значення. А ще ж вона, певно, виховує так само дітей чи вже навіть онуків... Але це вже зовсім інша історія.

До речі, сьогодні неодноразово спостерігала і штовханину, і зачіпання інших кошиками (сама чистила майку від чужих сухоцвітів)... Невже отаке воно, це свято???

+1
+3
-1

Коментарі

Шановна Євгенія, не робіть з мухи слона! Була я в тому тролейбусі і спостерігала за цією ситуацією.
Те, що Ви були зранку не в гуморі, це ясно. Як же так, бісовісні люди понакупляли собі автівок, і розтавляють їх по центру, а я така вся правильно, авта не маю, нікого не зачіпаю, в церкву з кошиками не ходжу, та ще мушу на тролейбусах їздити.
А та жінка, вона ж пенсіонерка, ну перлась до транспорту, щоб після трьохгодинної служби присісти. А Ви, почали зверхньо натякати їй, як це вона посміла до Вас торкнутись?)))))
Ви також виглядали далеко невріноважено. Кривлялися, показуючи своє невдоволення. От і "получили")

Ага, тепер ясно... я так і думала, що ситуація однобоко описана )))

То пизнець а не свято. Стояв 20 хв у корку через тих вірян блеатт якв свої автівки покидали

саме через це, я ходжу до церкви в будні дні, коли храм майже порожній, а ті що прийшли туди, вочевидь прийшли до Бога, а тому ніхто з них не вилупиться на мене і не буде слідкувати за тим, як і де я стала, в чому прийшла і таке інше, а тим більше не обліплять мене з всіх сторін і не будуть штурхатися, кашляти, пихтіти, сопіти в вуха. Щиро заздрю католикам, де всі чинно посідають на лавочки і сухають священника та моляться, а не думають, переминаючись з ноги на ногу, та задихаючись від браку повітря :"достою, витерплю до кінця чи ні?". Культурного і цивілізованого ставлення одне до одного всім вчитися і вчитися, ну і поважати особистий простір кожного де б це не було і бабкам-пенсіонеркам теж.

то ходи до католиків... забуваєте, що скоро самі бабами станете... ДІВЧАТА, ви б краще за собою слідкували, а то, знаєте, претензій до вас є багато, просто людям лінь писати, дурнею займатись...

ти мені не вказуй куди мені ходити, а за собою якраз я й слідкую, ні до кого не лізу, нікому не заважаю, претензій не висуваю, але й собі на голову таким,я к ти і тобі подібним, вилазити не дозволяю, ясно? Якщо по віку "баба", за твоїм висловом, то це не дає індульгенцію на те, щоб вести себе як заманеться. Та паралельно, баби ви, діди, тітки з дядькми чи молоді та юні - поводьтесь серед людей нормально, керуючись хоча б найпростішим принципом "а якби зі мною отак, як би мені було", а не вмієте, то вчіться, або будьте готові, що у відповідь отримаєте часом і там де не чекаєте, бо вже дістали.

Звідки у вас стільки неповаги і нетерпимості? Ця писанина ненормальна-нелюдська. А може не спроста вас принижують і дістають усі?

оце ж то треба таке написати " сама чистила майку від ЧУЖИХ сухоцвітів";, бо судячи з усього ви не тільки не з тої ноги встали, а й не поважаєте саме свято, бо ще й пишете всілякі нісенітниці, а якби були в мудрими, то б прикусили б язика і в такий день не напрошувалися б на " компліменти, а " там вгорі" і самі розсудять " хто з кошиком, а хто без"..кому не подобається громадський транспорт, штовханина, сопіння на вухо, той давно їздить за кермом, а ви, вибачте мене, просто невдоволена жіночка, бо вже на початку вашої історії видно, що вас з самого початку не жінка в тролейбусі " заколупала", а автомобілі на тротуарі припарковані чимось насолили..усміхайтеся частіше до людей(навіть якщо на ногу хтось наступив), радійте життю - тоді і світ буде цікавішим, і люди незнайомі не такі вже й погані будуть))

то було свято під назвою сім баб розпято, черговий православний шабаш, святити кошики як на Пасху- масово, ще пару років назад , всі ходили максимум з якимось букетиками , всі відомі бари в цей вечір були заповнені святкуючими волинськимими попами, серця свої треба освячувати , а не кошики, та розум обновляти

Додати новий коментар